Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/13455/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м.Київ № 320/13455/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач та/або ГУ ДПС у

м. Києві, контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

від 16.12.2024 року №2323949-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355713-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0576569- 240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355720-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355717-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355718-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355719-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355714-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355715-240110-2656-UA80000000000719633,

від 07.08.2024 року №0355716-240110-2656-UA80000000000719633,

від 16.12.2024 року №2323950-240110-2656-UA74100310000091595,

від 16.12.2024 року №2323953-240110-2656-UA80000000001078669,

від 16.12.2024 року №2323948-240110-2656-UA80000000001078669,

від 16.12.2024 року №2323957-240110-2656-UA80000000000719633,

від 16.12.2024 року №2323951-240110-2656-UA80000000000719633.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на положення підпункту 266.2.2 (г) пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України та наголошує, що об`єкти оподаткування (ряд нерухомого майна), на яке контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення є непридатними для проживання та використання за своїм цільовим призначенням. При цьому деякі об`єкти нерухомого майна вибули із власності позивача. Наведене, на переконання позивача, вказує на відсутність правових підстав для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому позивач посилається на порушення відповідачем строків формування та надсилання податкових повідомлень-рішень. Відтак позивач вважає, що відповідно до підпункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України звільнений від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження в адміністративної справи та ухвалено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Шевченко А.В. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Положеннями частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

1) від 16.12.2024 року №2323949-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 27 627,45 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) від 07.08.2024 року №0355713-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 11 306,25 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) від 07.08.2024 року №0576569-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 862,96 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна (гараж) за адресою: АДРЕСА_3 ;

4) від 07.08.2024 року №0355720-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 1 537,26 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 ;

5) від 07.08.2024 року №0355717-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 603,00 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 ;

6) від 07.08.2024 року №0355718-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 562,80 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 ;

7) від 07.08.2024 року №0355719-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 512,55 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 ;

8) від 07.08.2024 року №0355714-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 301,50 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_8 ;

9) від 07.08.2024 року №0355715-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 301,50 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_9 ;

10) від 07.08.2024 року №0355716-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 301,50 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_10 ;

11) від 16.12.2024 року №2323950-240110-2656-UA74100310000091595, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 1 236,15 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_11 .

12) від 16.12.2024 року №2323953-240110-2656-UA80000000001078669, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 6 079,41 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_12 .

13) від 16.12.2024 року №2323948-240110-2656-UA80000000001078669, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 17 603,38 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_13 .

14) від 16.12.2024 року №2323957-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 44 682,30 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_14 ;

15) від 16.12.2024 року №2323951-240110-2656-UA80000000000719633, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2023 рік у розмірі 15 768,45 грн.

Нарахування стосуються об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_15 .

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

ОСОБА_1 категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

За приписами пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з пунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодекcу до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 260.10.1 пункту 260.10 статті 260 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, усталеним є підхід Верховного Суду згідно з яким винесення податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно підпункту 266.10.1, пункту 266.10 статті 266 ПК України (протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові від 23 січня 2025 року у справі № 160/568/24.

Одночасно суд відхиляє посилання позивача на положення підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України, з огляду на таке.

Відповідно до зазначеної норми у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Отже, положеннями підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України врегульовано питання звільнення фізичної особи безпосередньо від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, визначене контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, за умови надсилання його фізичній особі з порушення строку, встановленого ПК України.

Проте, такі обставини не впливають на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не можуть бути підставою для його скасування.

Тому доводи позивача у цій частині суд вважає безпідставними.

Переходячи до надання оцінки доводам позивача, що певні об`єкти нерухомого майна є непридатними для проживання, тому відсутні підстави для нарахування контролюючим органом відповідних податкових зобов`язань, суд враховує таке.

Так, відповідно до підпункту 266.2.2 (ґ) пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.

Аналіз наведеного вказує на те, що житлова нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виключно у тому разі, коли таку житлову нерухомість визнано непридатною для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом безпосередньо рішенням сільської, селищної, міської ради.

Крім цього положення підпункту 266.2.2 (ґ) пункту 266.2 статті 266 ПК України стосується лише житлових приміщень та не охоплює нежитлові приміщення.

Позивач на підтвердження своєї позиції надав:

- довідку ТОВ «АЛАМАК-77» вих. № 86 від 20.01.2025, відповідно до якої житловий будинок за адресою: АДРЕСА_11 , не придатний для проживання, у зв`язку з проведенням ремонтних робіт;

- довідку ТОВ «АЛАМАК-77» вих. № 87 від 23.01.2025, згідно з якою нежитлове приміщення, яке розташоване у місті Києві по вул. Дегтярівській буд. 9, не придатне до експлуатації, у зв`язку з проведенням ремонтних робіт;

- довідку ТОВ «АЛАМАК-77» вих. № 88 від 23.01.2025, відповідно до якої садовий будинок, який розташований у АДРЕСА_15 , не придатне до експлуатації, у зв`язку з проведенням ремонтних робіт;

- довідку ТОВ «АЛАМАК-77» вих. № 89 від 23.01.2025, згідно з якою садовий будинок, який розташований у АДРЕСА_15 , не придатне до експлуатації, у зв`язку з проведенням ремонтних робіт;

- довідку ТОВ «АЛАМАК-77» вих. № 91 від 23.01.2025, відповідно до якої квартира № 67 , гараж № НОМЕР_1 , нежитлове приміщення площею 15,3 кв.м. та нежитлові приміщення №№ 18 , 19 , 25 , 28 , 29 , 30 та 31, які розташовані у АДРЕСА_25 , не придатні до експлуатації, у зв`язку з проведенням ремонтних робіт.

Далі Довідки.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проаналізувавши Довідки, суд наголошує, що останні не є належними та достатніми доказами на підтвердження наявності правових підстав для застосування підпункту 266.2.2 (ґ) пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Суд відмічає, що Довідки, якими встановлено не придатність до експлуатації видані ТОВ «АЛАМАК-77». Рішення сільської, селищної, міської ради про визнання не придатними житлових приміщень, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Резюмуючи викладене, суд вважає доводи позивача в зазначеній частині безпідставними, та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Одночасно, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 14.08.2023, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара О.О., зареєстровано в реєстрі за № 4975, позивач передав у власність ОСОБА_2 на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_24 .

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16.12.2024 року №2323953-240110-2656-UA80000000001078669 періодом нарахування податкових зобов`язань за згаданий об`єкт нерухомого майна є з 29.08.2019 по 14.08.2023.

Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_24 , контролюючим органом визначено за період перебування такої квартири на праві приватної власності ОСОБА_1 .

За таких обставин, винесення контролюючим органом податкових зобов`язань після вибуття із власності позивача зазначеної квартири не свідчить про відсутність правових підстав для їх визначення за період перебування її на праві приватної власності у ОСОБА_1 до моменту її відчуження.

Таким чином, суд доходить до висновку про хибність доводів позивача у наведеній частині.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд доходить до висновку, що спірне рішення відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.