Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №611/1188/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 611/1188/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/714/26 Коптєв Ю.А.

Категорія: ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Ванжули Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Барвінківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 18.12.2025 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 № 611/1188/25 (провадження № 3/611/563/25) та № 611/1189/25 (провадження № 3/611/564/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП об`єднано в одне провадження, та присвоєно об`єднаній справі № 611/1188/25 (провадження № 3/611/563/25).

Постановою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 18.12.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на порушення суддею права на захист, оскільки він не був повідомлений про розгляд справи.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази керування ним транспортного засобу.

Вказує на порушення поліцейськими процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП, зокрема:

-у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують сертифікацію спеціального технічного засобу «Драгер»;

-відсутнє направлення на медичний огляд;

-відсутні відеозаписи повної процедури проведення огляду.

Також зазначає, що позбавлення його права керування транспортними засобами є неможливим, оскільки посвідчення водія він не має.

Вказує, що для наявності кваліфікуючої ознаки повторності для визнання винуватості за частиною 5 статті 126 КУпАП, необхідно щоб особу було піддано адміністративному стягненню за частиною 2 статті 126 КУпАП.

В обґрунтування пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді ОСОБА_1 зазначає, що судових повідомлень він не отримував, ознайомився з оскаржуваною постановою судді від 22.12.2025 при зверненні до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Халупко С.В. до апеляційного суду не прибули, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки, апеляційний суд не повідомили.

Вислухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Ванжули Я.В., враховуючи вищевикладене та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Ванжули Я.В., перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить наступних висновків.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП, суддя виходив з того, що не маючи права керування, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги пунктів 2.1 «а», 2.5 ПДР України.

З такими висновками судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП настає за вчинення повторно протягом року вчинення порушень, передбачених 2-4 цієї статті.

Поняття повторності розкрито в пункті 2 частини 1 статті 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Судовим розглядом встановлено, що 13.10.2025 поліцейськими було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5923263 від 13.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.

25.11.2025 о 23:33, водій ОСОБА_1 , не маючи права керування транспортними засобами, керував автомобілем «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Барвінкове по вул. Богдана Хмельницького 65, був зупинений працівниками поліції, у зв`язку з отриманим поліцейськими повідомленням про ймовірне керування транспортним засобом «Славута» сірого кольору в стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування поліцейського з водієм ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації руху. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відмовився.

Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523730 від 26.11.2025 за невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523730 від 26.11.2025 за частиною 1 статті 130 КУпАП поліцейськими встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія, у зв`язку з чим, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523723 від 26.11.2025 стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП за повторне протягом року керування, не маючи права керування відповідним транспортним засобом.

З огляду на встановлене, апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 268 КУпАП «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» при складанні протоколу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 поліцейськими дотримано.

Апеляційний суд приходить висновку, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини вчинених адміністративних правопорушень.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності не є безумовною підставою для скасування постанови судді.

З матеріалів справи вбачається, що судом вживалися заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток на повідомлену ним під час складання протоколу про адміністративне правопорушення адресу. ОСОБА_1 судові виклики не отримував, рухом справи не цікавився, до районного суду не з`явився.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Суддя врахував положення частини 2 статті 268 КУпАП щодо необов`язкової участі порушника у даній категорії справ.

У зв`язку із наведеним, у судді були відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, не заперечує факту його керування автомобілем та його зупинки працівниками поліції, вказує, що вже був зупинений іншим екіпажем за 20 хвилин до подій, зафіксованих у протоколах ЕПР1 № 523730, ЕПР1 № 523723 від 26.11.2025.

При цьому, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 намагався в позапроцесуальний спосіб вирішити питання щодо складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що у разі порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не може бути відмови, апеляційним судом не приймаються, оскільки мотиви відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не спростовують висновків судді щодо невиконання водієм вимог пункту 2.5 ПДР України.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

Доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи копії чинних сертифікату відповідності та/або сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларації про відповідність та свідоцтво про повірку конкретного робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд відхиляє з наступних причин.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

З відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що вказаної вимоги ОСОБА_1 не висловлював, а тому в поліцейських не виникло обов`язку надати відповідні документи.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне.

Направлення на огляд до закладу охорони виписується для закладу охорони здоров`я у разі погодження водія пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу відповідного огляду.

Оскільки водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у поліцейських були відсутні підстави для складання такого направлення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис є неналежним доказом у справі, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини зафіксовані в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 523730, ЕПР1 № 523723 від 26.11.2025.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 126 КУпАП, спростовуються наявними матеріалами справи.

У матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5923263 від 13.10.2025, якою водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Вказана постанова набрала законної сили, відомостей щодо її оскарження апеляційному суду не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування до ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з наступного.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя керувався положеннями статті 36 КУпАП та призначив остаточне адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП.

Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.

Отже, санкцією частини 5 статті 126 КУпАП встановлено основне і два додаткових стягнень у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з правовим висновком ОП ККС ВС, викладеним у постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Щодо письмових пояснень адвоката Ванжули Я.В. від 27.08.2026, апеляційний суд звертає увагу на положення статті 294 КУпАП щодо перегляду справи в межах апеляційної скарги, вважає їх такими, що не спростовують висновків судді та зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП, та суддею призначено адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом не встановлено підстав скасування постанови судді Барвінківського районного суду Харківської області від 18.12.2025 року.

Керуючись статтями 1, 7, 23-25, 33, 36, 126, 130, 245, 251, 252, 256, 268, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Барвінківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року – задовольнити та поновити такий строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Барвінківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна