Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №182/5010/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2205/26 Справа № 182/5010/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., при секретарі Сербіній І.В, за участю представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Толпегіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Толпегіна А.В. на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно до постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року, 30.07.2025 о 16-50 год. в м.Нікополі по вул.Першотравнева 9, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Деу ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (бліда шкіра обличчя, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На вказану постанову суду представником особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Толпегіним А.В. подана апеляційна скарга, в якій в просить постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що автомобіль під його керуванням ніхто не зупиняв, працівники поліції під`їхали коли він стояв і перебував навіть не в автомобілі, ПДР він не порушував. Звертає увагу, що під час первинного спілкування працівники поліції не повідомляли його про наявність у нього будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, від керування транспортним засобом його не відстороняли. Вважає відеозапис долучений до матеріалів справи неналежним доказом, оскільки відеозапис не є безперервним, не містить інформації щодо виявлення ознак наркотичного сп`яніння, погодження ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння і здійснення психологічного тиску з боку працівників поліції до його відмови. Вказує, що працівником поліції ОСОБА_3 надано відеозапис зроблений ним на особистий телефон, який не містить ні дати ні часу зупинки транспортного засобу.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений належним чином про місце, дату та час розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Толпегін А.В. в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, не заперечував проти розгляду справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.

Апеляційний суд з метою додержання прав особи, передбачених ст. 268 КУпАП, а саме знайомитися з матеріалами справи, бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо, належним чином повідомив ОСОБА_1 про місце, день та час слухання справи, проте останній своїми правами не скористався, до апеляційного суду не з`явився.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що суддя І інстанції правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 994197від 30.07.2025 року складеним уповноваженою особою, в якому зазначено, що ОСОБА_2 в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу від 30.07.2025 року, поясненнями ОСОБА_2 , постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №749317 від 30.07.2025 (а.с. 5), якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.2 ст. 122 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.;відеозаписом з місця події.

З відеозапису вбачається, що 30.07.2025 року о 16:50 годині транспортний засіб «Деу ланос», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , при зміні напрямку руху не увімкнув показник повороту та зупинився на узбіччі дороги. До нього під`їхали працівники поліції. В ході спілкування, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: бліда шкіра обличчя, зіниці очей не реагують на світло та запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, але ОСОБА_2 зазначив, що у нього не має ніяких ознак сп`яніння, тому підстав їхати до медичної установи він не вбачає. Після чого, працівником поліції було попереджено ОСОБА_2 , про те, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Зі змістом складеного водія було ознайомлено, згідно ст. 63 КУ від пояснень відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

Отже, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я, що само собою утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги адвоката, що ОСОБА_2 не порушував ПДР, не відповідають дійсності, оскільки з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_2 при зміні напрямку руху транспортного засобу не увімкнув показник повороту, що спонукало працівників поліції під`їхати до водія ОСОБА_2 , для перевірки документів.

Доводи апеляційної скарги адвоката що його від керування транспортним засобом його не відстороняли є необґрунтованим, з відеозапису вбачається як працівниками поліції було озвучено, що водія ОСОБА_2 відсторонено від керування транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги адвоката, що відеозапис долучений до матеріалів справи є неналежним доказом, оскільки відеозапис не є безперервним, не відповідають дійсності, оскільки після перегляду відеозапису апеляційним судом, встановлено, що відеозапис наявний в матеріалах справи містить всі складові правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Щодо перерви на вказаному відеозаписі та зміни місця поліцейських та гр. ОСОБА_2 , як встановлено судом першої інстанції зміна місця зупинки була обумовлена повідомленням про небезпеку, тому всі учасники добровільно переїхали у двір з метою безпеки. Жодних даних про спотворення або зміну відеозапису у цій частині не встановлено. Події які зафіксовані є послідовними та зі змісту відеозапису можна у повному обсязі встановити обставини справи, що підлягають доведенню. Тому, твердження сторони захисту про недопустимість даного доказу є безпідставним та недоведеним.

Щодо психологічного тиску та спонукання водія ОСОБА_2 до його відмови,судом першої було направлено ухвалу щодо перевірки повідомлених відомостей про можливий психологічний тиск з боку працівників поліції відносно ОСОБА_2 до ДБР у м.Полтава. Відомостей про відкриття кримінального провадження та даних про оскарження невнесення відомостей до ДБР, станом на дату розгляду справи немає.

Доводи апеляційної скарги адвоката про те, що працівниками поліції здійснено відеофіксацію на особистий телефон, який не містить ні дати ні часу зупинки транспортного засобу є безпідставними, так як сам по собі факт здійснення відеозапису за допомогою мобільного телефону працівника поліції, не свідчить про його недопустимість як доказу та не є порушенням вимог закону.

Відеозапис долучений до матеріалів справи, містить безпосередню фіксацію факту руху транспортного засобу, що має значення для правильного вирішення справи, а тому є належним доказом. При цьому чинне законодавство не ставить допустимість відеозапису в залежність від проходження мобільним телефоном працівника поліції будь-якої сертифікації чи спеціальної перевірки. Отже, зазначений відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, оскільки містить інформацію щодо обставин правопорушення та отриманий без порушення вимог закону.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року стосовно ОСОБА_2 є законною, обґрунтованою та немає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Толпегіна А.В. – залишити без задоволення.

Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2026 року відносно ОСОБА_2 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус