Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/4229/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ №320/4229/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Управління державної казначейської служби України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у місті Києві для повернення 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 11700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено безпідставно. Тому, кошти в сумі 11700,00 грн. сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа не скористалась правом подачі письмових пояснень щодо предмету спору.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06 серпня 2024 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баранцовою О.В. та зареєстрованим у реєстрі за №1984, придбала квартиру АДРЕСА_1 .

Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11 700,00 грн, що підтверджується квитанцією від 06.08.2024.

10 вересня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, посилаючись на те, що придбала житло вперше.

На підтвердження зазначених обставин позивач надала, зокрема, довідки Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №Л-469 та №Л-470 від 04.09.2024 щодо невикористання житлових чеків для приватизації.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 09.10.2024 №2600-0603-8/197074 у задоволенні заяви позивача було відмовлено. Підставою відмови зазначено, що подані документи не підтверджують придбання житла вперше, оскільки не містять відомостей про відсутність зареєстрованих за позивачем прав власності на житло за період до 01.01.2013, коли реєстрація права власності здійснювалася бюро технічної інвентаризації.

З метою отримання відповідної інформації позивач звернулася до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» із запитом щодо надання інформації про відсутність зареєстрованого за нею права власності на нерухоме майно до 01.01.2013.

Листом КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 02.12.2024 №062/14-12799 повідомлено, що дані реєстрових книг підприємства не систематизовані за прізвищем, ім`ям, по батькові, ідентифікаційним кодом або адресою місця проживання власника. Також зазначено, що для надання інформації необхідно зазначати адресу конкретного об`єкта нерухомого майна, а актуальні відомості щодо зареєстрованих прав власності пропонується отримувати шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у поверненні помилково сплаченого збору протиправною, позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, у якому просить зобов`язати відповідача підготувати та направити до Управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11 700,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР, на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, встановлена ставка збору у розмірі 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 400/97-ВР, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.

Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 (у редакції після внесених змін Постановою № 866), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Згідно з пунктом 15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, з 26.09.2020 держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Тобто, починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз.4 п.15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений п. «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.

Отже, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу обов`язок подання пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

У вказаній постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20 Верховний Суд ,зокрема, зазначив наступне:

«Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористалася механізмом, визначеним Порядком №1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Документами, поданими позивачем на підтвердження факту придбання житла вперше, є:

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 19.08.2024, згідно з якою право власності позивача зареєстровано лише на квартиру, придбану за договором купівлі-продажу від 06.08.2024, а відомості щодо інших зареєстрованих прав власності відсутні;

- договір купівлі-продажу квартири від 06.08.2024;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності від 06.08.2024;

- довідка Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2024 №374, відповідно до якої позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 у період з 06.06.1991 по 30.06.1992, а Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» набрав чинності лише 22.07.1992, у зв`язку з чим приватизація житла за вказаною адресою була неможливою;

- довідки Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №Л-469 та №Л-470 від 04.09.2024, згідно з якими позивач була зареєстрована за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , при цьому приватизація зазначених житлових приміщень не здійснювалася, а житлові чеки не використовувалися.

Крім того, позивачем надано лист КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 02.12.2024 №062/14-12799, яким підтверджено об`єктивну неможливість отримання інформації щодо наявності чи відсутності зареєстрованих прав власності за фізичною особою до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2024 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2983307980000 квартира, вартість 1 170 000,00 грн, загальна площа 36.7 кв.м, житлова площа 12,4 кв.м, адреса: АДРЕСА_5 , дата державної реєстрації права власності 06.08.2024.

Згідно із інформацією з із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2983307980000 квартира, однокімнатна, об`єкт житлової нерухомості, вартість 1 170 000,00 грн, загальна площа 36,7 кв.м, житлова площа 12,4 кв.м, адреса: АДРЕСА_5 , дата державної реєстрації права власності 06.08.2024.

При цьому суд зазначає, що наявний в матеріалах справи наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно посвідчує факт державної реєстрації за позивачем права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Разом з тим, документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року), відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій».

Як встановлено судом, з наданих позивачем довідок Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації за періоди з 06.06.1991 по 30.06.1992, з 07.07.1992 по 08.05.2001, а також довідки Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації за період починаючи з 03.04.2003, відсутні відомості щодо місця проживання позивача у період з 09.05.2001 по 02.04.2003, а також документи, які б підтверджували невикористання житлових чеків за місцем проживання у зазначений період.

Таким чином, подані позивачем документи не охоплюють увесь період її проживання після 1992 року, що унеможливлює встановлення судом факту невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду протягом усього відповідного періоду. Саме з цієї підстави суд не може дійти висновку про належне документальне підтвердження обставини придбання позивачем житла вперше.

Суд звертає увагу на те, що Пунктом 20 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 встановлено, що документом, яким підтверджується невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).

Вказане свідчить про те, що розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.

Отримання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду є стандартною адміністративною послугою, яку можливо вільно отримати в центрах надання адміністративних послуг, органах приватизації житлового майна та інших установах.

Суд враховує, що матеріали справи не містять довідки АТ «Державний ощадний банк України» про невикористання позивачем житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. При цьому доказів звернення позивача до АТ «Державний ощадний банк України» з метою отримання такої довідки або доказів неможливості її отримання суду не надано.

Водночас саме АТ «Державний ощадний банк України» є розпорядником інформації щодо залишків житлових чеків на відповідних позабалансових рахунках та надає інформацію про наявність або відсутність особи у списках на приватизацію. Отримання відповідної довідки є адміністративною послугою, а тому позивач не був позбавлений можливості отримати та подати такий документ на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та достатніх доказів невикористання житлових чеків у порядку, визначеному підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.

При цьому, відповідачем відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору, у зв`язку з тим, що позивачем при укладенні договору, а також при зверненні до органів пенсійного фонду із заявою про повернення помилкового сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не подано документів, які б підтверджували факт придбавання нерухомого майна вперше.

Водночас, відповідні обставини не можуть бути встановлені під час розгляду справи, оскільки в матеріалах справи, зокрема, відсутні відомості про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, надання яких з метою підтвердження того, що особа придбаває житло вперше, є обов`язковим відповідно до пункту в) пункту 15-2 Порядку № 1740.

З огляду на наведене, позивач не дотрималася вимог Порядку №1740 та не подала до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку №1740.

Зокрема, позивачем не надано довідки АТ «Державний ощадний банк України» про невикористання житлових чеків, а також довідок, які б підтверджували місця її проживання за весь період після 1992 року. Із поданих доказів убачається, що відсутні відомості щодо місця реєстрації позивача у період з 09.05.2001 по 02.04.2003, у зв`язку з чим не підтверджено факт невикористання житлових чеків за відповідним місцем проживання у зазначений період.

Крім того, позивачем не надано відомостей з невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо відсутності зареєстрованих за нею речових прав на житло за період до запровадження Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Позивачем не доведено дотримання процедури, визначеної Порядком №1740, ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості з дотриманням вимог пункту 15-2 Порядку №1740.

У зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.