Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №171/3198/24 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/3198/24

Провадження № 1-кп/177/159/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041410000276 від 03.12.2024 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , інвалідності не має, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого:

- 10.06.2025 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України

за участі:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 02.12.2024 приблизно о 12:40, тобто під час дії під час дії воєнного стану в Україні, запровадженого у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, перебував поблизу буд. АДРЕСА_3 , де побачив поблизу вказаного будинку велосипед марки «Azimut 40D» чорного кольору та в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , 02.12.2024 о 12:45 год, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав велосипед марки «Azimut 40D» чорного кольору, який знаходився поблизу буд. № 61 по вул. Мічуріна в м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, вартістю 6035 гривень 59 копійок, що належить ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_3 , разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 , майнової шкоди на загальну суму 6035 гривень 59 копійок.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадання чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що 02.12.2024 побачивши велосипед Azimut 40D» чорного кольору біля будинку № 61 по вул. Мічуріна в м. Апостолове, Криворізького району, не володіючи інформацією кому належить дане майно, але усвідомлюючи, що це майно чуже та йому не належить, з корисливою метою, таємно викрав велосипед. Велосипед він викрав з метою отримання коштів від його продажу, в подальшому велосипед продав, але кому саме не пам`ятав. Заходів щодо повернення викраденого велосипеду потерпілому, відшкодування шкоди, не вживав. Подальша доля викраденого ним велосипеду йому не відома. Також пояснив, що після події даного правопорушення, він був засуджений іншим судом за корисливий злочин, з застосування ст. 75 КК України, а також має на розгляді суду інше кримінальне провадження, за яким йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_6 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд за клопотанням учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження інших доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки ці обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності їх позиції відсутні, учасникам судового провадження роз`яснено, що при застосуванні ч.3 ст. 349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 , суду пояснив, що він розуміє зміст цих обставин та позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, крім того у суду немає сумніву щодо добровільності позиції обвинуваченого.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, оцінюючи зібрані по справі докази щодо характеризуючих матеріалів, речових доказів, суд дійшов висновку щодо підтвердження поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадання чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом встановлено, що останній вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, не одружений, неповнолітніх дітей, або інших осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 32), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 30-31), на час вчинення кримінального правопорушення мав погашені судимості (а.с. 33-35, 36-38). Однак, як вказав обвинувачений та слідує з вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2025, що набрав законної сили та перебуває на виконанні органу пробації (а.с. 99), ОСОБА_3 засуджений за епізодом крадіжки іншого велосипеду, що мав місце 12.04.2025 року, тобто вже після подій інкримінованого правопорушення. Нині ОСОБА_3 затримано та відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в іншому кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області – справа № 171/2777/26.

Шкода завдана кримінальним правопорушенням відшкодована потерпілому шляхом повернення майна на стадії досудового розслідування.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, оскільки він визнав свою вину, дав правдиві показання, жалкує про вчинене.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, щирого каяття обвинуваченого, відсутності тяжких наслідків кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті. Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він будучи особою молодого віку не вживає заходів для налагодження свого життя, не займається суспільно корисною працею, міцних соціальних зв`язків не має, та попри ухвалені відносно нього попередні вироки, якими неодноразово надався шанс стати на шлях виправлення, налагодити своє життя, необхідних висновків для себе не зробив, повторно вчинив кримінальне правопорушення з метою наживи, суд вважає що виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання наразі неможливо. З урахуванням каяття обвинуваченого, того, що шкода потерпілому відшкодовано поверненням викраденого на стадії досудового розслідування, суд вважає за можливе застосувати покарання в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 4 ст. 185 КК України – 5 років позбавлення волі.

Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Дане кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_3 до ухвалення відносно нього вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2025 року, яким його засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі та з застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Оскільки за даним вироком суд призначає покарання, що належить відбувати реально, то положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно. Відповідні висновки сформовано в постановах ВС, зокрема, але не виключно у справі № 755/2715/24 від 12.03.2025 та № 760/26543/17 від 15.02.2021.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

В рамках даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався. Підстави для зарахування строку попереднього ув`язнення в іншому кримінальному провадженні, при ухваленні даного вироку, відсутні.

Керуючись ч.3 ст. 349, ч.2 ст. 373, ст. 374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня затримання в порядку виконання даного вироку.

Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2025, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, від відбування якого звільнено з випробуванням на 2 роки, в силу ч.4 ст. 70 КК України, виконується самостійно.

Речові докази:

- велосипед марки «Azimut 40D» чорного кольору, що належить ОСОБА_6 та переданий на його відповідальне зберігання (а.п. 18-19) – залишити законному володільцю ОСОБА_6 .

Матеріали кримінального провадження № 12024041410000276 від 03.12.2024 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 171/3198/24 (провадження № 1-кп/177/159/26).

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1