Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №320/51299/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Київ Справа №320/51299/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні мені, ОСОБА_1 , розрахунку розміру грошового забезпечення з 30.01.2020 по 26.04.2021 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021.

- Зобов?язати військову частину НОМЕР_1 провести мені, ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення у період з 30.01.2020 по 26.04.2021 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, з врахуванням вже виплачених сум.

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати мені, ОСОБА_1 , грошової допомоги для оздоровлення за 2020-21 роки, обчисливши їх з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти.

- Зобов?язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , грошову допомогу для оздоровлення за 2020-21 роки, обчисливши їх з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням вже виплачених сум.

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні мені, ОСОБА_1 , розрахунку розміру грошового забезпечення з 09.04.2022 по 19.05.2023 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023.

- Зобов?язати військову частину НОМЕР_1 провести мені, ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення у період з 09.04.2022 по 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, з врахуванням вже виплачених сум.

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати мені, ОСОБА_1 , грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу з військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти.

- Зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням вже виплачених сум.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.04.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.04.2026 позовну заяву в частині вимог щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 залишено без руху та надано позивачу строк, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновлено пропущений строк. Продовжено розгляд адміністративної справи в частині вимог щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправильно визначав розмір його грошового забезпечення, посадового окладу та окладу за військовим званням, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2020- 2023 роки, оскільки при їх обчисленні не застосовував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим, посилаючись на те, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у редакції постанови № 103 розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим званням є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений саме на 01.01.2018.

Відповідач зазначає, що підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення позивача за спірні періоди із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, а також для перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2020- 2022 роки немає

З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у періоди з 27.01.2020 по 26.04.2021 та з 09.04.2022 по 30.12.2024.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2024 № 322 позивача було виключено зі списків особового складу частини.

У спірні періоди позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, грошова допомога на оздоровлення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

14.08.2025 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення перерахунку його грошового забезпечення та відповідних виплат. Листом військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2025 № 1822 позивачу відмовлено у проведенні такого перерахунку.

Не погоджуючись із діями відповідача позив звернувся із цим позовом до суду.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатками 1, 12, 13 та 14 до Постанови № 704 визначено тарифні коефіцієнти для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13 та 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких посадові оклади за тарифними розрядами та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до Постанови № 704, виклавши пункт 4 у такій редакції: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) її пункт 4 діяв у редакції, внесеній Постановою № 103, відповідно до якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29 січня 2020 року, тобто з дати набрання законної сили зазначеною постановою, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції, що діяла до внесення змін Постановою № 103 (у первинній редакції).

Разом із цим, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів.

Відповідно до статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти.

Згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, а також порядок встановлення державних стандартів.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що Кабінет Міністрів України уповноважений визначати умови, порядок та розміри грошового забезпечення військовослужбовців, однак не уповноважений встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Враховуючи, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2018, не відповідають нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить законам України про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Водночас Верховний Суд зазначив, що встановлене пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не впливає на спірні правовідносини, оскільки розрахунковою величиною відповідно до Постанови № 704 є прожитковий мінімум для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата використовується лише для визначення мінімальної межі посадового окладу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22, від 05.07.2023 у справі № 160/24227/21 та від 25.04.2024 у справі № 240/16735/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Щодо спірних періодів з 30.01.2020 по 26.04.2021 та з 09.04.2022 по 19.05.2023.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, чинній до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, суд дійшов висновку, що у періоди з 30 січня 2020 року по 26 квітня 2021 року та з 09 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача підлягали визначенню шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у спірні періоди. Водночас відповідач при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня 2018 року, що сторонами не заперечується.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач був зобов`язаний визначати посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно, а тому непроведення такого перерахунку є протиправним.

Доводи відповідача про відсутність нормативно-правового акта, який би після скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 відновив дію попередньої редакції пункту 4 постанови № 704, суд відхиляє, оскільки вони суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом під час вирішення цієї справи.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку грошового забезпечення за періоди з 30.01.2020 по 26.04.2021 та з 09.04.2022 по 19.05.2023 та зобов`язання здійснити відповідний перерахунок і виплату грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за періоди з 30.01.2020 по 26.04.2021 та з 09.04.2022 по 19.05.2023 з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Щодо грошової допомоги для оздоровлення за 2020- 2022 роки суд зазначає, що така виплата є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, розмір якої визначається виходячи з місячного грошового забезпечення. Отже, у разі встановлення неправильного розміру посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно підлягає перерахунку і розмір грошової допомоги для оздоровлення.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 26.04.2021 та з 09.04.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01 січня календарного року відповідно законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 30.01.2020 по 26.04.2021 та з 09.04.2022 по 19.05.2023, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт.

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Сас Є.В.