Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/13855/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №420/13855/26

Суддя: Радчук А.А.

Справа № 420/13855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Відповідача, яка полягає у невиготовленні та не направленні до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача, протиправною;

зобов`язати Відповідача виготовити та надіслати на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року по справі № 420/33069/23.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2023 році позивач був звільнений з військової служби та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 15.09.2023 № 258 виключений зі списків частини та всіх видів забезпечення з 15.09.2023 року. Проте, в останні періоди служби позивачу не вірно нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, що стало предметом судового розгляду. На виконання рішення суду від 15.01.2024 року по справі № 420/33069/23 здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача. Водночас, грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів забезпечення було видано із заниженими складовими грошового забезпечення в результаті чого розмір пенсії позивача розрахований із заниженням. 29.04.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, з урахуванням виконання рішення суду по справі № 420/33069/23, виготовити та надіслати на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення, проте відповідач звернення не задовольнив, надавши відповідь не по суті заяви.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиготовленні та не направленні до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01.06.2026 року відповідачем поданий відзив на позовну заяву з додатками.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

У відзиві відповідачем зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов`язку щодо виготовлення та надіслання на адресу територіального центру комплектування та соціальної підтримки оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові пояснення/докази не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.09.2023 року №258, майора ОСОБА_2 , заступника начальника речового складу військової частини НОМЕР_2 , звільненого наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 08 вересня 2023 року № 180 у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я) з виключенням з військового обліку пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовій обов`язок і військову службу», з 15 вересня 2023 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

15.09.2023 року позивачу виданий Грошовий атестат №52 від 15.09.2023 року, а також Довідку №3836 від 15.09.2023 року про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсій відповідно до статті 43 Закону України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1997р. № 383 (зі змінами).

Після звільнення з військової служби між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини щодо грошового забезпечення та виплат, належних позивачу при звільненні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року у справі №420/33069/23, що набрало законної сили 06.09.2024 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та виплат, належних йому при звільненні (грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (30 днів), грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (45 днів), грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік (45 днів), грошову компенсацію за дні додаткової відпустки за 2019-2023 роки, тривалістю 70 днів, як учаснику бойових дій; одноразову грошову допомогу при звільненні) у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з урахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та виплат, належних йому при звільненні (грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (30 днів), грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (45 днів), грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік (45 днів), грошову компенсацію за дні додаткової відпустки за 2019-2023 роки, тривалістю 70 днів, як учаснику бойових дій; одноразову грошову допомогу при звільненні) у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з урахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

29.04.2026 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою (зареєстрована за вхід. №4849 від 30.04.2026), відповідно до якої з урахуванням того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року у справі №420/33069/23 було виконане, у зв`язку з чим грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення для обрахунку розміру пенсійного забезпечення потребують перепрацювання, просив виготовити на направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення.

Листом військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2026 року у відповідь на заяву позивача повідомлено, що військова частина НОМЕР_2 надає інформацію до районних та обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тільки за їх запитами. В зв`язку з цим запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо перерахунку пенсійного забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виготовлення та направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі – Порядок № 393).

Пунктом 7 Порядку № 393 передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі – Порядок № 3-1).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи, зокрема, грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.

Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів. У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.

З аналізу вищенаведених положень Порядку № 3-1 слідує, що заява про призначення (перерахунок) пенсії подається до уповноваженого органу, який формує відповідний пакет документів та направляє його для розгляду до відповідного пенсійного органу.

При цьому, серед документів, які необхідні для призначення пенсії військовослужбовцю у наявності повинні бути зокрема грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію. При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсії є зміна (підвищення) розміру грошового забезпечення військовослужбовця.

Згідно обставин справи, з 15.09.2023 року позивач виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби.

15.09.2023 року позивачу виданий Грошовий атестат №52 від 15.09.2023 року, а також Довідку №3836 від 15.09.2023 року про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсій відповідно до статті 43 Закону України" Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1997р. № 383 (зі змінами).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року у справі №420/33069/23, що набрало законної сили 06.09.2024 року, зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 роки та виплат, належних йому при звільненні (грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік (30 днів), грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (45 днів), грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік (45 днів), грошову компенсацію за дні додаткової відпустки за 2019-2023 роки, тривалістю 70 днів, як учаснику бойових дій; одноразову грошову допомогу при звільненні) у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови №704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з урахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Позивач стверджує, що судове рішення по справі №420/33069/23 виконано відповідачем, що не заперечується відповідачем у відзиві.

Отже, розмір грошового забезпечення та виплат, належних позивачу при звільненні, перераховані на виконання рішення суду від 15.01.2024 року у справі №420/33069/23, проте грошовий атестат та довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що подані для призначення позивачу пенсії, залишились без змін.

Вирішуючи спір суд зазначає, що після виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення відповідач повинен був оновити грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення й надати такі документи для перерахунку пенсії, оскільки у позивача після виконання рішення суду від 15.01.2024 року у справі №420/33069/23 виникло право на отримання оновлених грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії.

Однак, відповідач цього не зробив та заперечує щодо оновлення грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів, що після перерахунку грошового забезпечення відповідач оформив та направив до уповноваженого органу оновлений грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача для подальшого перерахунку пенсії, то позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиготовленні та не направленні до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення позивача та зобов`язання відповідача виготовити та надіслати на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року по справі № 420/33069/23, - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вимогами ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” та інші судові витрати ним не понесені, розподіл судових витрат згідно ч. 1 ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиготовленні та не направленні до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлених грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 виготовити та надіслати на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлені грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року по справі № 420/33069/23.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua