Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №177/2085/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/2085/26

2/214/6088/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ковтун Н.Г.

за участю секретаря – Матвієнко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 177/2085/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з вищевказаною позовною заявою.

Мотивуючи свою заяву тим, що 30.072024 року між Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» і ОСОБА_1 укладений договір № 99109181000 про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами). Позичальник, в порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим АТ «УКРСИББАНК» відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», на підставі договору факторингу, право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.

Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 65 187,59 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 44499,40 грн., заборгованість за відсотками – 20 688,20 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, поклавши також на останнього судові витрати.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2026 року справу направлено за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2026 року справу передано у провадження судді Ковтун Н.Г.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В ухвалі про відкриття провадження від 17 липня 2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними доказами, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. У встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, позивач - не подав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що 30.07.2024 ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір-анкету про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 99109181000.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах Тарифного плану … …. розміщеного на сайті й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі - «Тарифи»), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» …

Відповідно до п. 1.2. Договору, Банк встановлює ліміт овердрафту(надає кредит), на Картковому рахунку Клієнта (надалі - ліміт кредитування), а Клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених цим Договором-анкетою та Правилами.

Відповідно до п. 1.3. Договору, Банк має право надавати, а Клієнт отримувати послуги та/або сервіси Банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Банку в порядку, викладеному у Правилах Відповідно до п. 1.4. Договору, Правила після підписання Сторонами Договору-анкети, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір-анкету, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі-анкеті та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору-анкети. Терміни, що вживаються в цьому Договорі-анкеті мають значення, надане їм у Правилах. (а.с. 8-10)

У постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, вказано, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

09 вересня 2025 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» було укладено Договір Факторингу №299 відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» набуло право вимоги за первинними Договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «УКРСИББАНК», визначеними в Реєстрі боржників.

Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 299 від 09.09..2025 складає 65 187,59 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 44499,40 грн., заборгованість за відсотками – 20 688,20 грн.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту переданий грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору, а відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, при цьому розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що 03.07.2024 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір-анкету про про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 99109181000. АТ «УКРСИББАНК» виконало свої обов`язки за договором та надало кредитні кошти, в свою чергу відповідачем вимоги договору не виконанні та заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» складає заборгованість у розмірі 65 187,59 грн.

На підставі укладеного договору факторингу право вимоги по цьому кредитним договору перейшло до ТОВ « Фінансова компанія «Суперіум».

Даний розрахунок боргу, а також його наявність відповідачем не спростовано. Відповідач не виконав свого зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Таким чином суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги від 03 червня 2026 , укладеного між ТОВ ФК Суперіум та Адвокатом Марчук Я.С. .

Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції №420 від 31.03.2026 року позивачем було сплачено 2662,40 гривень судового збору (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість за кредитним договором у розмірі 65 187,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.

Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Суперіум, код ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: узвіз Вознесенський, буд.23А, нежитлове приміщення 35А, м. Київ, 04053.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Ковтун