Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №308/10872/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10872/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Бедьо В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи про адміністративне правпорушення, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу №006712Е від 26.07.2026 року вбачається, що 26.07.2026 року о 10 год 00 хв, в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород» прикордонним нарядом «Перевірка документів» був виявлений та затриманний гр. України ОСОБА_1 , який здійснив незаконне перетинання державного кордону України з Словацької Республіки в України в пункті пропуску через державний кордон без відповідних документів, чим порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року.Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 204-1 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення йому смс-повідомлення про виклик в судове засідання на номер телефону, зазначений у протоколі, яке ним було отримано.

Представник особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_2 , подала до суду письмові пояснення, у яких заперечила факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення та просила врахувати обставини його перебування за межами України.

Зокрема, представник зазначила, що у 2023 році, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю виїхав до Федеративної Республіки Німеччина, де набув статусу біженця та фактично проживає разом із членами своєї сім`ї.

За твердженням представника, виїзд ОСОБА_1 до ФРН у 2023 році здійснювався на підставі свідоцтва про народження. У подальшому ОСОБА_1 повернувся на територію України з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, після чого мав намір повернутися до місця свого постійного проживання у Федеративній Республіці Німеччина.

На підтвердження наведених обставин представником надано пояснення матері ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , його дідуся - ОСОБА_4 , а також письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Крім того, до матеріалів справи долучено копію документа, що підтверджує реєстрацію місця прож

З посиланням на викладене просить суд закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту вказаної статті та ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст.248 КУпАП).

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст даної статті визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був учинений адміністративний проступок. Це означає, що необхідно з`ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягується до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку.

Під складом адміністративного проступку розуміють сукупність установлених законом суб`єктивних і об`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок. Структура складу містить у собі чотири елементи (підсистеми): 1) суб`єкт правопорушення; 2) об`єкт правопорушення; 3) суб`єктивну сторону; 4) об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність хоча б однієї ознаки, що характеризує суб`єкт, об`єкт, суб`єктивну сторону або об`єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що це правопорушення не відбувалося.

Так, диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.

Із суб`єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.

Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до вимог КУпАП обов`язок щодо доведення обставин, які є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, покладається на орган (посадову особу), уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення.

Завданням суду є перевірка та оцінка наявних у матеріалах справи доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для встановлення події адміністративного правопорушення і вини особи у його вчиненні.

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 006712Е - 26.07.2026 року відносно ОСОБА_1 не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої останнім, що підпадає під ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши в сукупності всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 204-1 ч. 1, 245, 247 ч.1 п.1, 280, 283,-285, 287,-291 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне порушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Бедьо В.І.