Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №932/19570/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/19570/25

Провадження № 2/932/6520/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Панчоха В.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської міської військової адміністрації Донецької області, про встановлення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської міської військової адміністрації Донецької області, про встановлення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 мати ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається із квартири АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцеві згідно свідоцтва про право на житло №4/47-1585 від 15 лютого 2000 року, виданого Державним підприємством Управління житлово-комунального господарства Міністерства вугільної промисловості. Квартира належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 17.06.2024 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована згідно свідоцтва про право на житло № НОМЕР_1 від 15 лютого 2000 року Державним підприємством Управління житлово-комунального господарства Міністерства вугільної промисловості України, як спільна сумісна власність за ОСОБА_2 за номером 55473996 відомостей про речове право, та ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за номером НОМЕР_2 відомостей про речове право.

Спадкоємцем за законом спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 є дочка ОСОБА_2 . Інших спадкоємців немає.

Для набуття права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулася до Державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори, де було відкрито спадкову справу № 374/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Нотаріусом 22.10.2025 було винесено постанову, якою у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 до спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було відмовлено. Як зазначено нотаріусом у вказаній постанові, вищевказана квартира в цілому була передана у спільну сумісну власність (без визначення часток учасників спільної власності). ОСОБА_3 померла, не реалізувавши своє право відповідно до ст.ст. 370, 372 Цивільного Кодексу України на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та не здійснили поділ квартири, що перебуває у спільній сумісній власності. Оскільки договір між співвласниками про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, не укладався, то вважати частки визначеними не вбачається за можливе. Визначити, який саме розмір частки квартири, що успадковується не можливо.

Посилаючись на чинне законодавство, вважає, що ОСОБА_3 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті та ОСОБА_2 на праві власності у спільній сумісній власності належало по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 .

Просить суд:

встановити, що ОСОБА_3 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_2 згідно закону право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 спадкового майна, що за життя належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про право на житло № НОМЕР_1 від 15 лютого 2000 року видане Державним підприємством Управління житлово-комунального господарства Міністерства вугільної промисловості України м. Мирноград Донецької області.

Позивач до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження.

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15 лютого 2000 року, виданого Державним підприємством Управління житлово-комунального господарства Міністерства вугільної промисловості України, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав від 17.06.2024 № 383107676 та № 383108301 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , вказано розмір частки - 1 за кожною.

Постановою від 22.10.2025 № 1751/02-31 державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_2 до спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . В постанові зазначено, що вищевказана квартира в цілому була передана у спільну сумісну власність (без визначення часток учасників спільної власності). ОСОБА_3 померла, не реалізувавши своє право відповідно до ст.ст. 370, 372 Цивільного Кодексу України на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та не здійснили поділ квартири, що перебуває у спільній сумісній власності. Оскільки договір між співвласниками про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, не укладався, то вважати частки визначеними не вбачається за можливе. Визначити, який саме розмір частки квартири, що успадковується не можливо.

Також в постанові зазначено, що відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкоємцем, що прийняв спадщину, являється дочка – ОСОБА_2 , згідно закону, інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у справі немає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема, частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, подавши нотаріусу у встановлений строк заяву про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К. від 22.10.2025 № 1751/02-31 було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку вищевказаної квартири через те, що квартира перебуває у спільній сумісній власності (без визначення часток учасників спільної власності), договір між співвласниками про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, не укладався, визначити, який саме розмір частки квартири, що успадковується, нотаріусу не можливо.

Суд вважає, що, оскільки обставини, які б свідчили про існування іншої домовленості між співвласниками вищевказаної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо розміру часток у спільному майні, судом не встановлено, тому відповідно до ст. 372 ЦК України частки кожної з них у цьому майні мають бути визначені рівними - по 1/2 частці квартири.

Також, оскільки через невизначеність часток у праві спільної сумісної власності на спадкове майно позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, суд вважає за необхідне її позовні вимоги задовольнити, визнавши за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_6 , до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської міської військової адміністрації Донецької області, місцезнаходження: 85322, Донецька область, Покровський район, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 9, про встановлення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити, що частки ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становлять по 1/2 частці квартири.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.07.2026.

Суддя О.А. Рибкін