Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/51165/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ справа №320/51165/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування позивача на військовому обліку та зобов`язати його утриматися від вчинення таких дій у подальшому;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 10.01.2023 року на підставі п. 3 ч. 6 ст.37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» відповідно до запису у довідці військово-лікарської комісії № 28/175 від 10.01.2023 року;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо внесення у вказаний реєстр відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби рішенням ВЛК №28/175 від 10.01.2023р. та виключити відомості про його перебування на військовому обліку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проходження військово-лікарської комісії його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що зазначено у військово-обліковому документі. За позицією позивача, відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, відтак відповідач має обов`язок внести актуальні дані про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до реєстру «Оберіг», чого у спірних правовідносинах зроблено не було, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами, у зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

10.01.2023 Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, по гр. II, ст. 39А, 66Б, 41В, 54г Додатку 1 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ № 402 від 14.08.2008, про що відповідно видано довідку військово-лікарської комісії № 28/175 від 10.01.2023.

Як вбачається з військово-облікового документа в електронній формі, сформованого через застосунок «Резерв+», 18.05.2024 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку, вказано військово-облікову спеціальність 738945, зазначено, що 10.01.2023 постановою ВЛК визнаний непридатним з виключенням з військового обліку; категорія обліку «не військовозобов`язаний»; підстава зняття/виключення «непридатний» .

Як вказано позивачем, 31.07.2025 з метою перевірки та підтвердження інформації про статус «виключено з військового обліку» він сформував військово-обліковий документ, в якому відобразилась інформація, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому наявна інформація про дату та результат проходження ВЛК, однак інформація про виключення з військового обліку фактично не відображається в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів Оберіг.

Так, 20.08.2025 в інтересах позивача було надіслано адвокатський запит щодо надання інформації про внесення запису про взяття на облік військовозобов`язаних та необхідності вчинення дій щодо виключення позивача з військового обліку.

За результатами розгляду запиту, відповідач не вчинив дій передбачених чинним законодавством, не привів у відповідність інформацію щодо позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення з військового обліку, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, а військовий обов`язок установлюється, зокрема, з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

При цьому законодавець розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», які є різними за своїми підставами та правовими наслідками.

Зокрема, виключення з військового обліку у випадках, передбачених частиною шостою статті 37 Закону № 2232-XII, має наслідком втрату особою статусу військовозобов`язаного, тоді як зняття з військового обліку не припиняє такого статусу та не виключає можливості повторного взяття особи на військовий облік.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24.

Водночас у постанові від 09 червня 2026 року у справі № 320/29761/25 Верховний Суд додатково наголосив, що конкретна фактична обставина, з якою закон пов`язує зміну облікового статусу особи, повинна відповідати конкретній правовій підставі для вчинення відповідної облікової дії.

Верховний Суд зазначив, що якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою саме для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього.

При цьому суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього.

Отже, за наявності встановленої компетентним органом обставини щодо визнання громадянина непридатним до військової служби відповідач не має права довільно визначати інший правовий наслідок такої обставини, оскільки пункт 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII прямо пов`язує з нею саме виключення з військового обліку.

Судом встановлено, що 10 січня 2023 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що видано довідку військово-лікарської комісії № 28/175 від 10.01.2023.

Таким чином, компетентним органом було встановлено юридично значущу обставину - непридатність позивача до військової служби, яка відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII має наслідком виключення з військового обліку.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в електронному військово-обліковому документі, сформованому через застосунок «Резерв+», містилися відомості про те, що 10.01.2023 постановою ВЛК позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а 18.05.2024 його виключено з військового обліку. Також зазначалося, що категорія обліку - «не військовозобов`язаний», а підстава зняття/виключення - «непридатний».

Отже, наведені відомості додатково підтверджують, що на відповідний момент у інформаційних системах держави відображався правовий статус позивача як особи, виключеної з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Разом з тим, як встановлено судом, станом на 31 липня 2025 року у сформованому позивачем військово-обліковому документі відображалася інформація про його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, відомості, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перестали відповідати встановленому щодо позивача правовому статусу та наявним документам.

Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною дев`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відповідних відомостей, а також актуалізацію бази даних Реєстру.

Отже, відповідач як орган ведення Реєстру зобов`язаний забезпечувати відповідність відомостей Реєстру належним чином встановленим та підтвердженим документами відомостям про обліковий статус особи.

Суд звертає увагу, що предметом цього спору не є визначення судом придатності або непридатності позивача до військової служби. Питання придатності до військової служби було вирішене компетентною військово-лікарською комісією 10.01.2023, і це рішення у встановленому законом порядку не скасовано та не визнано протиправним.

Так само суд не здійснює замість відповідача первинного вибору щодо того, яку облікову дію належить вчинити щодо позивача. Такий правовий наслідок прямо визначений законом: визнання особи непридатною до військової служби є підставою для її виключення з військового обліку.

За таких обставин внесення до Реєстру відомостей про перебування позивача на військовому обліку не може розглядатися як реалізація дискреційного повноваження відповідача, оскільки закон не надає відповідачу права обирати між зняттям та виключенням з військового обліку за однієї і тієї самої встановленої законом підстави.

Навпаки, невідображення у Реєстрі відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби призводить до невідповідності інформації Реєстру фактичному та юридичному статусу позивача.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.06.2026 у справі № 320/29761/25, відповідно до якої при вирішенні спору необхідно встановлювати не лише буквальне формулювання запису у військово-обліковому документі, а й фактичну та правову підставу відповідної облікової дії, досліджуючи документи, на підставі яких внесено такий запис, і матеріали військового обліку. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що у разі визнання особи непридатною відповідна обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а суб`єкт владних повноважень не має дискреції щодо довільного вибору між зняттям та виключенням

У цій справі, на відміну від ситуації, яка була предметом розгляду Верховного Суду у справі № 320/29761/25, наявні належні та взаємопов`язані докази фактичної і правової підстави облікового статусу позивача: довідка ВЛК № 28/175 від 10.01.2023 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, а також попередній електронний військово-обліковий документ, у якому безпосередньо зазначалося про виключення позивача з військового обліку та категорію «не військовозобов`язаний».

Таким чином, судом встановлено, що позивач набув статусу особи, виключеної з військового обліку, на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII, а відображення в подальшому в Реєстрі відомостей про його перебування на військовому обліку не відповідає встановленому правовому статусу.

Посилання на законодавчі зміни, які передбачили повторний медичний огляд осіб, визнаних обмежено придатними до військової служби, не змінює наведеного висновку, оскільки позивач не належить до категорії осіб, які були визнані обмежено придатними. Позивача у 2023 році визнано саме непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відтак положення Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX щодо повторного медичного огляду обмежено придатних осіб не створюють для позивача обов`язку повторно проходити військово-лікарську комісію лише для підтвердження вже встановленого статусу непридатного з виключенням з військового обліку.

Суд також враховує, що після виключення з військового обліку особа втрачає статус військовозобов`язаного. Тому відображення в Реєстрі відомостей про перебування такої особи на військовому обліку створює правову невизначеність щодо її статусу та може спричинити для неї юридичні наслідки, які не відповідають закону.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про перебування позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного не відповідають вимогам закону.

Разом з тим належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є не покладення на відповідача обов`язку повторно вирішувати питання про придатність позивача або на власний розсуд визначати його обліковий статус, а зобов`язання відповідача привести відомості Реєстру у відповідність до вже встановленого правового статусу позивача шляхом внесення відомостей про його виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII та відомостей про рішення ВЛК від 10.01.2023.

Такий спосіб захисту є ефективним, оскільки безпосередньо усуває невідповідність між встановленим правовим статусом позивача та відомостями, що містяться у Реєстрі, і не залишає відповідачу можливості повторно визначати той самий обліковий статус на власний розсуд.

З огляду на встановлені обставини адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції, доданої до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 968,96 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 968,96 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 , ВОС НОМЕР_1 , номер в реєстрі Оберіг 121120211379971800008 на військовому обліку як військовозобов`язаного.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести щодо ОСОБА_1 , ВОС 341000, номер в реєстрі Оберіг 121120211379971800008 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 28/175 від 10.01.2023, а саме відомості про визнання ОСОБА_1 , ВОС НОМЕР_1 , номер в реєстрі Оберіг 121120211379971800008 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968, 96 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса: АДРЕСА_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 31.08.2026

Суддя Панченко Н.Д.