Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №385/1155/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 385/1155/26

2/385/616/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

представника позивачки адвоката Оніщука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 05.11.1978 року.

За рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2025 року у справі № 385/1716/25, яке набрало законної сили 06.01.2026, шлюб між Сторонами розірвано.

За час перебування у шлюбі Сторони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували інші обов`язки як подружжя відносно один одного. У період зареєстрованого шлюбу за рахунок спільних коштів Сторони побудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Дана обставина, серед іншого, підтверджується копією Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №155383075 від 07.02.2019. Оціночна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить - 1196223,77 грн., що підтверджується довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.06.2026 за унікальним реєстраційним номером 201-20260619-0011935718.

Згоди стосовно порядку розподілу вищевказаного спірного нерухомого майна між Сторонами не досягнуто, а тому Позивач змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Просить суд, визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , залишити за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по справі залишити за Позивачем, як фактично понесені нею.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що не заперечує, що спірний будинок був побудований ними під час шлюбу, водночас вказує, що ним та його родичами був зроблений більший внесок у будівництво, а тому вважає, що при розподілі позивачці слід виділити 1/3 будинку, а йому залишити 2/3 частини.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 05.11.1978 року. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2025 року у справі № 385/1716/25, яке набрало законної сили 06.01.2026, шлюб між Сторонами розірвано (а.с. 17-18).

У період зареєстрованого шлюбу за рахунок спільних коштів Сторони побудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №155383075 від 07.02.2019, копією технічного паспорта та копією довідки № 574 від 01.02.2019 року Гайворонської міської ради Кіровоградської області (а.с. 5, 11, 20-22) та фактично не заперечується сторонами.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України,дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна у дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо розподілу спільного домоволодіння в частинах 1/3 та 2/3, які також і не підтверджені жодними доказами.

Аналіз доказів, наданих позивачем, у контексті приведених вище норм, свідчить про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підтверджені письмовими доказами по справі.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне позовну заяву про розподіл майна подружжя задовольнити, вимоги позивачки щодо розподілу їх сумісного майна, набутого протягом їх сумісного проживання однією сім`єю, є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Залишити за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі залишити за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 31.08.2026