Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/19308/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19308/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, та перерахувати пенсію починаючи з 27.04.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 28.12.2014 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, згідно ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Проте, відповідачем до подвійного стажу роботи протиправно в одинарному розмірі зараховано до страхового стажу періоди роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 роки, який становить 17 років 6 місяців 17 днів.

27.04.2026 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про зарахування періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 роки у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії, однак відповідач листом від 25.05.2026 року відмовив позивачці у зарахуванні вище зазначених періодів роботи у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Позивачка просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, враховуючи внесені зміни в КАС України, а саме частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей

Представник ГУ ПФУ подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що періоди роботи у лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я до 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу для обчислення розміру пенсії в подвійному розмірі.

При цьому, пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років.

Водночас, зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи у цих закладах після 01.01.2004 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

Відтак, відповідач вважає, що підстави для зарахування позивачці періодів роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року у подвійному розмірі відсутні, а отже його дії в спірному випадку є правомірними.

Крім того, відповідач вказує, що скільки заяву подано адвокатом всупереч Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, її розгляд здійснено відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, листом від 25.05.2026 № 28644-24203/С-02/8-1500/26 надано відповідь, яка мала інформаційно - роз`яснювальний характер. Рішення про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви не виносилось.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 28.12.2014 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1982 року позивачка працювала:

у період з 11.08.2008 по 28.02.2018 роки на посаді молодшої медичної сестри палатної прибиральниці Туберкульозно-легеневого відділення №1, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих в КУ «Обласний протитуберкульозний диспансер №2» (Запис №7);

у період з 01.03.2018 по 31.03.2020 роки на посаді молодшої сестри з догляду за хворими, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб Одеської обласної ради» (Запис №12);

у період з 01.04.2020 по 30.11.2020 роки на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими Легенево-хірургічного відділення, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №13);

у період з 01.12.2020 по 31.12.2020 роки на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими 4-го туберкульозного відділення, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №14);

у період з 01.01.2021 по 23.02.2021 роки на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими 3-го інфекційного відділення, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №15);

у період з 24.02.2021 по 31.03.2021 роки на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими 2-го туберкульозного відділення, безпосереднє обслуговування туберкульозних хворих в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №16);

у період з 01.04.2021 по 15.05.2021 роки на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими 3-го інфекційного відділення, безпосереднє обслуговування інфекційних хвороб в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №17);

у період з 16.05.2021 по 30.11.2021 роки на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими 2-го інфекційного відділення, безпосереднє обслуговування інфекційних хвороб в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №18);

у період з 01.12.2021 по 27.06.2022 роки на посаді молодшої медичної сестри 1-го інфекційного відділення, безпосереднє обслуговування інфекційних хвороб в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №19);

у період з 28.06.2022 по теперішній час (останній запис в трудовій) працює на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими 4-го туберкульозного відділення, безпосереднє обслуговування інфекційних хвороб в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради» (Запис №20).

Вважаючи, що відповідачем протиправно не зараховано періоди її роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року в подвійному розмірі, 27.04.2026 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про зарахування періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 роки у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Однак, пенсійний орган листом від 25.05.2026 року відмовив позивачці у зарахуванні вище зазначених періодів роботи у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивачка, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ щодо не зарахування періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року до її страхового стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, звернулася до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ГУ ПФУ в Одеській області у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (далі - Постанова №909).

Згідно абз.2 Постанови №909 лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичних закладів особливого типу, лікувально-трудових профілакторіїв, амбулаторно-поліклінічних закладів, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладів переливання крові, закладів охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладів, санітарно-епідеміологічних закладів, діагностичних центрів мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.

Як встановлено Розділом 2 Постанови №909, до закладів охорони здоров`я відносяться: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Згідно примітки 2 Постанови №909, робота за спеціальністю в закладах, установах на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої належності закладів і установ. В свою чергу, Переліком не передбачена необхідність підтвердження роботи в структурному лікувальному закладі для визначення чи підтвердження спеціального стажу.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного Фонду України від 29 грудня 2005 року №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20, заклади охорони здоров`я, зокрема, протитуберкульозні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Відповідно до ст.60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Спірним між сторонами є зарахування періоду трудової діяльності позивачки з 11.08.2008 по 28.02.2026 роки саме в подвійному розмірі на підставі ст.60 Закону №1788-XII.

За правилами п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення ЗУ «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

При цьому, редакція ст.60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а ст.24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст.60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.

Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З огляду на викладене, передбачене ст.60 Закону №1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-IV.

Верховний Суд у постановах: від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17(2-а/310/47/17), від 23 січня 2019 року у справі №485/103/17, від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі №160/14078/22 та від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17, дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, трудова діяльність в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я підлягає до зарахування у подвійному розмірі.

В листі про відмову у зарахуванні до страхового стажу позивачки періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року в подвійному розмірі та у відзиві на позов ГУ ПФУ наведено лише посилання на те, що страховий стаж до 1 січня 2004 року обчислюється з урахуванням норм ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення". Проводити обчислення стажу в подвійному розмірі після 01.01.2004 немає правових підстав, оскільки це не передбачено статтею 24 Закону.

Суд вважає такі мовити відмови у зарахуванні спірного періоду необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) в редакції від 29.01.2022 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування - є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також а відсутності трудової книжки та у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку №637).

Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.09.1982 року позивачка за оскаржений період працювала на посадах молодшої медичної сестри з догляду за хворими інфекційного відділення, безпосереднього обслуговування інфекційних хвороб в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради».

Судом встановлено, що записи у трудовій книжці виконані чітко, розбірливо, які містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів як підставу внесення записів, та не містять виправлень чи закреслень.

При цьому, ГУ ПФУ не заявив жодних зауважень щодо записів трудової книжці позивачки в рамках спірного періодів роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що заявлені відповідачем доводи, не спростовують відомості, наявні у трудовій книжці та не можуть позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового (страхового) стажу.

Суд вважає таку позицію ГУ ПФУ необґрунтованою, прийнятою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливою та такою, що не відповідає дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд також критично оцінює твердження представника відповідача ГУ ПФУ, що ним не приймалось рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачки, а заява позивача була розглянута, як звернення у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву. Позивачем відповідь ГУ ПФУ в Одеській області, викладена в листі № 28644-24203/C-02/8-1500/26 від 25.05.2026 року розцінена як відмова у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також суд вважає, що на позивачку поширюється ст.60 Закону №1788-ХІІ щодо подвійного зарахування до страхового стажу періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради з 11.08.2008 по 28.02.2026 року.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради.

Позивачка просить задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання ГУПФУ зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі спірний період роботи з дати звернення до пенсійного органу.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме шляхом зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради з 11.08.2008 по 28.02.2026 року до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, у зв`язку з чим здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 27.04.2026 року.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по цій справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.

Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 11.08.2008 по 28.02.2026 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» Одеської обласної ради з 11.08.2008 по 28.02.2026 року до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії, у зв`язку з чим здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 27.04.2026 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва