Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №341/590/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/590/26

Номер провадження 2/341/627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

31 серпня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -

в с т а н о в и в :

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача

ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 000 гривень майнової та 5 000 гривень моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де і фактично проживає.

Відповідач надає послуги з управління даним будинком.

24 лютого 2026 року відбувся прорив тепломережі на горищі будинку. Нею повідомлено відповідача про аварійну ситуацію. В результаті прориву тепломережі затоплено її квартиру, а саме:

-стелю у залі (80% площі) та підлогове покриття з ламінату;

-замокання шпалер на стінах навколо міжкімнатних дверей;

-замокання світильника та коротке замикання у такому;

-підлогове покриття з ламінату у коридорі (2 кв.м. площі).

За її зверненням Бурштинською міською радою створено комісію, яка здійснила обстеження квартири на предмет пошкоджень. Комісією складено відповідний акт, в якому відображено зазначені пошкодження.

У скерованому їй листі відповідач визнає факт затоплення квартири спричинену проривом тепломережі на горищі будинку, однак заперечує свою вину у заподіяння шкоди вказуючи на зношення мереж.

Для ремонту нею використані будівельні матеріали, зокрема:

-покриття - ламінат з підстилкою 18 кв.м. вартістю 10 031 гривня;

-гіпсокартон вартістю 2 781 гривня;

-фарба для стелі та виведення плям вартістю 1 405 гривні;

-шпаклівка вартістю 1560 гривень;

Здійснено оплату послуг майстра по ремонту – 4 300 гривень.

Вважає, що відповідач зобов`язаний компенсувати понесені витрати – відшкодувати майнову шкоду.

Протиправною бездіяльністю відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних страждання спричинених залиттям квартири, зокрема, у квартирі було відсутнє світло, наявна сирість, нестерпний запах, утруднено догляд за матір`ю похилого віку. Зовнішній вираз страждань полягає у втраті сну, спокою. Величину моральних страждань позивач оцінює у 5 000 гривень.

В судове засідання позивачка не з`явилася. Скерувала до суду заяву, якою просила справу розглянути у її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання призначене 18 серпня 2026 року не з`явився. Такий належним чином повідомлений про розгляд справи в спосіб скерування судової повістки-повідомлення.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є власницею 3/5 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де і фактично проживає та зареєстроване місце проживання за цією ж адресою (а.с. 4-6,9).

Зареєстроване місце проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 також ОСОБА_3 , 16 травня 1936 року (90 повних років). Остання у квартирі також проживає (а.с. 7-8, 10).

Між фізичною особою – суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 31 серпня 2021 року укладено Договір про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком.

Відповідно до пунктів Договору:

5. Кожен з співвласників має право:

- одержувати від управителя своєчасно та належної якості послуги з управління;

- на відшкодування збитків, завданих його майну … внаслідок неналежного надання чи не надання послуг з управління.

8. Управитель зобов`язаний:

- своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимоий період;

- своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з утриманням співвласниками послуг з управління (а.с. 11-13).

До складової витрат на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 входить поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньо-будинкової системи теплопостачання (а.с. 14).

За зверненням в т.ч. і ОСОБА_1 . Бурштинською міською радою створено комісію для обстеження квартири на предмет пошкоджень (а.с. 15,17-18)

Проведеним 26 лютого 2026 року обстеженням, комісією Бурштинської міської ради встановлено, що 24 лютого 2026 року відбувся прорив тепломережі на горищі будинку АДРЕСА_1 . В результаті прориву тепломережі затоплено квартиру АДРЕСА_2 , а саме:

-стелю у залі (80% від площі 17,2 кв.м.) та підлогове покриття з ламінату;

-замокання шпалер на стінах навколо міжкімнатних дверей;

-замокання світильника та коротке замикання у такому;

-підлогове покриття з ламінату у коридорі (2 кв.м. площі).

Послуги з управління будинком здійснює фізична особа – суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 . Рекомендовано управителю вжити заходів з ремонту тепломережі на горищі, з метою недопущення подібних випадків в подальшому. Власнику квартири та управителю розглянути варіант проведення управителем робіт з усунення наслідків затоплення квартири за власний рахунок (а.с. 19, 22-25).

Фізичною особою – суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 скерованої ОСОБА_1 листи, яким відповідач визнає факт затоплення квартири спричинену проривом тепломережі на горищі будинку, однак заперечує свою вину у заподіяння шкоди вказуючи на зношення мереж. Зазначає про готовність надати допомогу по побілці (фарбуванні) стелі (а.с. 16, 20, 21).

Для ремонту ОСОБА_1 використані будівельні матеріали, зокрема:

-покриття - ламінат з підстилкою 18 кв.м. вартістю 10 031 гривня;

-гіпсокартон вартістю 2 781 гривня;

-фарба для стелі та виведення плям вартістю 1 405 гривні;

-шпаклівка вартістю 1560 гривень (а.с. 27-29);

Здійснено оплату послуг майстра по ремонту – 4 300 гривень (пояснення позивачки).

Протиправною бездіяльністю відповідача позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних страждання спричинених залиттям квартири, зокрема, у квартирі було відсутнє світло, наявна сирість, нестерпний запах, утруднено догляд за матір`ю похилого віку. Зовнішній вираз страждань полягав у втраті сну, спокою.

3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, а тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259 ЦПК України та частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України, підписав судове рішення без його проголошення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи, а обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.

Положеннями статті 319ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами частин першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Верховний Суд України у постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 вказав, що аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Наведений висновок було підтверджено Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 квітня 2021 року в справі № 648/2035/17, від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16, від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/18, від 09 лютого 2022 року у справі № 161/7881/20.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями частини другої статті 22 ЦК України збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що:

- ОСОБА_1 є власницею, зокрема, 3/5 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де і фактично проживає;

- між фізичною особою – суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 укладено Договір про надання послуг з управлінням багатоквартирним будинком, за умовами якого управитель зобов`язаний своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимоий період та своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з утриманням співвласниками послуг з управління;

- в результаті прориву тепломережі затоплено квартиру позивачки;

- для ремонту ОСОБА_1 понесено витрати,

з відповідача на користь позивача, враховуючи межі позовних витрат, підлягає стягненню 20 000 гривень на відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 23ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (пункт 3 частини другоїстатті 23 ЦК України).

При цьому частиною третьою статті 23ЦК України встановлено спосіб відшкодування моральної шкоди, а саме якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що внаслідок залиття квартири, яка належать позивачці, внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідач позивачці завдано моральної шкоди.

З урахуванням характеру страждань, обсягу заподіяної шкоди, суд вважає, що сума в розмірі 3 000 гривень буде достатньою грошовою компенсацією завданої позивачці моральної шкоди та такою, що відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1 331 гривня 20 копійок.

Враховуючи, що заявлені вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню, з урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 171 гривня 46 копійок.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) гривень на відшкодування матеріальної та 3 000 (три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

Стягнути з фізичної особи – суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 171(одну тисячу сто сімдесят одну) гривню 46 копійок сплаченого судового збору

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивачка – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 .

відповідач – фізична особа – суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якго за адресою: АДРЕСА_3 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 .

СуддяТарас ГАПОЛЯК