Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/18889/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Дмитра Вадимовича (вул. Артура Савельєва, 6, м. Одеса, 65062) в інтересах держави до Одеської обласної ради (проспект Шевченка, 4, м. Одеса, 65032) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

До суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Дмитра Вадимовича до Одеської обласної ради, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної ради, яка полягає у непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8;

зобов`язати Одеську обласну раду вжити заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул.Старопортофранківська, 8.

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодний Дмитро Вадимович, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави зазначив, що Приморською окружною прокуратурою міста Одеси, в ході реалізації представницьких повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», встановлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме непроведення державної реєстрації права комунальної власності на нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8.

Так, згідно з п. 1 розпорядження № 206/2022-ОР від 11.04.2022, будівля літ. А, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8, загальною площею 1261,6 кв. м, у тому числі приміщення першого поверху площею 1147,3 кв. м, приміщення підвалу площею 114, 3 кв. м, відображені відповідно до технічного паспорта від 08.04.2022, реєстраційний № ТІ01:1888-0905-4355-6499, які є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області та знаходяться за вказаною адресою, закріплені на праві оперативного управління та передані на баланс Управлінню обласної ради з майнових відносин.

Оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30.04.2026 право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна не було зареєстровано, окружною прокуратурою направлено запит до Одеської обласної ради № 52-6989вих-26 від 30.04.2026 стосовно вжитих обласною радою заходів, з метою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8 та у разі непроведення державної реєстрації права власності повідомити окружну прокуратуру про вжиті заходи, в тому числі позовного характеру, а також зазначити причини, з яких державну реєстрацію права власності не проведено.

Листом № 03/1174/26 від 22.05.2026 Управління обласної ради з майнових відносин повідомило окружну прокуратуру, що Управлінням вживаються заходи щодо державної реєстрації права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна.

Проте, Одеською обласною радою з січня місяця 2026 року не надано на запити окружної прокуратури відповідей щодо причин, відповідно до яких речові права на спірне майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, враховуючи, що Одеська обласна рада здійснює управління майном санітарно-епідеміологічної станції, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8, майже 20 років.

За таких обставин, будівля вказаного закладу культури всупереч вимог законодавства, використовується без оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

На думку прокурора, бездіяльність органу місцевого самоврядування суперечить інтересам держави в цілому та територіальної громади зокрема, оскільки позбавляє її можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном (об`єктами нерухомості), а також отримувати дохід від передачі в користування третім особам.

Враховуючи вищевикладене, вказане є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом про зобов`язання Одеської обласної ради вжити заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул.Старопортофранківська, 8.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, враховуючи внесені зміни в КАС України, а саме частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Вказаною ухвалою також зобов`язано відповідача надати докази у справі.

До суду від Одеської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з відсутністю оскаржуваної бездіяльності, оскільки обласною радою прийняти розпорядження № 206/2022-ОР від 11.04.2022, яким започатковано процедуру оформлення речових прав на об`єкт, а також обласною радою отримано технічний паспорт на об`єкт – документ, необхідний для проведення державної реєстрації.

Крім того, відповідач зазначає, що повний пакет документів, об`єктивно необхідних відповідно до Порядку № 1127, вимагає тривалого часу для збору і формування, та лише після оформлення повного комплекту документів можливо подання його для державної реєстрації, між тим, обласна рада послідовно інформувала прокуратуру про вжиті заходи (листи № 03/681/26 від 30.03.2026, № 03/1174/26 від 22.05.2026), що засвідчує добросовісне, хоча й не завершене станом на дату звернення до суду, виконання покладеного обов`язку, а не ухилення від нього.

Таким чином, на думку відповідача, незавершеність державної реєстрації сама по собі не створює невідкладної загрози втрати майна, яка є необхідною передумовою застосування виключного інституту прокурорського представництва, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому останній з посиланням на обґрунтування позову просить суд задовольнити позовні вимоги. Між тим прокурор зазначає, що ухилення Одеської обласної ради від виконання обов`язку щодо належного оформлення права власності на спірну нежитлову будівлю призводить до збереження стану правової невизначеності стосовно належності цього об`єкта нерухомого майна, що створює ризики його протиправного використання, знищення, пошкодження. Отже, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.06.2026 у справі № 420/11322/25, прокурор вважає, що бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, які полягають у забезпеченні збереження об`єкта комунальної власності, його належного обліку.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що відповідно до п. п. 9.2.1. п. 9.2. розділу 9 Додатку 1 до рішення Одеської обласної ради № 73-V від 22.09.2006 «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада», обласна рада здійснює управління майном Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8.

З метою підтвердження факту відсутності перебування нерухомого майна за вищезазначеною адресою у державній власності, окружною прокуратурою направлено відповідні запити до уповноважених органів державної влади.

Так, Фонд державного майна України листом № 10-62-4566 від 02.03.2026 повідомив, що суб`єктами управління не надавались до Фонду відомості про нерухоме майно за місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8 з метою внесення до Реєстру як державне.

Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради листом № 6331/03.01-09 від 31.12.2025 на запит окружної прокуратури повідомило, що за архівними даними, станом на 31.12.2012 в КП «БТІ» ОМР відсутня інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8. Станом на 29.12.2025 інвентаризаційна (реєстраційна) справа за вказаною адресою не зареєстрована.

На запит окружної прокуратури Міністерство охорони здоров`я України листом № 07.4/15606/2-26 від 30.03.2026 повідомило, що згідно з інформацією, поданою засобами автоматизованої системи «Юридичні особи» до Єдиного реєстру об`єктів державної власності, на балансах підприємств, установ, організацій та закладів, що належать до сфери управління МОЗ, нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8, не обліковується.

Враховуючи викладене, з метою отримання інформації щодо причин, відповідно до яких не проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, а також правовстановлюючих документів та технічної документації із зазначенням загальної площі об`єкта Приморською окружною прокуратурою міста Одеси на адресу Одеської обласної ради направлено відповідний запит № 52- 1308вих- 26 від 26.01.2026 та повторний запит № 52-4173вих-26 від 17.03.2026.

Управління обласної ради з майнових відносин листом № 03/681/26 від 30.03.2026 надіслало копію технічного паспорта № ТІ01:1888-0905-4355-6499 від 08.04.2022 на нежитлову будівлю за вищезазначеною адресою, а також розпорядження Одеської обласної ради № 206/2022-ОР від 11.04.2022. Згідно з п. 1 розпорядження № 206/2022-ОР від 11.04.2022, будівля літ. А, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8, загальною площею 1261,6 кв. м, у тому числі приміщення першого поверху площею 1147,3 кв. м, приміщення підвалу площею 114, 3 кв. м, відображені відповідно до технічного паспорта від 08.04.2022, реєстраційний № ТІ01:1888-0905-4355-6499, які є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області та знаходяться за вказаною адресою, закріплені на праві оперативного управління та передані на баланс Управлінню обласної ради з майнових відносин. Пунктом другим розпорядження встановлено, що Управління обласної ради з майнових відносин повинно забезпечити проведення державної реєстрації іншого речового права – права оперативного управління на вищезазначений об`єкт нерухомого майна, про що повідомити обласну раду та надати належним чином засвідчену копію документа про реєстрацію іншого речового права у тижневий термін. Також Одеська обласна рада повідомила окружну прокуратуру, що наразі Управлінням обласної ради з майнових відносин вживаються заходи щодо державної реєстрації права власності на зазначене майно.

Оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30.04.2026 право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна не було зареєстровано, окружною прокуратурою направлено запит до Одеської обласної ради № 52-6989вих-26 від 30.04.2026 стосовно вжитих обласною радою заходів, з метою реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8 та у разі непроведення державної реєстрації права власності повідомити окружну прокуратуру про вжиті заходи, в тому числі позовного характеру, а також зазначити причини, з яких державну реєстрацію права власності не проведено. Листом № 03/1174/26 від 22.05.2026 Управління обласної ради з майнових відносин повідомило окружну прокуратуру, що Управлінням вживаються заходи щодо державної реєстрації права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна.

Вважаючи протиправною бездіяльність Одеської обласної ради, яка полягає у непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8, прокурор, з метою захисту інтересів держави органами прокуратури, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши позовну заяву, викладені в ній доводи та надані докази в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі 826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі 806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Верховний суд у постанові від 14.02.2023 року при розгляді справи 580/1374/22 вказав, що прийняття рішень щодо оформлення речових прав на об`єкти комунальної власності є обов`язком відповідної ради.

За таких обставин, у даному випадку прокурор звертається до суду в інтересах держави самостійно, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у межах спірних правовідносин саме Одеська обласна рада, є органом, уповноваженим здійснювати функції управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Так, спірним в даній справі є бездіяльність Одеської обласної ради, яка полягає у не оформленні правовстановлюючих документів та не проведенні державної реєстрації права комунальної власності на нерухоме майно, а саме: будівлю будинку культури, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.Старопортофранківська, 8.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року 280/97-ВР.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламентує питання, пов`язані з правом комунальної власності, відповідно якої територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, окрема, нежитлові приміщення, заклади культури, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1, 3 ст. 5, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, зокрема, на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 Цивільного кодексу України відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Одеська обласна рада, як суб`єкт, який уповноважений управляти комунальним майном і здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, несе обов`язок щодо державної реєстрації в установленому порядку права власності територіальної громади та належного оформлення правовстановлюючих документів на об`єкти права власності територіальної громади.

До суду не надано доказів виготовлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права комунальної власності на вищевказане нерухоме майно.

При цьому, у відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечує, що державна реєстрація права комунальної власності на об`єкт станом на дату подання позову не завершена.

Між тим, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що за період перебування спірного об`єкта нерухомого майна в управлінні обласної ради, навіть після того як окружна прокуратура направила запити до Одеської обласної ради з метою отримання інформації щодо причин, відповідно до яких не проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, обласною радою не здійснено юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8. Лише 08.04.2022 розроблено технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, проте станом на дату подання позову (23.06.2026) право комунальної власності на нежитлові будівлі за вказаною адресою не зареєстровано, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Отже відповідач не здійснив дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення будинку культури, а тому його використання здійснюється із порушенням вимог законодавства без державної реєстрації права власності.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не вжито належних заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8.

Таким чином, доводи прокурора щодо протиправної бездіяльності Одеської обласної ради, яка полягає у не проведенні державної реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності є обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача вжити заходи щодо державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул.Старопортофранківська, 8.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.

Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 241-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси Великодного Дмитра Вадимовича (вул. Артура Савельєва, 6, м. Одеса, 65062, код ЄДРОПУ 0352855223) в інтересах держави до Одеської обласної ради (проспект Шевченка, 4, м. Одеса , 65032, код ЄДРПОУ 25042882) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної ради, яка полягає у непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 8.

Зобов`язати Одеську обласну раду вжити заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса, вул.Старопортофранківська, 8.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва