Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №644/11307/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/11307/26

Провадження № 1-кп/644/1159/26

31.08.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Харкова

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026226210000370 від 07.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом на посаді начальника фінансової частини ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовому званні «старший сержант», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку за ч.1 ст.125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 28.02.2026 №10-PС, військовослужбовця за призовом у військовому званні «старший сержант»

ОСОБА_2 , призначено на посаду начальника фінансової частини

ІНФОРМАЦІЯ_2 та зараховано до списків особового складу

з 31.10.2025.

Згідно зі ст.ст. 11,16,49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» старший сержант ОСОБА_2 як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому. Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, старший сержант ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальне правопорушення, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Так, 05.07.2026 приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точного часу встановити не виявилось можливим, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи у квартирі

АДРЕСА_2 , де між ним та його колишньою співмешканкою – потерпілою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

У ході вказаного конфлікту у обвинуваченого ОСОБА_2 раптово виник умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині.

Усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки за результатом своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_2 перебуваючи в положенні стоячи, на відстані витягнутої руки від ОСОБА_4 , поки остання перебувала в положенні сидячи на дивані, ноги в цей момент були випрямлені та знаходились на дивані, наніс один удар кулаком лівої руки в область правої гомілки, після чого один удар правим кулаком в область лівої гомілки, після чого повторив ці ж удари ще один раз. Далі ОСОБА_2 , обійшовши диван та підійшовши до ОСОБА_4 з правого боку, перебуваючи в положенні стоячи на відстані витягнутої руки наніс удар кулаком лівої руки в область правого ока ОСОБА_3 , після чого один удар кулаком лівої руки в область підборіддя ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 , повернувшись в положення напроти ОСОБА_3 наніс один удар кулаком лівої руки в область правої гомілки, після чого один удар правим кулаком в область лівої гомілки. Після чого наніс один удар кулаком правої руки в область правого стегна. Далі, ОСОБА_2 знову обійшов диван та наніс ОСОБА_5

один удар кулаком лівої руки в область голови та один удар кулаком лівої руки

в праву щоку.

Своїми протиправними умисними діями обврнувачений ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на голові, шиї та ногах, забійну рану на голові.

За ступенем тяжкості ці тілесні ушкодження викликали незначні

скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В обвинувальному акті прокурор, у відповідності до положень ст.302 КПК України, заявив клопотання про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, так як обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені слідством обставини, йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, він згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також він обізнаний про те, що буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку вирок суду, ухвалений у порядку спрощеного провадження, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_8 , в якій вона вказала, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381, 382 КПК України.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, що підтверджується наявними у справі заявами, суд дійшов висновку щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення – проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 .

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до п. 6-1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою він перебуває у близьких відносинах.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу. Саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових злочинів.

Цивільні позови не заявлено.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 370, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду, протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Суддя ОСОБА_1