Суд: Богодухівський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 30 серпня 2026 р.
Справа: №613/1742/26
Суддя: Шалімов Д. В.
Справа №-613/1742/26 Провадження №-3/613/546/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2026 року
Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Шалімов Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі змістом протоколу серії ВБА №162965 від 18 серпня 2026 року, 08 серпня 2026 року близько 03.55 год. ОСОБА_1 , будучи протягом року, а саме 09 квітня 2026 року підданим адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за місцем проживання АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме: наніс їй два удари рукою в обличчя, чим завдав їй фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдано шкода фізичному здоров`ю останньої, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про повернення справи для належного доопрацювання, з огляду на наступне.
Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вирішує питання стосовно того, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП суддя перевіряє правильність складання протоколу та інших матеріалів по адміністративній справі.
ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №162965 від 18 серпня 2026 року відсутні відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Тобто об`єктивною стороною адміністративного правопорушення в даному випадку є вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які не спричинили тілесних ушкоджень.
Відповідно до змісту складу адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі серії ВБА №162965 від 18 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , наніс ОСОБА_2 два удари рукою в обличчя, чим завдав їй фізичного болю, що не спричинило тілесних ушкоджень, водночас відповідно до змісту рапорта 08 серпня 2026 року о 04.05 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.08.2026 о 04.05 за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець сильно побив заявницю ОСОБА_2 . Також, відповідно до відеозапису з бодікамери працівників поліції, у ОСОБА_2 на обличчі маються тілесні пошкодження ( візуально: синець в області лівого ока, пошкодження біля правого ока, розбита нижня губа), що виключає склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Відтак, враховуючи, що в поясненнях ОСОБА_2 вказано про те, що ОСОБА_1 вдарив її рукою по обличчю, що не заперечувалось і поясненнями ОСОБА_1 та підтверджується іншими матеріалами справи, зокрема відеозаписом з бодікамер працівників поліції, проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження (відсутності) ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , тому приходжу до висновку, що наведене унеможливлює розгляд даної справи про адміністративне правопорушення по суті до встановлення наявності чи відсутності в діях ознак складу кримінального правопорушення.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Наведені порушення є істотними, перешкоджають суду прийняти законне та обґрунтоване рішення і не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 було встановлено наступне: «Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення».
З урахуванням наведеного матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, слід повернути до Богодухівського РВП ГУНп в Харківській області, для доопрацювання під час якого необхідно усунути вище зазначені недоліки.
На підставі приведеного вище, керуючись ст. 256 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повернути до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
СУДДЯ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua