Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/42418/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ справа №320/42418/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1731/Ж10/31-00-04-01-04-21 від 08.08.2024.

Ухвалою від 16.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття з огляду на дотримання ним вимог податкового законодавства.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) проведена документальна позапланова виїзна перевірка «ДП «КК «Рошен» з питання дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету,

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2024 №1864/Ж5/31-00-04-01-04- 26/25392188, в якому викладено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зі змінами), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 58 672 грн.

14.08.2024 позивач отримав податкове повідомлення-рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП №1731/Ж10/31-00-04-01-04-31 від 08.08.2024 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 58 672, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

При цьому, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію, який повинен бути складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, 05.07.2021 ДП «КК «Рошен» (Покупець) було укладено з ТОВ «ТД «Бейспак» (Постачальник) Договір поставки № 05072021-1 (далі - Договір від 05.07.2021).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору від 05.07.2021 Постачальник зобов`язаний поставити в обумовлені терміни і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити за доставлену йому в рамках цього Договору продукцію (далі - Товар), найменування, ціна, асортимент, умови поставки, кількість, умови оплати якої визначаються Заявками до даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору від 05.07.2021 поставка Товару здійснюється партіями на підставі Заявок.

Відповідно до п. 4.5 Договору від 05.07.2021 Товар передається за накладною, в якій вказується найменування Товару, асортимент, кількість товарних одиниць, вартість Товару та яка має посилання на Договір.

Згідно з п. 3.4 Договору від 05.07.2021 датою прийняття партії Товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця.

На виконання таких вимог, сторонами були підписані заявки №1473 від 08.03.2024, №1966 від 28.03.2024 та №1993 від 29.03.2024 (далі - Заявки).

Відповідно до цих Заявок сторони погодили умови поставки: DAP склад Покупця, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 43.

В момент здійснення господарських операцій були складені видаткові накладні:

1) №1257 від 09.04.2024 про поставку Товару на загальну суму 73 846,08 грн разом з ПДВ;

2) №1398 від 22.04.2024 про поставку Товару на загальну суму 119 985,01 грн разом з ПДВ.

У цих видаткових накладних вказано номенклатуру товару, кількість, ціну, реквізити сторін та вони підписані уповноваженими особами сторін. Видаткові накладні підтверджують перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, Постачальником були складені податкові накладні і направлені на реєстрацію в ЄРПН за першою подією - здійснення відвантаження Товару.

Так, були складенні та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №132 від 09.04.2024 на суму 73 846,08 грн разом з ПДВ;

2) №320 від 22.04.2024 на суму 119 985,01 грн разом з ПДВ.

Перевезення Товару здійснювалось перевізником ТОВ «Нова Пошта» за рахунок Постачальника. При передачі Товару перевізнику були складені наступні експрес-накладні:

1) №204509034044490001 від 09.04.2024;

2) №20450911414538 від 22.04.2024.

Таким чином, експрес-накладні підтверджують фактичне переміщення та відвантаження Товару Покупцю.

Відповідно до п. 3.1 Договору від 05.07.2021 ціна Товару встановлюється за згодою Сторін і відображається в Заявках та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору від 05.07.2021 розрахунки за поставлений Товар за цим Договором здійснюються Покупцем протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати поставки Товару на склад Покупця.

З урахуванням погоджених сторонами Договору від 05.07.2021 умов, позивач здійснив оплату за поставлений Товар у безготівковій формі, на підтвердження чого суду надано копії наступних платіжних інструкцій:

1) №6776 від 10.05.2024 на суму 73 846,08 грн разом з ПДВ;

2) №7519 від 24.05.2024 на суму 119 985,01 грн разом з ПДВ.

Проаналізувавши перелічені первинні та інші документи вбачається, що вони мають усі необхідні обов`язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов Договору від 05.07.2021.

Таким чином, надані для перевірки документи вказують на відображення отриманого товару в бухгалтерському обліку та його належне оприбуткування.

Відповідно до акта перевірки, єдиною підставою для висновку відповідача про завищення суми від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Бейспак» є: «Відповідно до інформаційних систем ДПС України встановлено наявність по ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» рішення щодо відповідності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» критеріям ризиковості від 04.06.2024 №154846 та від 02.07.2024 №170896 на підставі п. 8 критеріїв ризиковості платника податків».

Однак, суд звертає увагу, що на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «ТД «Бейспак» НЕ було віднесено контролюючим органом до «ризикових» платників податків.

Так, рішення №154846 від 04.06.2024 та №170896 від 02.07.2024 про відповідність ТОВ «ТД «Бейспак» критеріям ризиковості платника податку були прийняті контролюючим органом 04,06.2024 та 02.07.2024, а взаємовідносини між ДП «КК «Рошен» та ТОВ «ТД «Бейспак» з відвантаження Товару відбувались у квітні 2024 року.

Таким чином, посилання контролюючого органу на «ризиковість» ТОВ «ТД «Бейспак» як на підставу для висновку про завищення податкового кредиту ДП «КК «Рошен» по взаємовідносинам з цим контрагентом є необґрунтованим, оскільки на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «ТД «Бейспак» не було віднесено контролюючим органом до ризикових платників податків.

Більше того, встановлення контролюючим органом факту наявності рішень про ризиковість по ТОВ «ТД «Бейспак» не може впливати на податкові зобов`язання позивача.

Так, ці рішення про ризиковість ТОВ «ТД «Бейспак» не мають жодного відношення до взаємовідносин між ДП «КК «Рошен» та ТОВ «ТД «Бейспак», а позивач не повинен зазнавати будь-яких негативних наслідків через наявність таких рішень.

Таке твердження узгоджується з усталеною судовою практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.03.2020 у справі №826/5678/18, від 21.04.2021 у справі №815/2417/16, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Так, Верховний Суд у постанові від 11.03.2020 у справі №826/5678/18 зазначив:

«Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для нього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції».

У постанові від 21.04.2021 у справі № 815/2417/16 Верховний Суд наголосив:

«Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності».

Також у постанові від 09.11.2022 у справі № 604/597/16-к Верховний Суд зазначив:

«Таким чином, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання».

Будучи відокремленою юридичною особою, ДП «КК «Рошен» не може нести відповідальність за відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України); індивідуальний характер відповідальності (ст. 61 Конституції України); забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Щодо висновку відповідача про завищення суми від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Квадранс-М» на суму ПДВ 26 367, 00 грн, суд зазначає таке.

Такий висновок зроблено внаслідок здійснення позивачем господарських взаємовідносин з ТОВ «Квадранс-М».

Так, 13.07.2022 ДП «КК «Рошен» (Замовник) було укладено з ТОВ «Квадранс-М» (Виконавець) Договір №02/2022 (далі - Договір від 13.07.2022).

Відповідно до п. 1.1 Договору від 13.07.2022 в порядку та на умовах визначеними Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з аудиту якісної дистрибуції товарів, дослідну зацікавленість в яких має Замовник, за переліком, визначеним Замовником в додатках до Договору (надалі - «Послуги»), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виключно належним чином, своєчасно та в повному обсязі надані послуги.

03.01.2024 сторонами був укладений Додаток №5 до Договору від 13.07.2022 (далі - Додаток №5).

Згідно з п. 1 Додатку №5 Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з аудиту якісної дистрибуції товарів на підставі дослідження полиць в крамницях торгівельних мереж на предмет:

- якості викладення товару в мережевій роздрібній торгівлі;

- асортимент товарів.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 умови надання послуг за цим додатком до Договору наведені в Таблиці 1 та 2.

Згідно з п. 5 Додатку №5 Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг, визначених в Таблиці 1, за кожний місяць, не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, в розмірі 49 350 грн 00 коп. (сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 8 225 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті двадцять п`ять гривень 00 копійок). Остаточний розрахунок за надані послуги Замовник сплачує в розмірі 49 350 грн 00 коп. (сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 8 225 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті двадцять п`ять гривень 00 копійок), протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту.

Відповідно до п. 6 Додатку №5 Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг, визначених в Таблиці 2, за кожний місяць, не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, в розмірі 29 751 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 4 958 грн 50 коп. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 50 копійок). Остаточний розрахунок за надані послуги Замовник сплачує в розмірі 29 751 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 4 958 грн 50 коп. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 50 копійок), протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту.

На виконання таких умов, 23.04.2024 позивач сплатив на рахунок Виконавця першу частину оплати у розмірі 79 101,00 грн (49 350,00 + 29 751,00), на підтвердження чого надано копію платіжної інструкції №5933 від 23.04.2024,

Виконавцем були складені податкові накладні і направлені на реєстрацію в ЄРПН за першою подією - зарахування коштів на рахунок Виконавця.

Так, були складенні та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №28 від 23.04.2024 на суму 49 350,00 грн разом з ПДВ;

2) №29 від 23.04.2024 на суму 29 751,00 грн разом з ПДВ.

30.04.2024 Замовником були прийняті надані Виконавцем послуги, про що сторонами були підписані Акти надання послуг №102 від 30.04.2024 та №103 від 30.04.2024, які засвідчують факт постачання послуг.

Після підписання сторонами вказаних актів надання послуг Виконавцем були складені та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №35 від 30.04.2024 на суму 49 350,00 грн разом з ПДВ;

2) №36 від 30.04.2024 на суму 29 751,00 грн разом з ПДВ.

Також, на виконання вимог п. 2 Додатку №5, Виконавцем були надані наступні звіти:

1) Звіт за результатами проведення послуг з аудиту якісної дистрибуції товарів «Кондитерські вироби» у супермаркетах торгівельних мереж від 30.04.2024;

2) Звіт за результатами проведення послуг з аудиту якісної дистрибуції товарів «Приправи та спеції» у супермаркетах торгівельних мереж від 30.04.2024.

У відповідності до умов п.п. 5, 6 Додатку №5, 10.05.2024 позивачем був здійснений остаточний розрахунок за послуги, надані по Актам надання послуг №102 від 30.04.2024 та №103 від 3 0.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №6856 від 10.05.2024.

Проаналізувавши перелічені первинні та інші документи вбачається, що вони мають усі необхідні обов`язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов Договору від 13.07.2022.

Таким чином, надані для перевірки документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку та їх належне оприбуткування.

Відповідно до акта перевірки єдиною підставою для висновку відповідача про завищення суми від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Квадранс-М» є недостатність трудових ресурсів та транспортних засобів для ведення господарської діяльності у ТОВ «Квадранс-М» та його контрагента - ТОВ «Алекс-Промм».

Однак, суд звертає увагу на те, що згідно з актом перевірки ТОВ «Квадранс-М» та ТОВ «Алекс-Промм» у середньому мали 18 працівників.

При цьому, відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував, що наявні трудові та матеріальні ресурси ТОВ «Квадранс-М» та ТОВ «Алекс-Промм» є недостатніми для проведення господарської діяльності з надання таких послуг.

Нормами податкового законодавства також не визначений необхідний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій для отримання податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 08.05.2018 у справі №815/3526/17:

«Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності)».

Крім того, відповідачем не було враховано, що Виконавець та його контрагент міг залучати працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренди персоналу), а транспортні засоби можуть перебувати на праві оренди або лізингу.

Так, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.05.2018 у справі №814/937/15 зазначено наступний висновок:

«Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу».

Таку ж позицію було підтримано Верховним Судом у постанові від 12.10.2022 у справі №520/2388/2020:

« 44. Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ».

Крім того, як вже зазначалось вище, висновок Відповідача про «ризиковість взаємовідносин ТОВ «Квадранс-М» через відсутність достатньої кількості найманих працівників та транспортних засобів» не може впливати на податкові зобов`язання Позивача, оскільки останній не може нести відповідальність за відсутності вини.

Таке твердження узгоджується з усталеною судовою практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.03.2020 у справі №826/5678/18, від 21.04.2021 у справі №815/2417/16, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Будучи відокремленою юридичною особою, позивач не може нести відповідальність за відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України); індивідуальний характер відповідальності (ст. 61 Конституції України); забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Також суд зазначає, що ТОВ «Квадранс-М» і його контрагент не віднесені контролюючим органом до категорії «ризикових», податкові накладні ТОВ «Квадранс-М» по взаємовідносинам з позивачем були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН, а нормами податкового законодавством на платників податків не покладено обов`язку та не наділено повноваженнями щодо ретельної перевірки своїх контрагентів на предмет дотримання вимог податкового та іншого законодавства чи наявності ознак ризиковості платників.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення суми від`ємного значення з ПДВ, обґрунтований тим, що Виконавець та його контрагент не дотримувався податкової дисципліни, є безпідставним.

Відтак, суд доходить висновку, що акт перевірки не містить відповідного обґрунтування порушень з боку позивача у взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «ТД «Бейспак» та ТОВ «Квадранс-М» у період квітень 2024 року.

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем у такому акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтується на зазначених висновках акта перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 1, корпус 1; код ЄДРПОУ 25392188) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1731/Ж10/31-00-04-01-04-21 від 08.08.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.