Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №953/12122/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12122/26

Провадження № 1-кп/953/992/26

ВИРОК

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226130000223 від 01.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харкові, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , раніше судимий, останній раз:

12 квітня 2021 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, 25 червня 2024 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова звільнений від відбування покарання виді позбавлення волі умовно-достроково на строк сім місяців сімнадцять днів,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_3 перебував біля будівлі за адресою: м. Харків, вул. Люсинська, буд. 41, де на грунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт із раніше невідомим йому ОСОБА_4 .

В ході конфлікту ОСОБА_3 , реалізуючи прямий умисел, спрямовану на погрозу вбивством потерпілому ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, дістав з кишені ніж, розкрив його, оголив лезо, та, утримуючи ніж у правій руці, перебуваючи у положенні стоячина відстані 1 метра від потерпілого, обличчям до обличчя, із використанням нецензурної лайки став висловлювати погрози вбивства потерпілому, які останній, виходячи з обстановки, що склалася в момент погрози, та агресивної поведінки ОСОБА_3 , сприйняв як реальну та дійсну погрозу власному життю та побоювався її здійснення. Присутній під час подій ОСОБА_5 , з метою недопущення реалізації погроз вбивством з боку ОСОБА_3 , став словесно заспокоювати останнього, в ході чого ОСОБА_3 , заспокоївшись, покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, спрямованого на погрозу вбивством потерпілому ОСОБА_4 , ОСОБА_3 приблизно через 2-3 хвилини повернувся до буд. АДРЕСА_2 , де, підійшовши до потерпілого ОСОБА_4 , тримаючи відкритий складний ніж у правій руці, перебуваючи у положенні стоячи на відстані одного метра від потерпілого обличчям до обличчя, із використанням нецензурної лайки продовжив висловлювати погрози вбивством ОСОБА_4 , які потерпілий, виходячи із обстановки, що склалася в момент погрози, та агресивної поведінки ОСОБА_3 продовжив сприймати як реальну та дійсну погрозу власному життю та побоювався її здійснення, у зв`язку із чим, ОСОБА_4 о 14 год. 33 хв. зателефонував оператору 102 для виклику працівників поліції. Після цього ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_6 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора в порядку ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 129 КК України, тобто погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на утримані малолітніх осіб та осіб похилого віку немає, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до службової характеристики обвинувачений за місцем служби зарекомендував себе як добросовісний військовослужбовець, який неухильно виконує вимоги військових статутів. Неодноразово залучався до безпосередньої участі по відбиттю збройної агресії рф. Під час участі у бойових діях проявляв хоробрість та довів свою відданість присязі на вірність народові України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується ст. ст. 50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

У відповідності до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченою ч. 2 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 , передбачене ч. 1 ст. 129 КК України, є кримінальним проступком.

Санкція ч. 1 ст. 129 КК України передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк.

Суд зауважує, ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не призначається військовослужбовцям строкової служби.

Відтак, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції ст. ч.1 ст. 129 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Відповідно до ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає у накладені певних обов`язків на винного з визначенням строку у продовж якого засуджений має виконувати вказані обов`язки.

Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме:

Ніж складний із маркуванням на лезі BUCK DA109 – знищити;

Оптичний носій – диск DVD-R з відеозаписами «export-757vo» та «export-cv5fg» - зберігати в матеріалах справи.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1