Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №345/4155/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4155/26

Провадження № 2/345/2891/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

позивачка звернулася з позовом, в якому просить визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був спадкоємцем її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав на земельну частку (пай) площею 20,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж у натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний №602, виданого Підмихайлівською сільською радою на підставі її рішення від 19.11.1996 року, розташованої в Івано-Франківській області, Калуського району, на території Підмихайлівської сільської ради.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мама ОСОБА_3 , який постійно проживала в с.Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який постійно проживав в с.Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області та який прийняв спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_3 .. На випадок своєї смерті Спадкодавці за життя заповіту не склали, а тому спадкування належного їм майна здійснюється по закону.

Померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна частка (пай) площею 20,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж у натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний №602, виданого Пійлівською сільською радою на підставі її рішення від 19.11.1996 року, розташованої в Івано-Франківській області, Калуського району, на території Підмихайлівської сільської ради.

Позивачка спадщину прийняла, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали із Спадкодавцем, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Інших спадкоємців, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену статті 1241 ЦК України, немає.

Позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, однак, листом нотаріус повідомив, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після сметрі дружини ОСОБА_3 , видати свідоцтво про право на спадщину за законом не можливо у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі сертифікату, який підлягав заміні на Державний акт, який би посвідчував право власності на майно. У зв`язку із цим, позивачка не має можливості у позасудовому порядку оформити спадкові права на спірну земельну ділянку, що й стало підставою для звернення до суду.

Позивачка в судове засідання надала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просить їх задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області Дадяк Б.І. подав суду заяву, у відповідності до якої просить розгляд справи проводити без його участі не заперечує щодо задоволення позову.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама позивачки ОСОБА_3 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_3 ..

На випадок своєї смерті Спадкодавці за життя заповіту не склали, а тому спадкування належного їм майна здійснюється по закону.

Померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна частка (пай) площею 20,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж у натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний №602, виданого Пійлівською сільською радою на підставі її рішення від 19.11.1996 року, розташованої в Івано-Франківській області, Калуського району, на території Підмихайлівської сільської ради.

Позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, частки (пай) площею 20,45 умовних кадастрових гектарів. Однак, однак, листом нотаріус повідомив, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після сметрі дружини ОСОБА_3 , видати свідоцтво про право на спадщину за законом не можливо у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі сертифікату, який підлягав заміні на Державний акт, який би посвідчував право власності на майно.

Матеріалами справи встановлено, що згідно розпорядження Калуської РДА №45 від 02.11.1995 року «Про передачу земель, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у власність» ОСОБА_3 було включено до списків громадян, які мають право на приватизацію землі .

Згідно схем розміщення земельних ділянок: площа земельної ділянки-0,2867 га, місце розташування Новицька сільська рада, за межами населеного пункту села Підмихайля урочище «Гайок».

З Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ №602 вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної частки(паю) площею 20,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж у натурі (на місцевості), розташованої в Івано-Франківській області, Калуського району, на території Підмихайлівської сільської ради.

За життя ОСОБА_3 не отримала державний акт на право власності на земельну ділянку і, таким чином, не набула права власності на земельну ділянку як об`єкт цивільних прав у розумінні статті 125 Земельного кодексу України. На момент своєї смерті вона залишилася власником майнового права на земельну часту (пай) без визначення меж цієї ділянки в натурі. Так, земельну частку (пай) згідно з вказаним Сертифікатом було виділено в натурі, виготовлено технічний звіт, на підставі якого сформовано одна земельна ділянка площею 0,2867 га.. Однак, в зв`язку зі смертю спадкодавця подальші дії, зокрема виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, були призупинені.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Згідно ст. 81 ЗК України, громадяниУкраїнинабувають права власності на земельніділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншимицивільно-правовимиугодами; б) безоплатноїпередачііз земель державної і комунальноївласності; в) приватизаціїземельнихділянок, щобулиранішенаданіїм у користування; г) прийняттяспадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належноїїмземельноїчастки (паю).

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуваннігромадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянокіз земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживав з спадкодавцем та який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкових прав після смерті своєї дружини.

За життя спадкодавці заповіту не склали.

Позивачка вважається такою, що прийняла спадщину в силу статті 1268 ЦК України після смерті ОСОБА_2 , оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала із Спадкодавцем, що підтверджується відповідною довідкою від 21.08.2025.

Позивачка звернулася з заявою про прийняття спадщини, та листом від 12.06.2025 року нотаріус повідомив, що видати свідоцтво про право на спадщину на спадщину за законом не представляється можливим оскільки на дані земельні ділянки відсутній Державний акт, який би підтверджував право власності на них .

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщинивходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином до позивачів перейшло право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Механізм переходу права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай) Верховний Суд дослідив у справі Хе 278/1593/20 по якій у постанові від 05.12.2022 було зроблено висновок, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. ВС послався на п. 11 постанови Пленуму ВС від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», де судам було роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку пай).

Відповідно п.17 розділу 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та сертифікати на право на земельну частку (пай') є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року №899-ІV, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачка як єдиний спадкоємець позбавлена можливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим звернення позивача до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай) є належним способом захисту його порушених спадкових прав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавцю ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний №602, виданого Підмихайлівською сільською радою на підставі її рішення від 19.11.1996 року, яке успадкував, але не оформив належним чином після смерті дружини ОСОБА_3 , враховуючи неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

На підставі наведеного ст. 1220-1223,1268,1269 ЦК України, керуючись ст. 206, 258-259, 263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай) площею 20,45 умовних кадастрових гектарів без визначення меж у натурі (на місцевості), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний №602, виданого Підмихайлівською сільською радою на підставі її рішення від 19.11.1996 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: