Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №308/12344/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12344/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду м.Ужгород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026078170000129 від 10.08.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, Запорізької області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , призваного під час мобілізації, у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026078170000129 від 10.08.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.07.2026 громадянин України ОСОБА_3 призваний на військову службу за мобілізацію, на особливий період, та направлений для її проходження до військової частиниА1363.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з моменту призову ОСОБА_3 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, та його відправлення до військової частини НОМЕР_1 , тобто з 18.07.2026 року останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_3 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов`язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; право командира – віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Натомість, солдат ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, який останній скоїв за наступних обставин.

Так, 18.07.2026, після обіду, ОСОБА_3 , перебуваючи біля ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресо: м.Запоріжжя, вул,Музична, 2А, побачив упакування з вмістом блістерів з таблетками під назвою «Метадон-ЗН», які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон, де у нього виник кримінально протиправний умисел спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту.

Далі, ОСОБА_3 діючи умисно, маючи намір на придбання наркотичного засобу, в порушення ст.ст.9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і ст.ст.1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, знаходячись за вищевказаною адресою, підняв дані упакування з вмістом блістерів з таблетками під назвою «Метадон-ЗН» - 42 таблеток, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,9798 грам, для особистого вживання без мети збуту.

Одразу, вказані упакування з вмістом блістерів з таблетками під назвою «Метадон-ЗН» - 42 таблеток ОСОБА_3 поклав до кишені штанів, та направився за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , та вийнявши майже всі таблетки з блістерів, помістив до поліетиленового пакету та сховав у особистих речах в паперову коробку, тим самим почав незаконно зберігати наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,9798 грам, без мети збуту.

Надалі, того ж дня, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що буде відправлений для подальшого несення служби на військовий полігон в АДРЕСА_2 , для проходження військової служби по захисту цілісності України створив поштове відправлення у відділенні «Нова Пошта» із підготовленою посилкою в якій сховав наркотичні засоби в Ужгородський район, с. Оноківці.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел 09 серпня 2026 року ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що його посилка (ТТН №59001735381510), в середині якої знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, прибула до вищевказаного відділення, приблизно прибув до відділення №1 ТОВ «Нова Пошта» за адресою: Закарпатська область Ужгородський район село Оноківці вулиця Санаторна будинок 10А, де отримав посилку, в середині якої знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, загальною масою 0,9798 грам.

Після чого, 09 серпня 2026 року приблизно о 20 годині 00 хвилин під час проведення спільного відпрацювання представниками ВСП, військової частини НОМЕР_1 та працівниками кінологічної служби ГУНП в Закарпатській області з метою виявлення заборонених речовин у військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , військовослужбовець ОСОБА_3 надав для огляду посилку (ТТН №59001735381510), в середині якої знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, загальною масою 0,9798 грам та який незаконно придбав, зберігав та пересилав для власного вживання без мети збуту.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України – незаконне придбання, зберігання та пересилання наркотичних засобів без мети збуту.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст.302 КПК України, надійшов до суду 25.08.2026 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних проступків, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно ст.66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання, а саме:

- за ч.1 ст.309 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-26/9715-НЗПРАП від 20 серпня 2026 року у розмірі 3850,88 грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень вісімдесят вісім).

Речові докази:

-паперовий конверт НПУ з наркотичним засобом — метадон, загальною масою 0,9798 г., передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1