Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №644/2930/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/2930/26

Провадження № 3/644/909/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 серпня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

захисника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності адвоката Ванжули Я.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Індустріального районного суду міста Харкова справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшлиз Куп`янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліціїв Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , військовослужбовця, реєстрація місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11 березня 2026 року о 09 годині 52 хвилин рухаючись по вул. Чугуївська, 7 в с-ще Шевченкове Куп`янського району Харківської області, керував транспортним засобом KIA Sportage Titan CRDI4WD, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння, забарвлення шкірного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2026 серії ААД № 914238 за ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі зазначено, що проводилась відеофіксація на нагрудний відеорегістратор № 1113057280/241.

В судовому засіданні захисник Ванжула Я.В. просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Мотивуючи свої доводи посилався, що при складанні адміністративного матеріалу, працівниками поліції були допущені грубі порушення, а саме: відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння; працівник поліції озвучив лише одну ознаку алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини роту, а в протоколі зазначив дві ознаки; не надання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення для ознайомлення; не назвав назву медичного закладу, куди пропонував ОСОБА_1 проїхати на медичний огляд. Також пояснив, що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, а потім відмовився, посилаючись на те, що він не володів інформацією про прилад, за допомогою якого пропонувалось проводити огляд. Також вважав, що його клієнт не зобов`язаний був виконувати вимоги працівників поліції.

Суд, вислухавши захисника - адвоката Ванжулу Я.В., дослідивши матеріали справи та відеозапис, доходить наступного.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914238 від 11.03.2026, в ньому наявні всі відомості, передбачені ч.1 ст.256 КУпАП.

Не дивлячись на заперечення захисника Ванжули Я.В. вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провина останнього підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 914238, складеним у відношенні ОСОБА_1 уповноваженою державою особою. В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає, просить розгляд проводити у його відсутність (а.с. 1);

- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Шевченківська ЦРЛ» Шевченківської селищної ради від 11.03.2026 об 09 год 56 хв (а.с. 2);

- відеозаписом з відеорегістратора з подією за участю ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідки начальника сектору адміністративної практики Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області Прутської М., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 17.12.2016 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914238 від 11.03.2026, в ньому наявні всі відомості, передбачені ч.1 ст.256 КУпАП.

При розгляді адміністративного матеріалу, суд досліджує протокол про адміністративне правопорушення в сукупності з іншими доказами, які додані до нього та містяться в матеріалах справи.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів та доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисником суду не надано.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

Суд при розгляді адміністративного матеріалу не бере до уваги окремі докази, а дає оцінку як кожному доказу окремо, так й в сукупності.

З врахуванням викладеного протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 серії ААД № 914238 від 11.03.2026 складено в установленому законом порядку, що відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Суд звертає увагу, що правопорушник притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за фактом порушення п. 2.5 ПДР України, тобто за відмову від проходження огляду, відтак його вина полягає у порушенні обов`язку пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, а факт реального перебування чи неперебування його в стані алкогольного сп`яніння у той день на кваліфікацію даного адміністративного правопорушення не впливає.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктивною стороною адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130 КУпАП є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Що стосується доводів сторони захисту про відсутність у працівників поліції підстав вважати, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння та те, що останній не повинен був виконувати вимоги працівників поліції суд зазначає таке.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Пунктом 12 глави ІІ діючої Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом

лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно зазначеної інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається з відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 914238 від 11.03.2026, поліцейським уповноваженого підрозділу Національної поліції України, яким складався зазначений протокол у відношенні ОСОБА_1 зазначено декілька ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння, забарвлення шкірного покрову обличчя, що давало підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння під час складання адміністративного протоколу.

Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

З відеозапису події, дослідженому в судовому засіданні, вбачається, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, та безумовно підтверджує відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Що стосується доводів сторони захисту, що під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 не було надано можливість ознайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення, спростовується наявністю його підпису та письмовими поясненнями в протоколі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 24.03.2026 уклав договір про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «Юридичний Альянс М», на підставі якого адвокат Халупко С.В., який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2179615 та адвокат Ванжула Я.В., який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 1709331, ознайомились з матеріалами справи. Таким чином ОСОБА_1 скористався правовою допомогою та міг приймати участь при розгляді цієї справи особисто або через своїх представників, тобто було створено всі умови для реалізації останнім своїх прав.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) суду не надано.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів та доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисником суду не надано.

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, що свідчить про відсутність незгоди з діями працівників поліції під час складання ними протоколу та в свою чергу свідчить про умисність його дій та усвідомлення протиправного характеру своїх дій.

З врахуванням викладеного протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 серії ААД № 914238 від 11.03.2026 складено в установленому законом порядку, що відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП.

Зібрані у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними доводи адвоката Ванжули Я.В. щодо підстав для закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки встановлені судом обставини та досліджені судом докази, зокрема: зміст відеозаписів обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в закладі охорони здоров`я КНП «Шевченківська ЦРЛ» Шевченківської селищної ради відмовився, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівників поліції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 914238 від 11.03.2026 у відношенні ОСОБА_1 складений саме за відмову останнього на вимогою поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є необґрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами і його твердження суд розцінює як лінію захисту з тим, щоб уникнути адміністративну відповідальність.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, а отже вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 283-285 КУпАП

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави (отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300) у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в особі Державної Судової Адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106 у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що після набрання даною постановою законної сили у випадку несвоєчасної сплати грошового стягнення (штрафу) у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, передбачено стягнення штрафу у подвійному розмірі у відповідності до ст. ст. 307, 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Харкова.

Повний текст постанови складено 31.08.2026.

Суддя В.О. Попова