Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №420/18840/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18840/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року; зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року; зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії по інвалідності, що утворилася з 09.08.2025 року по день фактичного поновлення виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю, перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України як отримувач пенсії по інвалідності.

Згідно з наявною довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 158893, ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності за загальним захворюванням строком до 01.11.2022 року, із датою чергового переогляду 30.11.2022 року. Строк чергового переогляду позивача припав на період дії воєнного стану на території України.

На адвокатський запит ГУ ПФУ у відповіді від 12.05.2026 року фактично підтвердило, що позивач з 30.11.2020 отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також повідомило, що ОСОБА_1 з 01.07.2024 пенсію було продовжено на період дії воєнного стану відповідно до постанови КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання проведення порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» та пункту 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із тим відповідач зазначив, що виплату пенсії особам з інвалідністю на період дії воєнного стану продовжено лише по 08.08.2025 року, а оскільки виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 09.08.2025 року, для її продовження необхідно пройти експертну комісію з оцінювання повсякденного функціонування особи.

В свою чергу, пунктом 3 постанови КМУ № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» передбачено, що у разі коли особі інвалідність із зазначенням строку повторного огляду була встановлена до набрання чинності цією постановою, і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але особа відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 не проходила такий повторний огляд в медико соціальних експертних комісіях, застосовується спеціальний порядок проходження оцінювання повсякденного функціонування.

Для чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, постановою № 1338 передбачено обов`язок пройти оцінювання повсякденного функціонування у період з 01.04.2025 року до 01.11.2025 року.

На думку позивача, навіть за найбільш обмежувального тлумачення положень постанови КМУ № 1338, виплата пенсії по інвалідності не могла бути припинена з 09.08.2025 року, оскільки до 01.11.2025 року він мав право пройти оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відтак, позивач вважає протиправними дії відповідача, оскільки припинення виплати пенсії з 09.08.2025 року відбулося без належних правових підстав, без проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, без встановлення факту втрати позивачем статусу особи з інвалідністю та всупереч спеціальному правовому регулюванню, запровадженому на період дії воєнного стану.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на судову практику Одеського окружного адміністративного суду та П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, враховуючи внесені зміни в КАС України, а саме частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року зобов`язано ГУ ПФУ надати суду у строк до 10.08.2026 року, докази, а саме: - відомості, які стали підставою для призупинення ОСОБА_1 з 09.08.2025 року виплати пенсії по інвалідності; - інформацію щодо повторного проходження позивачем експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування після 09.08.2025 року та відповідно продовження йому виплати пенсії по інвалідності. Зупинено провадження по справі №420/18840/26 до надання доказів по справі.

Ухвалою суду від 31.08.2026 року поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи №420/18840/26.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що з 30.11.2020 року позивач отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 з 01.07.2024 пенсію подовжено на період дії військового стану відповідно до постанови КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання проведення порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнному стану на території України» та до пункту 14.6.1 «Прикінцевих положень» Закону для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Виплату пенсії особам з інвалідністю на період дії воєнного стану продовжено по 08.08.2025.

Відповідно до постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено перелік осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування. Оскільки виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 09.08.2025, то для її продовження, необхідно пройти експертну комісію з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Представник вважає, що Головне управління діяло в порядку, передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовної вимоги позивача – відсутні.

Крім того, представник також вважає, що питання щодо поновлення виплати пенсії належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Представниця позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові.

На виконання ухвали суду представника ГУ ПФУ подав до суду клопотання, у якому, зокрема, вказує, що оскільки виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 09.08.2025, то для її продовження, необхідно пройти експертну комісію з оцінювання повсякденного функціонування особи. Станом момент подання клопотання ОСОБА_1 оцінювання повсякденного функціонування особи не проходив.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №158893 від 30.11.2020 року позивачу встановлена друга група інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.12.2022 року та визначена дата чергового переогляду – 30.11.2022 року.

Сторонами не заперечується, що 30.11.2020 року позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та було припинено її виплату 08.08.2025 року.

Представниця позивача 06.05.2026 року звернулась до ГУ ПФУ з адвокатським запитом за результатами розгляду якого ГУ ПФУ листом від 12.05.2026 року №1500-0305-8/71677 представника повідомлено, що ОСОБА_1 з 01.07.2024 пенсію подовжено на період дії військового стану відповідно до постанови КМУ від 08.03.2022 №225 «Деякі питання проведення порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» та до п. 14.6.1 «Прикінцевих положень» Закону для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію з втратою годувальника. Виплату пенсії особам з інвалідністю на період воєнного стану продовжено по 08.08.2025.

Також у відповіді вказано,що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» визначено перелік осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування. Оскільки виплата пенсії ОСОБА_1 призупинена з 09.08.2025, то для її продовження, необхідно пройти експертну комісію з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позивач, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ щодо припинення виплати пенсії по інвалідності, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 ч.1 ст. 92 Конституції України визначено, що, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зокрема, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

За приписами ч. 1 ст.9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія по інвалідності.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою (ст. 34 Закону № 1058-IV).

Судом встановлено, що позивач з 30.11.2020 року отримає пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю другої групи (загальне захворювання), із датою чергового переогляду 30.11.2022 року, при цьому з урахуванням положень постанови КМУ №225 виплата пенсії по інвалідності продовжилась на період дії воєнного стану до 08.08.2025 року.

Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 09.08.2025 року відповідач, із посиланням на положення постанови КМУ № 1338, зазначив про необхідність проходження комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо припинення нарахування позивачу пенсії по інвалідності, суд виходить з наступного.

15.11.2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова №1338).

Вказаною Постановою №1338 врегульовані строки, на які продовжується встановлення інвалідності для окремих категорій осіб, а також перелік поважних причин, що є підставою для продовження інвалідності.

Пунктом 3 Постанови №1338 встановлено, що з моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою

Відповідно до абз. 12 п. 3 Постанови №1338, у разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317 "Питання медико-соціальної експертизи", і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. №225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

- чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

- інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

Тобто, норми абз. 12-14 п. 3 Постанови №1338 поширюються на осіб, які відповідають сукупності таких умов:

- це особи, інвалідність яких (із зазначенням строку повторного огляду) встановлена до набрання чинності Постановою КМУ № 1338, тобто до 26 листопада 2024 року;

- строк повторного огляду цих осіб припав на період воєнного стану;

- ці особи відповідно до Постанови КМУ №225 не проходили повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях.

При цьому, абз. 15-17 п. 3 Постанови №1338 установлено, що до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Між тим, для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абз. 12, 15 - 17 цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци 15 - 18 цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Отже, обов`язок пройти оцінювання повсякденного функціонування з 01.04.2025 року по 01.11.2025 року стосується всіх чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду. Винятків для цієї категорії осіб, в тому числі пов`язаних з наявністю визначених Кабінетом Міністрів України причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи Постановою КМУ № 1338 не передбачено.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.11.2020 року встановлена друга група інвалідності (загальне захворювання), тобто інвалідність встановлення до набрання чинності Постановою №1338; строк чергового переогляду (30.11.2022 року) припадав на період дії воєнного стану на території України, у зв`язку з чим виплата пенсії та інвалідність позивача вважалася продовженою.

Виплата пенсії по інвалідності позивачу проводилась до 08.08.2025 року, а з 09.08.2026 року припинена.

Суд вважає, що дії ГУ ПФУ щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з 09.08.2026 року у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю не ґрунтуються на вищевказаних положеннях законодавства, з огляду на право позивача на проходження оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 листопада 2025 року.

Інших підстав для припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року матеріли справи не містять.

Отже, граничний строк для проходження оцінювання повсякденного функціонування – 1 листопада 2025 року.

Позивач у встановлений строк оцінювання повсякденного функціонування не пройшов, доказів, які б підтверджували зворотне матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 1058-IV у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

Отже, виплата позивачу пенсії повинна була здійснюватися до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання повсякденного функціонування особи, тобто до 01.12.2025 року.

Також станом на момент розгляду справи до суду не надано доказів щодо проходження позивачем оцінювання повсякденного функціонування особи в будь-який інший строк.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року по 01.12.2025 року.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені ст.245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо виключної компетенції Пенсійного фонду в питаннях призначення та перерахунку пенсії, адже у спірних правовідносинах позивач належить до категорії особі на яких поширюються положення Закону №1058-IV та Постанови № 1338 та вважає, що у відповідача був відсутній розсуд щодо можливості припинення виплати пенсії з 08.08.2025 року.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.

Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності з 09.08.2025 року по 01.12.2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва