Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №643/14534/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/14534/26

Провадження № 3/643/2193/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Броницька М.В., за участю адвоката Солонця С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704905, складеного 28.06.2026 о 01:07, 28.06.2026 о 00:31 в м. Харків по вул. Тополева, буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОПЛ № 3, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

31.07.2026 від адвоката ОСОБА_1 – Солонця С.М. надійшли заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 не визнає вину та заперечує проти притягнення його до адміністративної відповідальності відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704905 від 28.06.2026, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , 28.06.2026 о 00:31 в м. Харкові, вул. Тополева, буд. 18. Як вбачається безпосередньо із долучених до протоколу записів відеореєстратора 70mai (№ 300), бодікамер № 470475, № 474431 громадянин ОСОБА_1 при зупинці ТЗ вийшов з нього з пасажирського місця по правому боці. На записі відеореєстратора 70mai (М300) тривалістю 01:31 хвилину чітко видно, що ОСОБА_1 при зупинці ТЗ вийшов з нього з пасажирського місця. Згідно запису боді камери № 474431 (аналогічний опис подій та обставин містить боді камера № 470475) можна побачити на 00:44 сек., як ОСОБА_1 при зупинці ТЗ вийшов з нього з пасажирського місця по правому боці. Згідно запису боді камери № 474431 ОСОБА_1 повідомляв поліцейським: - 03:55 хв. про те, що в ТЗ сидить водій, який керував цим ТЗ;- 05:11 хв. про те, що ОСОБА_1 не водій ТЗ;- 16:25 хв. про те, щоб поліцейські показали запис боді камеру, щоб розібратися в ситуації та запевнити поліцейських про достовірність слів ОСОБА_1 ;- 18:00 хв. про те, що ОСОБА_1 за кермом не сидів, та повторив о 22:15 хв., що останній сидів з боку на пасажирському сидінні. Як можна побачити із записів з бодікамер № 470475, № 474431 ОСОБА_1 вів себе адекватно, ознак алкогольного сп`яніння із запису не вбачається, та повідомив, що є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . Працівник поліції фактично схилив ОСОБА_1 до відмови від огляду, а тому дії останнього не можуть кваліфікуватися за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, в матеріалах справи наявний рапорт працівника поліції, однак на думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, даний доказ є неналежним, оскільки належить до внутрішніх документів органу поліції. Адвокат зазначає, що відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки взагалі не керував ТЗ, а тому дії поліцейських щодо складання протоколу є протиправними. У зв`язку з чим просить закрити провадження по справі за адміністративним матеріалом, складеним за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704905 від 28.06.2026 за ч. 1 чт. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАп, тобто у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Солонець С.М. виступив з промовою, у якій навів аргументи, тотожні викладеним у своїх запереченнях, заперечення підтримав, просив закрити провадження по справі з адміністративним матеріалом. Заначив, що ОСОБА_1 не перебував за кермом, а був пасажиром, і саме знайомий керував авто Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора та бодікамер. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, оскільки не керував транспортним засобом, тому не вважав за обов`язок проходити такий огляд. Також підкреслив, що згідно правової позиції Верховного Суду рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Адвокат зазначив, що згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності виши особи тлумачиться на її користь. Відтак вважає, що докази, які містяться в матеріалах справи, у своїй сукупності не дають підстав вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, доведена, поза розумним сумнівом, що в свою чергу виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без достатніх на те правових підстав, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Також, заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , який керував вказаним транспортним засобом 28.06.2026 о 00:31.

Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , в судовому засіданні пояснив, що являється побратимом ОСОБА_1 . Зазначив, що останній за кермом автомобіля не перебував, був пасажиром, а з автомобіля вийшов по причині особистих потреб. Свідок зазначив, що з пункту А в пункт Б в період часу, що описується в адмінматеріалі, саме він на законних підставах керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 .

Судом досліджено відеозапис з відеореєстратора та бодікамери поліцейських, долучених до протоколу серії ЕПР1 № 704905. Відповідно до запису з відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_1 при зупинці транспортного засобу вийшов з пасажирського місця. З відеоматеріалу не простежується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 .

Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Солонця С.М., свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі диски з відеозаписом з відеореєстратора та бодікамер поліцейських, суд встановив наступне.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Нормою ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" врегламентовано, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні тощо.

При цьому також повинні враховуватися вимоги п. 6 розділу 2, п. 2 розділу 3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, де зазначено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 перебував на пасажирському місці з якого і вийшов з транспортного засобу Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 .

Так ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд критично оцінює наявний в адміністративному матеріалі рапорт інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Максима ЗУБЕНКА, відповідно до змісту якого під час несення служби було зупинено автомобіль Toyota Land Cruiser, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 згідно п. 7, 10, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Згідно ст. ст. 1 та 8 Основного Закону, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

В ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» (заява № 15090/83)від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами як суб`єктивну так і об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення.

Відтак оскільки адміністративним матеріалом факт керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не доводиться, суд приходить до висновку, що відсутня і сама подія адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 33-35, 130, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя М.В. Броницька