Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №191/5472/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5472/26

Провадження № 2-о/191/120/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого- судді Чорної О.В., за участю секретаря – Силкіної О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чеботарьова Тетяна Сергіївна, заінтересовані особи: Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Чеботарьова Т.С. звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, посилаючись на те, що 12 листопада 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сєвєродонецька Луганської області та ОСОБА_3 (прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Лисичанська Луганської області, було зареєстровано шлюб Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Луганської області, про що складено актовий запис № 942 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина чоловічої статі – ОСОБА_5 , місцем народження якого зазначено смт. Білокуракине Луганської області. Батьком дитини вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю вказано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначено в свідоцтві про народження, Старобільським районним відділом запису актів цивільного стану департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції луганської народної республіки. Заявнику необхідно встановити факт народження його сина, який народився на тимчасово окупованій території, оскільки отримані у зв`язку з його народженням документи не відповідають встановленій формі, а тому він не може зареєструвати народження свого сина у відповідних установах України. Просить встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Білокуракине Луганської області, Україна, для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних органах реєстрації актів цивільного стану України; зазначити дані про батьків: мати — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України; батько — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

Представник заявника ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про можливість розгляду справи за відсутності заявника та представника, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з даними паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 05 січня 2017 року органом №4430, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Лисичанськ Луганської області, РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 01 грудня 2003 року Сєвєродонецьким МВ ГУМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Сєвєродонецьк Луганської області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 02 вересня 2016 року.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12 листопада 2016 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Сєвєродонецьк Луганської області, громадянин України, та ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Лисичанськ Луганської області, громадянка України, зареєстрували 12 листопада 2016 року шлюб за актовим записом №942.

Згідно з медичним свідоцтвом про народження, виданим ГБУЗ «Білокураківська центральна районна лікарня» серії 93 №2024350058 від 19 липня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в Луганській області, Білокураківського району смт. Білокуракине народила дитину чоловічої статі.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 24 липня 2024 року 99400030 Старобільським районним відділом ЗАГС Департамента ЗАГС Міністерства юстиції луганської народної республіки, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Білокуракине Білокуракинського району Луганської Народної Республіки Російської Федерації та її батьками є: батько – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ) є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно із ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Білокуракинська селищна територіальна громада Сватівського району Луганської області віднесена до територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією, із датою початку тимчасової окупації 06 березня 2022 року. Отже, на момент народження дитини – ІНФОРМАЦІЯ_3 – смт. Білокуракине Луганської області перебувало на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

Статтею 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території, якщо вони створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України, вважаються незаконними, а видані ними акти (рішення, документи) є недійсними та не створюють правових наслідків. Разом із тим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» було внесено зміни до ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону. Відповідно до чинного законодавства виняток із загального правила щодо недійсності документів окупаційних органів становлять, зокрема, документи, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації або розірвання шлюбу особи на тимчасово окупованій території. Такі документи можуть бути додані до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Згідно із ст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі документів, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, які підтверджують факт народження. У разі відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження. Таким чином, документи про народження, видані на тимчасово окупованій території, самі по собі не є актами цивільного стану, створеними відповідно до законодавства України, однак закон прямо допускає їх використання під час державної реєстрації відповідного акта цивільного стану. У разі неможливості проведення державної реєстрації народження в адміністративному порядку факт народження може бути встановлений судом. Зазначений підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини. У рішеннях у справах «Cyprus v. Turkey» від 10 травня 2001 року та «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia» від 23 лютого 2016 року ЄСПЛ виходив із необхідності забезпечення ефективної реалізації прав, гарантованих Конвенцією, навіть на територіях, які фактично перебувають під контролем іншої держави. У практиці ЄСПЛ сформовано підхід, відповідно до якого невизнання актів та документів, виданих фактично існуючими органами на окупованій території, не повинно призводити до позбавлення населення цієї території основоположних прав. У цьому контексті застосовується так званий «намібійський виняток», відповідно до якого невизнання окупаційної влади не означає автоматичного ігнорування всіх дій та документів, якщо їх урахування є необхідним для захисту прав мешканців окупованої території. Зокрема, це стосується документів щодо реєстрації народження, смерті та шлюбу.

Отже, документи про народження, видані на тимчасово окупованій території, можуть бути використані судом як докази факту народження особи. Їх урахування не означає визнання законності діяльності органів окупаційної влади, а має виключно на меті забезпечення прав особи, яка не повинна зазнавати негативних наслідків унаслідок окупації території. Встановлення факту народження має істотне юридичне значення, оскільки без державної реєстрації народження особа фактично позбавляється можливості належним чином реалізувати низку особистих і майнових прав, зокрема право на громадянство, оформлення документів, соціальне забезпечення та інші права, пов`язані з підтвердженням цивільного стану.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

При цьому, відповідно до ст. 7 ч.1 Закону України «Про громадянство України» новонароджена дитина є громадянином України як особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявникам свідоцтво про народження їх дитини, виданого державним органом України, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність заяви, в зв`язку з чим, заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту народження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 18, 258, 263, 265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, ст. 144 СК України, Закону України «Про громадянство України», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Білокуракине Луганської області, Україна, матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, а батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

На підставі ч.4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О. В. Чорна