Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №209/683/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/683/26

Провадження № 2/209/1431/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Жежель С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про стягнення аліментів на особистий рахунок дитини,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про стягнення аліментів на особистий рахунок дитини.

У обгрунтування позову зазначив , що він є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем шлюб розірвано 24.10.2022 року та фактично припинено спільне проживання .За рішенням суду позивач сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки.

Позивачу стало відомо , що відповідач витрачає сплачені ним аліменти на погашення кредиту та на свій розсуд та на свої потреби.

Позивач вважає, що відповідач в утриманні дитини надає допомогу в недостатньому розмірі. Донька неодноразово звертається до позивача з проханням поповнення її абонплати за мобільний зв`язок, оплату за відвідування спортивної секції , надання коштів на кишенькові витрати, інше.

З метою захисту майнових інтересів дитини та забезпечення формування її власного капіталу (на навчання , житло тощо) аліменти мають бути спрямовані на особистий рахунок дитини в співвідношенні 60 % від суми аліментів на особистий рахунок дитини та 40 % відповідачу на утримання неповнолітньої дитини.

На ім`я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділенні банку Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк» відкрито рахунок НОМЕР_1 .

Позивач просить перерахувати стягнуті з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на особистий рахунок дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділення банку Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк» відкрито рахунок НОМЕР_1 в співвідношення 60 % на особистий рахунок дитині та 40 % відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дитини .

У судовому засіданні позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася , про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, надала відзив на позовну заяву , зазначивши, що позивачем , окрім його міркувань, що відповідач витрачає аліменти не на дитину , а на власні потреби, не надано жодного належного та допустимого доказу, з якого можна було б встановити нецільове використання коштів, тому відсутні підстави для задоволення позову. Окремо звертають увагу суду, що рахунок було відкрито позивачем для зарахування коштів не надає можливість дитині до 14 років самостійно використовувати кошти та розпоряжатися ними, доступ до даного рахунку до досягнення дитиною 14 років , буде мати виключно сам позивач , а тому у разі задоволення позову дитина фактично буде отримувати коштів менше ніж то було до можливого винесення позитивного рішення по даній справі. Відтак задоволення позову по даній справі буде не на користь дитини та буде додатковим фінансовим тягарем для відповідача, яка не менше за позивача витрачає коштів на дитину, не тільки на утримання, а й на лікування, харчування , навчання та інше , оскільки донька проживає разом з нею.

Представник відповідача адвокат Жежель С.С. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав , зазначивши, що позивачем не надано жодного доказу не цільового використання аліментів відповідачем , просить відмовити у задоволенні позову , надав заяву про стягнення з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради до судового засідання не з`явилася , про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника , надала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності /недоцільності перерахування коштів на особовий рахунок дитини.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача , дослідивши докази у їх сукупності , приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано 24.10.2022 року (а.с.6-7). Позивач та відповідача є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Судовим наказом Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 03.05.2022 року у справі № 209/720/22 стягуються з позивача на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ знаходиться на виконанні у Дніпровському ВДВС (ВП НОМЕР_5).

Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_4 з позивача ОСОБА_1 стягнуті аліменти :

-січень 2026 року- заробітна плата 12 681,64 грн. , відсоток стягнення 1/ 4 (до погашення боргу - 50 %), утримана сума 6 245,71 , залишок боргу 11 477,36 грн.;

-лютий 2026 року- заробітна плата 50 557,80 грн. , відсоток стягнення 1/ 4 (до погашення боргу - 50 %), утримана сума 23 927,00 грн. , залишок боргу 0,00 грн.;

-березень 2026 року- заробітна плата 46 272,09 грн. , відсоток стягнення 1/ 4 ( 25 %), утримана сума 11 394,50 грн.

Позивач зазначає, що відповідач використовує не за цільовим призначенням аліменти, виплачені на дитину, відтак, між сторонами виник спір щодо цільового витрачання аліментів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Право на звернення до суду з позовом про встановлення нецільового використання аліментів передбачене положеннями статті 186 СК України, за змістом якої контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Згідно з частиною третьою статті 19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Тобто, обов`язок перевіряти цільове витрачання аліментів покладений на орган опіки та піклування, проте правом на звернення до суду заявник може скористатися і без попереднього звернення до органів опіки та піклування, особисто зібравши необхідні докази, які підтверджують нецільове використання аліментних платежів.

Разом з тим, статтею 19 СК України передбачена участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів.

Порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 15 листопада 2018 року № 1713, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2019 року за № 102/33073 (далі - Порядок).

Так, вказаним Порядком встановлено, що у ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб.

При цьому, береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину (пункт 8 Порядку).

У разі якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину), оцінюється рівень забезпечення базових потреб дитини, а саме: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку (пункт 9 Порядку).

У разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім`я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо (пункт 10 Порядку).

Під час проведення інспекційного відвідування звертається увага на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо) (пункт 11 Порядку).

У разі якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводиться бесіда з дитиною з метою з`ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку (пункт 12 Порядку).

При цьому, пунктом 14 Порядку встановлено, що чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності. Також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування.

Згідно з пунктом 15 Порядку протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину за формою згідно із додатком до цього Порядку, копії якого, завірені в установленому порядку, надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.

Отже, факт нецільового витрачання аліментів може бути виявлено також у ході перевірки органом опіки та піклування та відображено у складеному ним висновку.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній відповідний висновок Органу опіки та піклування щодо встановлення факту нецільового використання аліментів відповідачем.

В той же час Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 13.07.2026 року № 8вих-20/602 надав висновок , де зазначив ,що спеціалістами служби 20.05.2026 року було здійснено інспекційне відвідування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо цільового витрачання аліментів на дитину ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складений відповідний висновок .

Мати дитини в письмовому поясненні повідомила , що з моменту розлучення , у 2023 році батько не допомагав своїй дитині в грошовому забезпеченні , іноді сплачував аліменти в розмірі 3 400 грн. за місяць, але не завжди. За останні два місяці сума сплачених аліментів складає 16 000 грн., за які вона купила своїй донці куртку,костюм, кросівки , нижню білизну , спорт ( змагання, оплата за секцію). ОСОБА_2 зазначила , що вона працює, забезпечує дитину усім необхідним.Малолітня ОСОБА_5 також підтвердила слова своєї матері.

Питання доцільності /недоцільності щодо стягнення аліментів на особистий рахунок малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Зі слів батька з`ясовано , що він є військовослужбовцем , на дитину сплачує аліменти. Також зазначив , що донька постійно просить у нього кишенькові гроші і не розуміє , якщо він платить аліменти , на що мати їх витрачає. Тому він і звернувся з даною позовною заявою до суду , так як вважає, що аліменти повинні сплачуватися на рахунок дитини для подальшого її навчання.

Зі слів матері дитини з`ясовано, що вона працює, доньку забезпечує всім необхідним, аліменти витрачає виключно на дитину .

Крім того, на засіданні комісії заслухана думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила , що дійсно вона у батька просить кишенькові гроші , а у матері на купівлю одягу. На запитання членів комісії, скільки особистих коштів в місяць їй потрібно на харчування , відповіла приблизно 3 500 грн.

Ураховуючи висновок інспекційного відвідування щодо цільового використання аліментів матір`ю дитини ОСОБА_2 , інтереси малолітньої ОСОБА_3 , беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради від 06.07.2026, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає : стягнення аліментів на особистий рахунок малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не доцільним.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу батьків в 2022 р., мешкає разом з матір`ю, яка отримує аліменти від батька дитини, позивача по справі. Як вбачається з матеріалів справи, на січень-лютий 2026 р. позивач мав заборгованість зі сплати аліментів, заборгованість по аліментах було погашено у лютому 2026 року, станом на березень 2026 р. - заборгованість по сплаті аліментів відсутня. Розмір аліментів, який сплачує позивач - різний, так в січні 2026 року сплачено 6 245, 71 грн. з урахуванням сплати заборгованості 50 % , в лютому 2026 року сплачено 23 927,22 грн. з урахуванням сплати заборгованості 50 %, в березні 2026 - 11 394,50 грн.- 25 %

Тобто, з наданих суду доказів суд вважає встановленим, що иитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з матір`ю, ОСОБА_2 , на користь якої сплачуються аліменти, забезпечено всім необхідним для життя, навчання, дитині створені належні умови для проживання, розвитку та довкілля.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не надано належних доказів щодо нецільового витрачання аліментів на дитину, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на особистий рахунок дитини, відмовити.

Відносно заяви представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2 ст.15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Питання розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду також врегульовано частиною 5 статті 142 ЦПК України, згідно якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Однак, вказані у частині третій та у частині п`ятій статті 142 ЦПК України підстави відшкодування витрат на користь відповідача є різними за своєю правовою природою.

Частина п`ята статті 142 ЦПК України вказує на можливість відшкодування понесених відповідачем витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача незалежно від підстав закриття провадження (частина перша статті 255 ЦПК України).

Частиною ж третьою статті 142 ЦПК України визначено безумовне право відповідача на відшкодування витрат лише у одному випадку, а саме при відмові позивача від позову. Дане право відповідача є обов`язковим, виникає виключно у єдиному випадку закриття провадження, а саме при відмові позивача від позову.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 755/3436/20, провадження № 61-20476св21.

Тобто ЦПК України надає право лише відповідачу заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов?язаних з розглядом справи, у разі доведення необґрунтованості дій позивача, наприклад, подання позову за відсутності предмета спору (такий підхід повністю узгоджується з положеннями статей 44, 142, 255 ЦПК України).

Суд дійшов висновку, що представником відповідача не підтверджено достатніми засобами доказування факт того, що дії позивача при поданні позову були необґрунтованими, і суд таких обставин також не встановив, оскільки звернення позивача до суду мало на меті захист порушеного права, тому не можуть свідчити про зловживання ним процесуальними правами та вважатися необґрунтованими.

Суд зазначає, що просте звернення до суду за захистом прав не є само по собі необґрунтованою дією чи зловживанням правом. Відповідач має довести, що позивач діяв недобросовісно, навмисно перешкоджав розгляду справи чи затяг спір без жодних правових підстав.

Але таких доказів відповідачем суду не надано , тому вимоги представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.7.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір » від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

У зв`язку з тим , що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про стягнення аліментів на особистий рахунок дитини, відмовити.

В задоволенні заяви адвоката Жежель Сергія Сергійовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про стягнення аліментів на особистий рахунок дитини, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 р .

Суддя І.В. Корнєєва