Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №725/3612/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/3612/26

Номер провадження 3/725/739/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м.Чернівці у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

та захисників Попової-Завгородньої С.Г., Новікова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 №631297 від 03.04.2026 року громадянку України ОСОБА_2 та за ст. 124 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №631285 від 03.04.2026 року ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії від 03.04.2026 року ЕПР 1 №631297, 03.04.2026 року о 20 год. 30 хв. в м.Чернівці по вул. Українських добровольців, 23 А водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 перед початком руху не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не переконалась, що подальший рух буде безпечним, в результаті чого не надала перевагу транспортному засобу, який рухався позаду в тій самій смузі марки Citroen C4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в подальшому призвело до зіткнення внаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Згідно вказаного протоколу ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1 ПДР України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №631285 від 03.04.2026 року водій ОСОБА_3 03 квітня 2026 року о 30 год. 30 хв. керуючи транспортним засобом марки CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_2 не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, не помітила, що попереду транспортний засіб марки Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 здійснює розворот, що в подальшому призвело до зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, травмованих немає.

Згідно вказаного протоколу Горобієвська порушила вимоги п. 14.2 б) ПДР України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11 червня 2004 року "Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення" з метою забезпечення виконання вимог закону у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124 КУпАП, у випадках, коли до адміністративної відповідальності притягаються дві або й більше осіб, внаслідок спільних дій яких сталася дорожньо-транспортна подія, суди повинні практикувати розгляд справ щодо них в одному провадженні.

Постановою Чернівецького районного суду м.Чернівців від 03.06.2026 року справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП об`єднано в одне провадження за єдиним унікальним номером « 725/3612/26».

Також, в рамках судового розгляду даної справи судом було призначено судову судову автотехнічну експертизу.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала та пояснила, що вона виїжджала з місця паркування, яке розташовувалось на відстані близько 80 м до повороту у двір, куди вона мала намір повернути. Переконавшись у безпечності маневру, врахувавши дорожню обстановку, зокрема відсутність автомобілів яким вона могла б створити перешкода, вона розпочала повільний рух зі швидкістю приблизно 10 км/год та виїхала на проїжджу частину з увімкнений відповідним покажчиком повороту. Зазначала, що вона була впевнена у безпечності маневру, оскільки автомобіль ОСОБА_3 в цей час знаходився за межами пішохідного переходу по вул. Українських добровольців, а тому, вона враховуючи відстань від місця парковки до пішохідного переходу, була впевнена у безпечності свого маневру. Вважає, що ОСОБА_3 значно перевищила дозволену швидкість руху, адже надто швидко наблизилась до повороту та перед зіткненням вона почула звук екстреного гальмування.

Захисник Попова-Завгородня С.Г. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_5 події і складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Посилалась на обставини викладені нею у відповідному письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, а також наявні в матеріалах справи докази, зокрема відеозапис з камери спостереження магазину «Дари природи» на якому зафіксовано момент ДТП, а також висновок судової експертизи, яким не встановлено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_2 та наслідками ДТП.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, в її інтересах діяв захисник, який просив закрити провадження у справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_3 події і складу правопорушення, визнати висновок експерта недопустимим доказом та викликати для допиту в судове засідання експерта. Зазначав, що автомобіль Volkswagen Golf під керуванням ОСОБА_4 перебував у статичному положенні (був припаркований) біля правого краю проїзної частини (на узбіччі) та ОСОБА_3 , під`їжджаючи до даної ділянки дороги, не мала жодних об`єктивних підстав вважати, що припаркований транспортний засіб раптово створить їй перешкоду для руху, при цьому в будь-якому випадку, водій автомобіля марки Volkswagen Golf зобов`язана була надати їй перевагу у русі перед початком виїзду з місця паркування. Таким чином, вважає, що ДТП мало місце з вини ОСОБА_4 , яка своїми діями створила аварійну ситуацію, змусила ОСОБА_3 різко змінити напрямок руху та застосувати екстрене гальмування, натомість остання не змогла уникнути ДТП. Просив врахувати, що швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 , яка зазначена в експертизі, не відповідає дійсності та вважає, що експерт при визначені швидкості руху застосував помилковий методологічний підхід, а також безпідставно провів судово фототехнічну та інженерно-транспортну експертизу, яка не призначалась судом.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 19 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

З диспозиції ст. 124 КУпАП вбачається, що остання передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з`ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Відтак, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.

Умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є обов`язкова наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортного засобу/транспортних засобів) як обов`язкового елементу об`єктивної сторони матеріального складу правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії від 03.04.2026 року ЕПР 1 №631297 ОСОБА_2 порушила вимоги п. 10.1 ПДР України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, а відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №631285 від 03.04.2026 року Горобієвська порушила вимоги п. 14.2 б) ПДР України, тим самим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд , відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

За змістом п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 14.2 б) ПДР України перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 7 постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Згідно вимог п. 1.3, 1.4 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

В судовому засіданні було переглянуто відеозапис подій, які мали місце 03.04.2026 року о 20 год. 30 хв. в м.Чернівці по вул. Українських добровольців, 23 А з якого вбачається, що автомобіль марки Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 вже виїхав з місця паркування та рухався проїжджою частиною прямолінійно з увімкненим покажчиком повороту, розпочинаючи маневр повороту ліворуч і саме в момент початку виконання такого повороту відбулось зіткнення з автомобілем марки CITROEN, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався частково правою, частково лівою смугою руху, тобто центром проїжджої частини.

За таких обставин очевидно, що в момент ДТП автомобіль Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 виконував маневр повороту ліворуч, а не виїжджав з місця паркування, що спростовує пояснення захисника Новікова О.П. про те, що ОСОБА_4 мала надати перевагу в русі ОСОБА_6 .

Також, з висновку експерта від 10.07.2026 року №СЕ-19/126-26/7790-ІТ вбачається, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водію автомобіля Volkswagen Golf (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 , необхідно було керуватись у відповідності до вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху та своїми одноосібними діями вона була позбавлена можливості впливати на розвиток цієї дорожньо-транспортної ситуації. Швидкість руху автомобіля Citroen С4 (номерний знак НОМЕР_2 ) із врахуванням довжини слідів гальмування становила не менше 45,4...48,1км/год. В даній дорожньо-транспортній ситуації що розглядалась, водій автомобіля Citroen С4 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 повинна була керуватись відповідно до вимог п. 12.4 та 14.2(6) Правил дорожнього руху та вимогами суцільної лінії 1.1 ПДР горизонтальної дорожньої розмітки, а з моменту виникнення безпеки для руху діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Citroen С4 (номерний знак НОМЕР_2 ) із швидкістю 60.0…64.1 км/год немала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Volkswagen Golf. Однак, за умови руху автомобіля Citroen С4 з допустимою на даній ділянці швидкістю руху (50 км/год) ОСОБА_3 мала б технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування гальмування керованого нею автомобіля Citroen С4 . В даній дорожньо-транспортній ситуації діях водія автомобіля Citroen С4 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 невідповідність вимог пунктів 12.4 та 14.2(б) ПДР, а також вимог суцільної лінії 1.1 ПДР горизонтальної дорожньої розмітки, з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з подією ДТП.

Таким чином, дії ОСОБА_3 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із механічними пошкодженнями, яких зазнали транспортні засоби, при цьому порушень вимог п. 10.1 ПДР України, які б перебували у причинному зв`язку з ДТП в діях ОСОБА_7 за наслідками розгляду справи не встановлено.

Отже, наведені вище обставини в їх сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, натомість про відсутність в діях ОСОБА_5 складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Будь-яких доказів порушення процедури документування факту вчинення вказаного правопорушення за наслідками розгляду справи не встановлено.

Також, судом не встановлено невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, у зв`язку з чим суд визнає даний доказ належним та допустимим і оцінює його поза розумним сумнівом.

Будь-яких процесуальних порушень, які б могли суттєво впливати на обставини справи та ставити під сумнів наявні докази, за наслідками судового розгляду не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наведені вище обставини виключають наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження у справі щодо неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 38 КУпАП Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Так, ДТП мало місце 03.04.2026 року та з урахуванням часу розгляду справи, факту об`єднання справ в одне провадження, а також часу проведення судової експертизи, на даний момент встановлені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення минули.

У відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Таким чином, провадження по справі щодо ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

У п. 11 Інструкції «Про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. N 71, зазначено, що державні спеціалізовані установи судової експертизи проводять судову експертизу у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення за рахунок коштів, передбачених Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертній установі з Державного бюджету України.

Так, КУпАП не містить окремо визначних норм щодо розподілу та відшкодування процесуальних витрат, а тому у даному випадку застосуванню підлягають норми найбільш наближеної галузі права, зокрема положення КПК України.

Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Саме таких висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12 вересня 2022 року по справі №203/241/17.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути витрати за проведення експертизи.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 23, 30, 33-36, 247, 251, 252, 256, 278, 283-285, 124 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження по справі - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247, ч.1 п.3 ст.284 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 7220,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.