Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №354/419/16-ц — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/419/16-ц

Провадження № 22-ц/4808/431/26

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Мальцевої Є. Є., Томин О. О.,

з участю секретаря Панасюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Романко Василь Михайлович, на ухвалу Яремчанського міського суду від 09 січня 2026 року, в складі судді Остап`юк М. В., у справі за заявою про скасування заходів забезпечення позовуОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Яремчанської міської ради, ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Вірстюка Тараса Васильовича, акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Львів», треті особи: приватний нотаріус Питлюк Василь Іванович, служба у справах дітей як орган опіки та піклування Яремчанської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю «Класік-Авто», товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Діамант» про визнання недійсними довіреності, договору дарування, договору іпотеки, визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Яремчанської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Вірстюка Т. В., ОСОБА_3 , АТ АКБ «Львів», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Питлюк В. І., Служба у справах дітей, як орган опіки та піклування Яремчанської міської ради, ТОВ «Класік-Авто», ТОВ «Сервісний центр «Діамант» про визнання недійсними довіреності, договору дарування, договору іпотеки, визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Яремчанського міського суду від 05 червня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких діяв адвокат Романко В. М., задоволено частково. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2025 року скасовано та ухвалено у цій справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2

30 грудня 2025 року представник ОСОБА_3 адвокат Хемич В. М. подав заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Просив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2019 року у справі.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 09 січня 2026 року скасовано арешт, накладений ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2019 року на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611000000:04:001:0025, площею 0,1779 га.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.12.2023 року на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Романко В. М. подав апеляційну скаргу. Вважає ухвалу суду незаконною через неповноту встановлення та з`ясування обставин, які мають суттєве значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що предметом спору є право власності в порядку спадкування за законом братів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кожному по частці на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1779 га з кадастровим номером №2611000000:04:001:0025 та їх витребування у власника ОСОБА_3 . В обсяг спірного спадкового домоволодіння входить житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, і земельна ділянка площею 0,1779 га, з яких на даний час збереглась тільки літня кухня, а житловий будинок та інші споруди відповідачем розвалено восени 2024 року.

За змістом клопотання відповідач ОСОБА_3 просив скасувати тільки арешт земельної ділянки, водночас ухвалою суду місцевий суд скасував арешти земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_1 , що були по справі накладені у різний час, різними ухвалами Яремчанського міського суду від 15 липня 2019 року та 08 грудня 2023 року.

Вважає, що місцевий суд з власної ініціативи скасував арешт житлового будинку АДРЕСА_1 , про скасування якого не було зазначено у поданому клопотанні.

По справі було два судові рішення Яремчанського міського суду від 05 червня 2025 року та Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року, який скасував рішення Яремчанського міського суду від 05 червня 2026 року та постановив своє рішення. Вступило в законну силу тільки рішення апеляційного суду, тому скасувати запобіжні заходи по справі вправі тільки суд, що ухвалив кінцеве рішення по справі та рішення якого вступили у законну силу, а не місцевий суд, рішення якого було скасовано.

Просить скасувати ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову по справі у вигляді арештів на земельну ділянку та житловий будинок.

Представник апелянтів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Романко В. М., а також інші учасники справи відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник Яремчанської міської ради, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Вірстюк Т. В., АТ КБ «Львів», треті особи: приватний нотаріус Питлюк В. І., служба у справах дітей як орган опіки та піклування Яремчанської міської ради, ТОВ «Класік-Авто», ТОВ «Сервісний центр «Діамант» у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності, договору дарування, договору іпотеки, визнання права власності в порядку спадкування за законом та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено, тому вжиті заходи забезпечення позову, відповідно до частини дев`ятої статті 158 ЦПК України, підлягають скасуванню.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Яремчанського міського суду від 15 липня 2019 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,1779 га, кадастровий номер 2611000000:04:001:0025 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 .

Також, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08.12.2023 року накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах яких діяв адвокат Романко В. М., задоволено частково. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2025 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Також, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2026 року у справі №354/419/16-ц (провадження № 61-450св26) касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника – адвоката Романка В. М., залишено без задоволення. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року залишено без змін.

Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Хемич В. М., звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову , посилаючись на те, що рішення про відмову в задоволенні позову набрало законної сили, але заходи забезпечення позову судом не скасовано.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, дана норма передбачає обов`язок скасувати заходи забезпечення позову при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позову.

Отож, із ухваленням постанови Івано-Франківським апеляційним судом від 01 грудня 2025 року, підстави для забезпечення позову, які були застосовані, як гарантія та обставини, які слугували підставою для застосування заходів забезпечення позову відсутні. У зв`язку із даними обставинами, заявник скористався своїм процесуальним правом, передбаченим приписами статті 158 ЦПК України, на звернення із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті згідно з ухвалою Яремчанського міського суду від 15 липня 2019 року.

Також, скориставшись своїм правом суд першої інстанції з власної ініціативи скасував заходи забезпечення позову, які були вжиті згідно з ухвалою Яремчанського міського суду від 08 грудня 2023 року.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Романко Василь Михайлович, залишити без задоволення, а ухвалу Яремчанського міського суду від 09 січня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: Є. Є. Мальцева

О. О. Томин