Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №340/7265/24 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №340/7265/24

Суддя: О.А. ЧЕРНИШ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7265/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Відекс-Опт" (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 76, код ЄДРПОУ 44185834)

відповідач: Кропивницька митниця (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, код ЄДРПОУ ВП 44005668)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відекс-Опт", через адвоката Іванова О.В., звернулося до суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №UА901000202411 та №UА901000202412 від 30.10.2024 року.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті Кропивницькою митницею за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "Відекс-Опт", під час якої встановлено порушення правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД щодо імпортованих позивачем навушників торговельної марки Havit та щодо окремих комплектувальних та кріпильних елементів для світлодіодних освітлювальних приладів, що призвело до заниження сум митних платежів. Позивач заперечує ці висновки відповідача, посилаючись на правильність класифікації товарів відповідно до норм Митного кодексу України та Закону України "Про Митний тариф України". Вказує, що зміна класифікації товарів здійснена митним органом без прийняття рішення щодо класифікації товарів. З цих підстав представник позивача просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою судді від 14.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної перевірки ТОВ "Відекс-Опт" установлено, що імпортовані позивачем за МД №UA901020/2021/004161 навушники за своїми технічними характеристиками належать до товарної позиції 8527 УКТ ЗЕД, натомість позивач неправильно здійснив класифікацію цих товарів та відніс їх до товарної позиції 8518 УКТ ЗЕД. Вказує, що прийняття окремого рішення щодо класифікації товарів не є обов`язковим, оскільки відповідні висновки щодо правильності визначення коду товару оформлюються в акті документальної перевірки. Зауважила, що у запереченнях на акт перевірки позивач погодився доплатити митні платежі щодо товарів, які поставлялися за МД №UA901020/2021/003722 (металеві кріплення до світлодіодних світильників) та №UA901020/2021/003778 (рамка фурнітура для кріплення світлодіодних панелей), а отже погоджується з класифікацією вказаних товарів, визначеною за результатами перевірки. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відсутність прийнятих митним органом рішень щодо класифікацію товарів свідчить про відсутність у відповідача підстав для донарахування йому митних платежів. Вказав, що класифікація імпортованих навушників торговельної марки Havit здійснена позивачем правомірно за товарною позицією 8518 УКТ ЗЕД, оскільки основним призначенням товару є відтворення звуку з персональних комп`ютерів, мобільних телефонів та іншої аудіотехніки через навушники, а додаткові технічні можливості товару, зокрема FM-радіо, Bluetooth-з`єднання та слот для карт пам`яті, не змінюють основного призначення товару та не є підставою для його класифікації у товарній позиції 8527 УКТ ЗЕД.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

ТОВ "Відекс-Опт" з 06.07.2021 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є неспеціалізована оптова торгівля.

Між продавцем Fujian Metals & Minerals Import & Export Co., Ltd (Китайська Народна Республіка) та покупцем ТОВ "Відекс-Опт" укладено зовнішньоекономічний контракт №14 від 20.08.2021 року про поставку товарів.

З метою митного оформлення придбаних за цим контрактом товарів декларант ТОВ "Відекс-Опт" 05.11.2021 року подав до Кропивницької митниці митну декларацію, у графі 31 якої вказав зокрема такий товар: "товар №3: металеві кріплення до світлодіодних світильників Lamp Pole for VL-SLSO-305-1000 шт. Металеві кріплення до конструкції світлодіодних світильників у вигляді труби для з`єднання та кріплення. Обладнання вироблений зі сталі. Торговельна марка - Videx. Виробник - Fujian Metals & Minerals Import & Export Co., Ltd. Країна виробництва - CN." У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД – 7308 90 98 00. Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 1500 доларів США (графа 42). Вказана митна декларація була зареєстрована за №UA901020/2021/003722.

Між продавцем Haining Hualiang Lightig Appliance Co.,Ltd (Китайська Народна Республіка) та покупцем ТОВ "Відекс-Опт" укладено зовнішньоекономічний контракт №16 від 06.09.2021 року про поставку товарів.

З метою митного оформлення придбаних за цим контрактом товарів декларант ТОВ "Відекс-Опт" 08.11.2021 року подав до Кропивницької митниці митну декларацію, у графі 31 якої вказав зокрема такий товар: "товар №3: рамка фурнітура для кріплення світлодіодних панелей: VL-PFS (mounting accessories for LED panels) - 1000 шт. Рамка фурнітура для укріплення світлодіодних панелей алюмінієва, біла, для кріплення світлодіодних панелей на вертикальних або горизонтальних поверхнях для побутового використання . Не є товаром подвійного призначення. Торговельна марка - Videx. Виробник - Haining Hualiang Lightig Appliance Co.,Ltd . Країна виробництва - CN." У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД – 7616 99 90 00. Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 1600 доларів США (графа 42). Вказана митна декларація була зареєстрована за №UA901020/2021/003778.

Між продавцем Guangzhou Havit Technology Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка) та покупцем ТОВ "Відекс-Опт" укладено зовнішньоекономічний контракт №18 від 27.08.2017 року про поставку товарів.

З метою митного оформлення придбаних за цим контрактом товарів декларант ТОВ "Відекс-Опт" 18.11.2021 року подав до Кропивницької митниці митну декларацію, у графі 31 якої вказав зокрема такий товар: "товар №4: навушники Havit в асортименті: HV-Н2575ВТ headphone - 800 шт., HV-Н2590ВТ headphone - 680 шт., HV-TW925 headphone - 200шт., HV-Н2116D headphone - 1000 шт., HV-Е525ВТ headphone - 1003 шт., HV-Н659D headphone - 500 шт., HV-Н101D headphone - 800 шт., роз`їм 3,5 мм. Призначені для відтворення звуку з ПК, телефонів та ін. звуковій техніці, для побутового використання. HV-TW952, HV-TW948 мають функцією Bluetooth. Виробник: Guangzhou Havit Technology Company; торговельна марка - Havit, країна погодження CN.". У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД – 85183095 90. Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 11491,40 доларів США (графа 42). Вказана митна декларація була зареєстрована за №UA901020/2021/004161.

У вересні 2024 року посадові особи Кропивницької митниці провели у ТОВ "Відекс-Опт" документальну невиїзну перевірку вимог законодавства України з питань митної справи стосовно правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів металеві кріплення до світлодіодних світильників (митна декларація №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року, товар №3), рамка фурнітура для кріплення світлодіодних панелей (митна декларація №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року, товар №3), навушники торгівельної марки Havit (митна декларація №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року, товар 4).

За результатами перевірки складено акт №7/24/7.22-19/44185834 від 09.10.2024 року, згідно з яким встановлено такі порушення:

- пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України - в частині відомостей про код товарів згідно УКТ ЗЕД в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року (товар №3), №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року (товар №3), №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року (частина товару №4), на загальну суму 30660, 42 грн.;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України - в частині визначення бази оподаткування ПДВ товарів, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року (товар №3), №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року (товар №3), №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року (частина товару №4) на загальну суму 6132,10 гривень.

ТОВ "Відекс-Опт" отримало примірник цього акту 14.10.2024 року та 18.10.2024 року надало свої заперечення.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень Кропивницької митниці склала висновок №1/24/7.11-19-20/44185834 від 28.10.2024 року.

Кропивницька митниця на підставі матеріалів перевірки, керуючись пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.2 статті 123 ПК України, прийняла щодо ТОВ "Відекс-Опт" такі податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- №UА901000202411 від 30.10.2024 року, яким йому збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 38325, 53 грн., з яких: 30660, 42 грн. - податкове зобов`язання, 7665, 11 грн. - штрафна санкція;

- №UА901000202412 від 30.10.2024 року, яким йому збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 7665, 12 грн., з яких: 6132, 10 грн. - податкове зобов`язання, 1533, 02 грн. - штрафна санкція.

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 ПК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є зокрема: 41.1.2. митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.

Відповідно до пункту 19-1.2 статті 9-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: 19-1.2.1. організовують та здійснюють ведення обліку і адміністрування мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, забезпечують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 123.2 статті 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Статтею 1 Митного кодексу України передбачено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 МК України:

23) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

24) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

27) митні платежі: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Відповідно до частини 1 статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає: 4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 336 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

У статті 345 МК України наведені такі норми щодо документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів:

1. Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

2. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

3. Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

4. Під час проведення документальної перевірки посадові особи митного органу повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з`ясування питань перевірки.

6. Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

8. У разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 цього Кодексу, або рішень про коригування заявленої митної вартості товарів, прийнятих митними органами відповідно до розділу III цього Кодексу, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій, нарахування пені, накладення адміністративних стягнень, крім випадків, якщо зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

У статті 351 МК України наведені такі норми щодо документальної невиїзної перевірки:

1. Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

2. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

3. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

4. Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення підприємству (громадянину) письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення документальної невиїзної перевірки та копії наказу про її проведення у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу.

5. Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

6. Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені частиною дев`ятою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Така тривалість може бути продовжена за наявності підстав, визначених частиною десятою статті 346 цього Кодексу, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Статтею 352 МК України передбачено, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Статтею 354 МК України унормований такий порядок оформлення результатів перевірок:

1. Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

2. Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

8. У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов`язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у порядку, визначеному Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання взяти участь у розгляді заперечень ці особи зазначають у запереченнях.

11. Рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

12. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

14. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

15. Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Суд установив, що документальна невиїзна перевірка проведена посадовими особами відповідача відповідно до наказу Кропивницької митниці №98 від 17.09.2024 року, виданого на підставі пункту 1 частини 2 статті 351 МК України.

За результатами перевірки митний орган дійшов висновку про заниження позивачем сум митних платежів, а саме ввізного мита та податку на додану вартість, у зв`язку з неправильним визначенням коду товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частинам 1, 2 статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частинами 7, 8 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів.

У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 року за №1085/21397, затверджено Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (надалі - Порядок №650), який містить такі норми:

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі - Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

- класифікаційна робота - сукупність заходів, що здійснюють посадові особи митних органів для забезпечення правильності класифікації товарів;

- класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

- контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;

- рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі та інших нормативно-правових актах.

3. Посадові особи Підрозділу:

- здійснюють контроль правильності класифікації задекларованих або оформлених товарів із застосуванням однакових підходів до класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

- проводять контрольні заходи щодо класифікаційної роботи в ПМО, включаючи вибіркові перевірки оформлених митних декларацій;

- приймають Рішення;

- приймають рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів (у разі якщо митний орган, у структурі якого функціонує Підрозділ, уповноважений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на прийняття рішень щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів);

- вносять відомості про прийняті Рішення та рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів;

- забезпечують оприлюднення інформації про Рішення та рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів;

- готують та здійснюють направлення запитів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів;

- ініціюють та мають право особисто брати участь у здійсненні митного огляду товарів з метою ідентифікації та встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації відповідно до вимог УКТ ЗЕД, тощо.

II.Контроль правильності класифікації товарів. Прийняття Рішень та порядок взаємодії з ПМО

1. Посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

2. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

3. У разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

4. У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації.

5. У разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов`язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

11. Рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.

Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.

12. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, документів та відомостей, наданих разом із Запитом, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

13. У разі надсилання повідомлення, передбаченого пунктом 12 цього розділу, строк, встановлений у пункті 9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого повідомлення і поновлюється з дня отримання додаткових документів та/або відомостей або з дня отримання відмови від надання додаткових документів та/або відомостей.

14. У разі ненадання додаткових документів та/або відомостей посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій здійснює класифікацію товарів за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації.

19. До прийняття Рішення декларант або уповноважена ним особа має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, які декларуються, за тимчасовою декларацією.

20. За допомогою АСМО Рішення оформлюється, підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка його прийняла, та передається до ПМО.

21. Прийняте Рішення реєструється в Журналі Рішень та вноситься до бази даних "Класифікаційні рішення" єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі - ЄАІС).

22. Рішення є обов`язковим для митних цілей, діє три роки з дати його прийняття, крім випадків скасування або анулювання такого Рішення до закінчення строку його чинності.

23. У разі застосування Рішення відомості, які вносить декларант або уповноважена ним особа у графи 31 та 33 митної декларації щодо товару, якого стосується таке Рішення, мають відповідати інформації, зазначеній у графі 6 Рішення, а реєстраційний номер Рішення та дата його прийняття зазначаються у графі 44 митної декларації.

24. Після внесення Рішення до бази даних "Класифікаційні рішення" ЄАІС центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забезпечує оприлюднення такого Рішення на власному офіційному вебсайті.

Оприлюдненню підлягає інформація із граф 1, 4, 6 та 7 Рішення.

25. У разі незгоди з Рішенням декларант або уповноважена ним особа має право його оскаржити відповідно до глави 4 Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що під час митного оформлення товарів позивачем було заявлено такі коди товарів згідно з УКТ ЗЕД:

7308 90 98 00 – щодо товару "металеві кріплення до світлодіодних світильників" (МД №UA901020/2021/003722), ставка ввізного мита - 0%,

7616 99 90 00 – щодо товару "рамка (фурнітура) для кріплення світлодіодних панелей" (МД №UA901020/2021/003778), ставка ввізного мита - 0%,

8518 30 95 90 – щодо товару "навушники Havit" (МД № UA901020/2021/004161) - ставка ввізного мита - 10%.

За результатами документальної невиїзної перевірки митний орган дійшов висновку про неправильність заявленої позивачем класифікації товарів та визначив інші коди УКТ ЗЕД, а саме:

8302 49 00 90 – щодо товару "металеві кріплення до світлодіодних світильників" (МД №UA901020/2021/003722), ставка ввізного мита - 10%,

9405 99 90 00 – щодо товару "рамка (фурнітура) для кріплення світлодіодних панелей" (МД №UA901020/2021/003778), ставка ввізного мита - 10%,

8527 13 99 00 – щодо частини товару "навушники Havit" моделей HV-H2575BT та HV-H2590BT (МД № UA901020/2021/004161), ставка ввізного мита - 25%.

У зв`язку зі зміною митним органом кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД було застосовано інші (вищі) ставки ввізного мита, що призвело до збільшення суми митних платежів на загальну суму 36792, 52 грн., у тому числі: ввізне мито – 30660, 42 грн., ПДВ – 6132, 10 грн. Зокрема:

за МД №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року (товар №3) суму ввізного мита збільшено на 5312, 01 грн., ПДВ – на 1062, 41 грн.;

за МД №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року (товар №3) суму ввізного мита збільшено на 7115, 02 грн., ПДВ – на 1423 грн.;

за МД № UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року (частина товару №4) суму ввізного мита збільшено на 18233, 39 грн., ПДВ – на 3646, 69 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Митний тариф України" №674-IX від 04.06.2020 року, який був чинний на час митного оформлення товарів, Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно з Розділом "Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД" додатку до Закону України "Про Митний тариф України" класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21.05.2012 року затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Пункт 12 цього Порядку передбачає, що Пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

На виконання положень статті 68 Митного кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", наказом Державної митної служби України №256 від 14.07.2020 року затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі – Пояснення до УКТ ЗЕД).

Товар, який поставлявся за митною декларацією №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року.

Відповідно до УКТ ЗЕД група 73 "Вироби з чорних металів" розділу XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" включає: 7308 "Металоконструкції (за винятком збірних будівельних конструкцій товарної позиції 9406) та їх частини (наприклад, мости та їх секції, ворота шлюзів, башти, решітчасті щогли, покрівлі, каркаси до покрівлі, двері, вікна та їх рами, пороги для дверей, заслони, балюстради, стовпи та колони), з чорних металів; листи, стрижні, кутики, фасонні профілі, труби та аналогічні вироби, з чорних металів, призначені для використання у металоконструкціях", яка зокрема включає: 7308 90 інші - головним чином або в основному виготовлені з листового матеріалу: 7308 90 98 00 - інші.

Група 83 "Інші вироби з недорогоцінних металів" розділу XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" включає: 8302 "Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; кронштейни, вішалки для одягу, капелюхів, підставки та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; замикальні пристрої для автоматичних дверей з недорогоцінних металів": 8302 49 00 - інші: 8302 49 00 10 - для цивільної авіації, 8302 49 00 90 - інші.

До розділу XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" включаються недорогоцінні метали (включаючи метали в хімічно чистому стані) і багато виробів з них.

Відповідно до Примітки 3 до цього розділу у всій Класифікації термін "недорогоцінні метали" означає: чорні метали, мідь, нікель, алюміній, свинець, цинк, олово, вольфрам, молібден, тантал, магній, кобальт, вісмут, кадмій, титан, цирконій, сурма, марганець, берилій, хром, германій, ванадій, галій, гафній, індій, ніобій (колумбій), реній і талій.

До кожної з груп 72 - 76 і 78 - 81 включаються конкретні необроблені недорогоцінні метали і вироби з цих металів, такі як прутки, дріт або листи, а також вироби з них, крім деяких визначених виробів з недорогоцінного металу, які, незалежно від виду їхнього складового металу, відносяться до групи 82 або 83, причому до цих груп входять чітко визначені вироби.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою митного оформлення товарів за митною декларацією №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року позивач задекларував, зокрема, товар №3 – "металеві кріплення до світлодіодних світильників. Lamp Pole for VL-SLSO-305 – 1000 шт. Металеві кріплення до конструкції світлодіодних світильників у вигляді труби для з`єднання та кріплення. Обладнання вироблене зі сталі". При декларуванні зазначеного товару позивач визначив код УКТ ЗЕД 7308 90 98 00, віднісши його до товарної позиції 7308 "Металоконструкції та їх частини".

Водночас суд зазначає, що сама по собі обставина виготовлення товару із чорного металу не є визначальною для його класифікації за товарною позицією 7308 УКТ ЗЕД.

Відповідно до положень розділу XV УКТ ЗЕД та приміток до нього, вироби з недорогоцінних металів класифікуються не лише залежно від матеріалу їх виготовлення, а й з урахуванням їх призначення, функціональних характеристик та опису відповідної товарної позиції. При цьому окремі вироби з недорогоцінних металів, незалежно від виду металу, з якого вони виготовлені, підлягають класифікації у групі 83 УКТ ЗЕД як спеціально визначені вироби.

Вказаний у митній декларації №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року товар №3 являє собою не елемент металоконструкції будівельного призначення, а спеціально виготовлений виріб, який використовується для з`єднання та кріплення світлодіодних світильників до відповідної конструкції. Отже, функціональне призначення цього товару полягає саме у здійсненні кріплення елементів освітлювального обладнання, а не у виконанні функцій металоконструкції чи її частини у розумінні товарної позиції 7308 УКТ ЗЕД.

Водночас товарна позиція 8302 УКТ ЗЕД охоплює арматуру кріплення, фурнітуру та аналогічні вироби з недорогоцінних металів. Наведений у цій товарній позиції перелік виробів не є вичерпним, а об`єднуючою ознакою товарів цієї позиції є їх функціональне призначення як кріпильних або монтажних елементів, призначених для з`єднання, фіксації чи встановлення інших виробів. Враховуючи опис спірного товару, його конструктивні особливості та визначене виробником призначення, то цей товар відповідає товарній позиції 8302 УКТ ЗЕД.

Товар, який поставлявся за митною декларацією №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року.

Відповідно до УКТ ЗЕД група 76 "Алюміній та вироби з нього" розділу XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" включає: 7616 "Інші вироби алюмінієві", яка зокрема включає: 7616 10 00 00 - цвяхи, кнопки, скоби (крім товарної позиції 8305), гвинти, болти, гайки, гаки вкручувані, заклепки, шпонки, шплінти, шайби та аналогічні вироби - інші: 7616 91 00 00 - тканини, решітки, сітки та огорожі з алюмінієвого дроту, 7616 99 - інші, 7616 99 10 00 - литі, 7616 99 90 00 - інші.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 7616 включаються усі вироби з алюмінію, крім виробів, що відносяться до попередніх товарних позицій цієї групи, виробів, описаних у Примітці 1 до Розділу XV, виробів, включених у групу 82 чи 83, або виробів, більш конкретно розглянутих в іншому місці Класифікації.

Водночас група 94 "Меблі; постільні речі, матраци, матрацні основи, диванні подушки та аналогічні набивні речі меблів, світильники та освітлювальні прилади, в іншому місці не зазначені; світлові покажчики, табло та подібні вироби; збірні будівельні конструкції" розділу XX "Різні промислові товари" включає: 9405 "Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини, в іншому місці не зазначені; світлові вивіски, світлові покажчики, табло з назвою або адресою і подібні вироби, що мають умонтоване джерело світла та їх частини, в іншому місці не зазначені": 9405 99 00 - інші: 9405 99 00 10 - частини виробів підпозиції 9405 10 або 9405 60, з недорогоцінних металів, для цивільної авіації, 9405 99 00 90 - інші.

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 9405 включаються зокрема ідентифіковані частини ламп та освітлювальних приладів, світлових вивісок, світлові покажчики з назвою або адресою та подібних виробів, не включені до інших груп, наприклад підвісні конструкції (жорсткі або на ланцюгах) для підвішування світильників.

Суд установив, що з метою митного оформлення товарів за митною декларацією №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року позивач задекларував зокрема товар №3 – "рамка фурнітура для кріплення світлодіодних панелей: VL-PFS (mounting accessories for LED panels) – 1000 шт. Рамка фурнітура для кріплення світлодіодних панелей алюмінієва, біла, для кріплення світлодіодних панелей на вертикальних або горизонтальних поверхнях для побутового використання". При декларуванні зазначеного товару позивач визначив код УКТ ЗЕД 7616 99 90 00, віднісши його до товарної позиції 7616 як інший виріб з алюмінію.

Втім та обставина, що задекларований позивачем товар виготовлений з алюмінію не є визначальною для його класифікації за товарною позицією 7616 УКТ ЗЕД. Цей товар не є універсальним виробом з алюмінію загального призначення, а являє собою спеціально виготовлену фурнітуру для монтажу та кріплення світлодіодних панелей. Саме її конструктивні характеристики та призначення визначають можливість використання такого виробу у складі освітлювального обладнання.

Суд враховує, що товарна позиція 7616 має загальний характер та охоплює інші вироби з алюмінію, які не мають більш конкретної класифікації відповідно до УКТ ЗЕД. Натомість товарна позиція 9405 прямо передбачає класифікацію не лише готових освітлювальних приладів, а й ідентифікованих частин такого обладнання.

Оскільки при визначенні коду товару пріоритетним є його функціональне призначення, то з огляду на те, що імпортований позивачем товар має ознаки спеціального конструктивного елемента освітлювального обладнання, то цей товар підлягає класифікації за товарною позицією 9405 99 00 90 УКТ ЗЕД як частина освітлювального обладнання, а не за товарною позицією 7616 99 90 00 УКТ ЗЕД.

Товар, який поставлявся за митною декларацією №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року.

Відповідно до УКТ ЗЕД група 85 "Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя" розділу XVI "Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя" включає зокрема:

- 8518 "Мікрофони та підставки для них; гучномовці, вмонтовані або не вмонтовані в корпус; навушники та телефони головні, об`єднані чи не об`єднані з мікрофоном, та комплекти, які складаються з мікрофона та одного гучномовця чи більше; підсилювачі звукових частот електричні; електричні звукопідсилювальні комплекти": 8518 30 - навушники та телефони головні, об`єднані чи не об`єднані з мікрофоном та комплекти, які складаються з мікрофона та одного гучномовця чи більше: 8518 30 95 - інші: 8518 30 95 10 - для цивільної авіації, 8518 30 95 90 - інші.

- 8527 "Приймальна апаратура для радіомовлення, поєднана чи не поєднана в одному корпусі із звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою або з годинником": 8527 13 - інша апаратура, поєднана із звукозаписувальними чи звуковідтворювальними пристроями: 8527 13 10 00 - з лазерною системою зчитування: 8527 13 91 00 - касетна, з аналоговою або цифровою системою зчитування, 8527 13 99 00 - інша.

(C) Телефони головні, навушники об`єднані або не об`єднані з мікрофоном, і комплекти, що складаються з мікрофона та одного або більше гучномовців

Головні телефони та навушники є електроакустичними приймачами, які використовують для генерування звукових сигналів низької інтенсивності. Як і гучномовці, описані вище, вони перетворюють електричний сигнал в акустичний; засоби, використовувані для цього, залишаються тими самими в обох випадках, і єдине розходження полягає в необхідних потужностях.

До цієї товарної позиції входять: головні телефони, навушники, об`єднані або не об`єднані з мікрофоном, для телефонії або телеграфії; головні комплекти, що складаються зі спеціального ларингофону та нероз`ємно закріплених навушників (використовувані, наприклад, в авіації); гарнітури для телефонії, які являють собою пристрої, що об`єднують мікрофон та гучномовець та використовувані переважно телефонними операторами; головні телефони та навушники для підключення до радіо- чи телевізійних приймачів, звуковідтворювальної апаратури або машин для автоматичного оброблення інформації.

До цієї товарної позиції також входять комплекти, що складаються з мікрофона та одного або більше гучномовців, які можуть бути об`єднані разом. Головний телефон або навушник може включатись в комплект для індивідуального прослуховування. Такі комплекти призначені для підключення до центральної системи, оснащеної підсилювачем, за допомогою штепсельного роз`єма чи іншим способом. Такі пристрої можуть використовуватись учасниками зборів чи конференцій.

Згідно з Додатковими поясненнями до товарної позиції 8518: до цієї товарної позиції включаються окремо представлені безпровідні мікрофони, головні телефони, навушники та гучномовці, комбіновані або некомбіновані. До цієї товарної позиції не включаються: 1) до цієї товарної позиції не включаються окремо представлені безпровідні телефонні трубки для проводового зв`язку; 2) окремо представлені безпроводові гарнітури (поєднання навушників і мікрофону) з можливістю набору.

До цієї товарної позиції також включається апарат для дородового прослуховування, котрий зазвичай складається з мікрофону, навушників, гучномовця, акустичної воронки, органів управління гучністю, включанням та виключанням та відсіку для батареї живлення. Цей апарат дозволяє почути звуки внутрішньоутробного плоду, а також биття серця матері. Цей апарат не містить звукозаписувального пристрою. Апарат призначений для немедичного використання.

Однак електродіагностична апаратура, призначена для використання спеціалістами в медицині, хірургії або ветеринарії, включається до товарної позиції 9018.

Пояснення до товарної позиції 8527: звукова апаратура для радіомовлення, що включається до цієї товарної позиції, має бути призначена для прийому сигналів за допомогою електромагнітних хвиль, що передаються через ефір без будь-якого приєднання проводової лінії зв`язку.

Ця група включає:

(1) Побутові радіоприймачі всіх типів (настільні моделі, моделі консольного типу, приймачі для установлення в меблях, на стінах і т. п., портативні моделі, приймачі, поєднані або не поєднані в одному корпусі зі звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою чи годинником).

(2) Автомобільні радіоприймачі.

(3) Окремо подану приймальну апаратуру для установлення в радіорелейній апаратурі товарної позиції 8525.

(4) Кишенькові касетні програвачі (плейєри) з радіоприймачем (див. примітку 1 до цієї групи).

(5) Стереосистеми (системи високоякісного відтворення категорії hi-fi), що містять радіоприймач, подані в наборах для роздрібної торгівлі, що складаються з модульних блоків у власних окремих корпусах, наприклад, в комбінації з програвачем компакт дисків, касетним магнітофоном, підсилювачем з еквалайзером, гучномовцями і т. д. Радіоприймач надає системі її основну властивість.

Додаткові пояснення до товарної категорії 8527 12 90: до цієї категорії включаються радіо мовленнєві приймачі, поєднані з апаратурою для запису або відтворення звуку з лазерною зчитувальною системою, незалежно від того, поєднані вони з іншою апаратурою для запису або відтворення звуку (наприклад, касетного типу) або годинником.

До цієї категорії також включається апаратура для відтворення звуку, що зветься "MP3-плеєри", що використовує оптичний носій інформації та вбудовані пристрої, котрі можуть бути послідовно активовані для прийому сигналів радіомовлення з допомогою програмного забезпечення.

За даними офіційного Інтернет - магазину Havit (https://havit.com.ua/) навушники бездротові Havit HV-H2575BT можуть уловлювати сигнал від комп`ютера, смартфона або іншого пристрою через Bluetooth або відтворювати аудіофайли з карти пам`яті MicroSD, обсягом до 32 ГБ. Якщо пристрій не підтримує функцію Bluetooth - є можливість підключити навушники за допомогою з`єднувального кабелю (роз`єм 3.5 мм), який входить в комплект. Модель Havit HV-H2575BT працює не тільки як бездротові навушники і mp3-плеєр, але і як FM-приймач. Навушники також підтримують функцію голосовий чат, що дозволяє приймати дзвінки прямо через навушники. Характеристики: діапазон частот - 20Hz-20kHz, інтерфейс Bluetooth - V5.1, радіус дії - 10м (без перешкод), сумісність - Micro SD, AUX, Bluetooth, FM, живлення - micro-USB, час відтворення - 5-6г, час заряду навушників - 2г, ємність акумулятора - 250mAh. Навушники бездротові та дротові одночасно Havit HV-H2590BT можуть працювати в двох режимах Bluetooth та як дротові навушники (за допомогою кабелю AUX). Бездротовий режим використовується для прослуховування музики та для здійснення дзвінків. За допомогою навушників можна здійснювати дзвінки та виклики (кнопками керування) не використовуючи телефон при цьому. Характеристики: вхідний струм - 200mA, діапазон частот - 20Hz-20kHz, інтерфейс Bluetooth - V5.3, радіус дії - 10м (без перешкод), сумісність - Micro SD, AUX, Bluetooth, FM, вольтаж - 5В, чутливість - 110dB ± 3dB, діаметр динаміка - 40мм.

Вказані моделі навушників Havit не мають характеристик, притаманних товарам товарної позиції 8527 УКТ ЗЕД, адже вони не належать до приймальної апаратури для радіомовлення, поєднаної чи не поєднаної в одному корпусі із звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою або з годинником, зокрема категорії 8527 13, оскільки їх основним функціональним призначенням не є приймання сигналів радіомовлення.

Наявність у конструкції навушників додаткової функції FM-приймача не змінює їх основної властивості як електроакустичних приймачів, призначених для індивідуального прослуховування звуку.

Товарна позиція 8527 охоплює вироби, у яких функція приймання радіосигналів визначає характер та основне призначення товару. Натомість вказані товари є навушниками, які перетворюють електричний сигнал в акустичний та призначені для підключення до джерел звуку (зокрема смартфонів, комп`ютерів та інших пристроїв) за допомогою бездротового або дротового з`єднання.

Функціональна можливість приймання FM-сигналу та відтворення аудіофайлів із карти пам`яті є додатковими можливостями зазначених моделей навушників та не змінює їх основної класифікаційної характеристики, які відповідно до Пояснень до товарної позиції 8518 включаються до цієї товарної позиції.

Отже, позивач, декларуючи товар за митною декларацією №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року, зазначив достовірні відомості про характеристики товару, які дозволяли його ідентифікувати та класифікувати відповідно до коду УКТ ЗЕД 8518 30 95 90.

У ході перевірки, оформленої актом від 09.10.2024 року, митний орган безпідставно відніс навушники до товарної позиції 8527 13 99 00, фактично надавши перевагу наявності додаткової функції FM-прийому над основною характеристикою товару як навушників.

Суд зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо здійснення митного контролю після завершення митного оформлення не є необмеженими та мають реалізовуватися виключно у спосіб і в порядку, встановлених законом.

Верховний Суд в постанові від 20.03.2024 року у справі №822/2718/17 вказав, що обов`язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення. У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар. Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду. Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Крім цього, у постанові від 08.05.2018 року у справі №808/1341/14 Верховний Суд вказав, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації. З аналізу вимог пункту 3 частини 3 статті 345 та частини 2 статті 351 Митного кодексу України Верховний Суд в цій постанові дійшов висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Такі висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 09.03.2026 року у справі № 520/653/19, від 20.04.2026 року у справі №160/16157/25.

Суд установив, що митний орган не приймав рішення про класифікацію товарів, поставлених позивачем на митну територію України за митними деклараціями №UA901020/2021/003722 від 05.11.2021 року (товар №3), №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року (товар №3), №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року (товар №4). Під час митного оформлення згаданих товарів порушень в оформлені чи недостовірних відомостей у митних деклараціях не було встановлено, а товари були випущені у вільний обіг.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів наявність підстав для проведення документальної перевірки після завершення митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг, а саме виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 351 МК України.

Таким чином, навіть за умови правильності висновку митного органу щодо віднесення окремих товарів до інших товарних позицій УКТ ЗЕД, ніж ті, що були заявлені позивачем у митних деклараціях №UA901020/2021/003778 від 08.11.2021 року та №UA901020/2021/004161 від 18.11.2021 року, правильність визначення коду товару сама по собі не усуває порушення процедури здійснення митного контролю та не створює законної підстави для проведення перевірки, якщо така підстава не існувала до її початку та не була доведена митним органом.

Спірні податкові повідомлення-рішення №UА901000202411 від 30.10.2024 року та №UA901000202412 від 30.10.2024 року про донарахування позивачу грошових зобов`язань прийняті без належної правової підстави, з порушенням вимог митного законодавства в частині реалізації повноважень щодо здійснення митного контролю. Ці рішення є протиправними, а позов про їх скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі у сумі 2422, 40 грн. (3028 грн. х 0,8), які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Відекс-Опт" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кропивницької митниці форми "Р" №UА901000202411 від 30.10.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кропивницької митниці форми "Р" №UA901000202412 від 30.10.2024 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Відекс-Опт" витрати на сплату судового збору у розмірі 2422, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua