Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №338/1060/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1060/26

Провадження №2/338/1035/26

31 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Дякун М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Стефуняк Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 червня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, який рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2022 року розірвано.

За час шлюбу у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року у справі №338/348/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання трьох дітей, у тому числі ОСОБА_5 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Позивач зазначив, що після ухвалення вказаного рішення фактичні обставини проживання та утримання малолітнього ОСОБА_6 істотно змінилися. Так син - ОСОБА_6 з матір`ю не проживає, натомість проживає разом із батьком та перебуває на його утриманні. Відповідачка проживає окремо від дитини, тривалий час перебуває за межами України та фактично не забезпечує її повсякденних потреб. Водночас аліменти на утримання ОСОБА_6 продовжують стягуватися з позивача на користь відповідачки.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив припинити стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , присуджених рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року у справі №338/348/24, та стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 серпня 2026 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стефуняк Н.С. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач пояснив, що малолітній ОСОБА_6 фактично постійно проживає разом із ним та перебуває на його утриманні. Він забезпечує дитину харчуванням, одягом та іншими необхідними речами, а також несе витрати, пов`язані з її повсякденним утриманням. Щодо свого матеріального становища позивач зазначив, що на даний час має дохід приблизно 8 000 грн на місяць, який отримує неофіційно. Крім того, сплачує аліменти на дочку ОСОБА_7 . Під час проходження військової служби отримував грошове забезпечення та зробив певні заощадження, за рахунок яких разом із наявним поточним доходом забезпечує свої потреби та потреби малолітнього сина.

Позивач та його представник наполягали на стягненні з відповідачки аліментів у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу), проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду або про розгляд справи за її відсутності не подала. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачка не подала.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведене, суд відповідно до статті 281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні докази окремо та у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року у справі №338/348/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

При вирішенні вказаної справи суд виходив із встановлених на той час обставин проживання дітей з матір`ю та перебування їх на її утриманні.

Разом з тим із матеріалів цієї справи вбачається, що після ухвалення зазначеного рішення фактичні обставини щодо проживання та утримання малолітнього ОСОБА_5 змінилися.

З витягів з реєстру територіальної громади вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстрований його батько - ОСОБА_1 .

З акта обстеження умов проживання від 09 червня 2026 року №67, складеного комісією Іваниківського старостинського округу №3 Богородчанської селищної ради у складі старости Юрія Мартиновича, діловода ОСОБА_8 та соціального робітника ОСОБА_9 , вбачається, що обстеження проведено за заявою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження встановлено, що за зазначеною адресою зареєстрована ОСОБА_2 , однак фактично вона там не проживає. Натомість за цією адресою фактично проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 . Також в акті зазначено, що ОСОБА_3 , яка зареєстрована за іншою адресою, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Житлові умови за місцем проживання сім`ї комісією охарактеризовано як добрі.

З акта обстеження умов проживання від 15 червня 2026 року, складеного Службою у справах дітей Богородчанської селищної ради, вбачається, що обстеження проведено за місцем фактичного проживання сім`ї у АДРЕСА_1 . У ході обстеження встановлено, що сім`я проживає в житловому будинку, житло складається з трьох кімнат, забезпечене необхідними меблями та побутовими речами. Умови проживання оцінено як задовільні. В акті окремо зазначено, що для виховання та розвитку дітей створені умови для навчання, відпочинку та проведення вільного часу. За цією адресою разом із батьком ОСОБА_1 проживають його діти, у тому числі малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, зазначені акти, складені різними уповноваженими особами органу місцевого самоврядування та Служби у справах дітей у червні 2026 року, узгоджуються між собою та підтверджують не лише реєстрацію малолітнього ОСОБА_6 за адресою позивача, а й його фактичне проживання разом із батьком, тоді як відповідачка ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання фактично не проживає. Водночас за місцем проживання дитини створені належні побутові умови для її проживання, навчання, відпочинку та розвитку.

З висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на ОСОБА_5 від 27 серпня 2025 року, складеного Службою у справах дітей Богородчанської селищної ради, вбачається, що під час здійснення контролю встановлено, що одержувач аліментів - відповідачка ОСОБА_2 не забезпечує потреб дитини відповідно до суми коштів, сплачених платником аліментів. У вказаному висновку також зазначено, що відповідачка ОСОБА_2 не надала документів на підтвердження цільового витрачання аліментів у вигляді чеків, квитанцій чи інших документів.

З відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що відповідачка упродовж 2024-2026 років неодноразово перетинала державний кордон України. Востаннє у наданому суду переліку зафіксовано її виїзд з України 31 травня 2026 року.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року у справі №338/1229/25, серед іншого, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення ним повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, судом встановлено, що відповідачка має також інший чинний обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, що відповідно до статті 182 СК України є обставиною, яка підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів у цій справі.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що на час звернення до суду та розгляду справи малолітній ОСОБА_6 фактично проживає разом із батьком ОСОБА_1 та перебуває на його безпосередньому утриманні, тоді як відповідачка проживає окремо від дитини.

Доказів на спростування зазначених обставин відповідачкою суду не подано.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частинами першою та другою статті 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною четвертою статті 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Таким чином, установлені судом обставини фактичного проживання ОСОБА_5 разом із батьком та перебування його на безпосередньому утриманні позивача свідчать про істотну зміну обставин, які існували на час ухвалення рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року.

Продовження стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_6 за умов, коли дитина фактично з нею не проживає, а її повсякденні потреби безпосередньо забезпечує батько, не відповідає правовій природі аліментів як власності дитини та їх цільовому призначенню.

За таких обставин позовна вимога про припинення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_5 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року у справі №338/348/24 на час розгляду цієї справи є чинним та підлягає виконанню.

Тому з метою недопущення ретроспективного втручання у виконане судове рішення та виникнення спору щодо аліментів, які вже були стягнуті на його підставі, суд вважає, що стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_6 підлягає припиненню з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 суд виходить із такого.

Оскільки малолітній ОСОБА_5 фактично проживає разом із позивачем і перебуває на його утриманні, відповідачка як мати дитини відповідно до статей 141, 180 Сімейного кодексу України має рівний із батьком та самостійний обов`язок брати участь у матеріальному забезпеченні сина.

Факт виконання позивачем свого обов`язку щодо утримання сина не звільняє відповідачку від виконання її власного обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника інших дітей; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері або батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Позивач просив стягувати з відповідачки аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів її заробітку (доходу).

Разом з тим суд зазначає, що визначення розміру аліментів належить до повноважень суду, а сам по собі факт неподання відповідачкою відзиву, її неявка у судове засідання та відсутність заперечень щодо заявленого розміру не є підставою для автоматичного стягнення аліментів у розмірі, зазначеному позивачем.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач та його представник у судовому засіданні не обґрунтували, з яких саме фактичних обставин вони виходять, визначаючи необхідний розмір участі відповідачки в утриманні однієї дитини саме у 1/3 частці її доходу.

Матеріали справи не містять конкретного розрахунку витрат на утримання ОСОБА_5 , доказів особливого стану його здоров`я, необхідності систематичного лікування, значних витрат на навчання, реабілітацію, розвиток чи інших обставин, які свідчили б про необхідність встановлення аліментів саме у заявленій позивачем частці. Достовірних відомостей про розмір заробітку або іншого доходу ОСОБА_2 матеріали справи також не містять. Перебування відповідачки за кордоном саме по собі не дає суду підстав робити припущення про розмір її доходу або вважати доведеним її матеріальне становище, яке дозволяло б без урахування інших передбачених законом обставин встановити аліменти у підвищеному порівняно із законодавчим орієнтиром розмірі.

Суд також ураховує, що відповідачка має іншу неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , на утримання якого за рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2026 року визначено аліменти у розмірі 1/6 частки її заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття.

Щодо матеріального становища позивача суд ураховує його пояснення про те, що він має неофіційний дохід орієнтовно 8 000 грн на місяць, сплачує аліменти на дочку ОСОБА_7 , а також використовує для забезпечення себе та сина заощадження, зроблені під час проходження військової служби.

Наведені обставини свідчать про необхідність участі матері в утриманні ОСОБА_6 , однак не підтверджують необхідності визначення її участі саме у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу.

Частиною п`ятою статті 183 Сімейного кодексу України для стягнення аліментів на одну дитину у порядку наказного провадження законодавцем визначено розмір однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд ураховує, що зазначена норма безпосередньо регулює стягнення аліментів у наказному провадженні і не встановлює імперативного розміру аліментів при вирішенні спору в позовному провадженні.

Водночас визначений законодавцем розмір 1/4 частки доходу на одну дитину може бути врахований судом як орієнтир при оцінці необхідності та достатності розміру аліментів за відсутності належно доведених обставин, передбачених статтею 182 Сімейного кодексу України, які обумовлювали б необхідність його збільшення.

За встановлених у справі обставин, враховуючи вік дитини, фактичне проживання її з батьком, матеріальне становище сторін у межах доведеного, наявність у відповідачки іншої неповнолітньої дитини та відсутність доказів особливих потреб ОСОБА_6 , суд вважає необхідним, достатнім, справедливим та співмірним визначити аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

При цьому таке визначення розміру аліментів не позбавляє одержувача аліментів права в подальшому, у разі зміни матеріального чи сімейного стану сторін або встановлення інших істотних обставин, звернутися до суду з вимогою про зміну встановленого розміру аліментів.

Отже, позовна вимога про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню у розмірі 1/4 частки доходу відповідачки.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов ОСОБА_1 надійшов до суду 29 червня 2026 року, а тому аліменти з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 підлягають стягненню з 29 червня 2026 року і до досягнення ним повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Те, що на час розгляду справи з позивача продовжують стягуватися аліменти за рішенням від 03 липня 2024 року на користь відповідачки, не є підставою для відстрочення виникнення аліментного обов`язку матері до набрання цим рішенням законної сили.

Обов`язок кожного з батьків щодо утримання дитини є рівним і самостійним та не ставиться законом у залежність від виконання такого обов`язку іншим із батьків.

Тому до вимоги про стягнення аліментів з відповідачки підлягає застосуванню загальне правило частини першої статті 191 Сімейного кодексу України від дня пред`явлення позову.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення у справі про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

Ураховуючи характер заявлених вимог та результат розгляду справи, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1331,20 грн.

На підставі наведеного, статей 141, 179-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 273, 280-289, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Припинити з дня набрання цим рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , присуджених рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року по судовій справі №338/348/24.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 29 червня 2026 року, і до досягнення ОСОБА_5 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: