Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №300/3278/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 27 серпня 2026 р.

Справа: №300/3278/26

Суддя: Гомельчук С.В.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. справа № 300/3278/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач) про визнання дій щодо призначення пенсії у зв`язку із інвалідністю із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та не зарахування до стажу 2021-2023 роки протиправними та зобов`язання здійснити з 15.11.2025 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку із інвалідністю ІІ групи з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності у ПФУ в Галицькому районі та в подальшому, у зв`язку зі зміною місця реєстрації 24.09.2024 та отриманням ІІ групи інвалідності, звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії. Однак, при такому призначенні відповідачем при обчисленні пенсії не враховано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення. Позивачка вважає, що застосування при призначенні пенсії у 2024 році показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки не відображає сучасних економічних реалій та позбавляє її належних ресурсів для підтримання гідного рівня життя. Також зауважує, що відповідачем не зараховано дані про трудовий стаж за 2021-2023 роки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

12.06.2026 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. У відзиві вказано, що ОСОБА_1 з 21.09.2015 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Представник зазначає, що відповідно до вимог частини 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. На думку представника відповідача, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також звернено увагу, що позивачці з 01.04.2022, з 01.04.2024, з 01.04.2026 проводився автоматичний перерахунок пенсії відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 42 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У період з 13.07.2026 по 07.08.2026, з 13.08.2026 по 21.08.2026 головуючий суддя у справі перебував у відпустці, та у період з 10.08.2026 по 12.08.2026 на лікарняному за листком непрацездатності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує з 21.09.2015 пенсію по інвалідності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною комісією від 12.09.2024 серії 12ААД №064715 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (а.с.4).

03.10.2024 позивачка звернулася із заявою про здійснення перерахунку пенсії (вид перерахунку вказано "взяття на облік (у новому районі)" (а.с.12.)

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії, при цьому для нарахування пенсії відповідач застосував показник середньомісячного заробітку та коефіцієнт середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки (а.с.14-15).

На звернення позивачки від 02.04.2026, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 30.04.2026 №10553-8502/Б-02/8-0900/26 повідомило про здійснення перерахунку пенсії та вказало, що пенсія позивачці виплачується згідно норм чинного законодавства (а.с. 6).

Вважаючи дії відповідача щодо призначення пенсії у зв`язку із інвалідністю із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та не зарахуванням до стажу 2021-2023 рр. протиправними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Тобто, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом № 1058-IV. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

Судом встановлено, що позивачці з 21.09.2015 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання відповідно до Закону №1058-IV, з 12.09.2024 встановлено інвалідність ІІ групи загального захворювання.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.10.2025 № 254/25/8397/ВП, ІІ групу інвалідності позивачці продовжено до 01.11.2028.

Згідно поданої заяви від 03.10.2024 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Під час розрахунку пенсії по інвалідності пенсійним органом враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки (а.с.14-15).

Позивачка вважає такі дії протиправними з огляду на те, що вона зверталася із заявою саме про призначення пенсії у зв`язку із зміною групи інвалідності з ІІІ групи на ІІ групу, а не з метою проведення її перерахунку.

Суд зазначає, що позивачці з 21.09.2015 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, відтак при подальшому переході на будь-який з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, відбувається переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії вперше. При цьому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Разом з тим, підстава, яка викладена в заяві ОСОБА_1 від 03.10.2024, що підписана позивачкою власноруч, свідчить про прохання перерахувати пенсію по інвалідності у зв`язку із взяттям на облік в новому районі.

Згідно з абз.2 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

За приписами абзаців 1, 3, 4, 5, 6 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Отже, перерахунок пенсії здійснюється виключно з урахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.04.2022 ОСОБА_1 проведено автоматично перерахунок пенсії відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу 39 років 22 дні, в т. ч. стаж роботи 14 років 1 місяць 23 дні. Оскільки після попереднього перерахунку позивачка набула менше 24 місяців страхового стажу, перерахунок здійснено з урахуванням набутого страхового стажу, стаж враховано по 28.02.2022.

З 01.04.2024 ОСОБА_1 проведено автоматично перерахунок пенсії відповідно до до абзацу 3 частини 4 стаггі 42 Закону №1058-IV з урахуванням страхового стажу 39 років 24 дні, в т. ч. стаж роботи 15 років 4 місяць 20 днів. Після попереднього перерахунку позивачка набула менше 24 місяців страхового стажу, перерахунок здійснено з урахуванням набутого страхового стажу, стаж враховано по 29.02.2024.

З 01.04.2026 проведено відповідний перерахунок з дорахуванням стажу за період з 01.03.2024 по 31.12.2025 за даними системи персоніфікованого обліку станом на 01.03.2026. Даний період становить 1 рік 8 місяців 14 днів. Коефіцієнт страхового стажу складав - 0,39000, коефіцієнт заробітної плати за період з 01.10.2007 по 29.02.2020- 1,37872.

Також з матеріалів справи слідує, що відповідачем перераховано пенсію позивачки з урахуванням II групи інвалідності, що передбачає розмір 90 відсотків пенсії за віком згідно з вимогами ст. 33 Закону №1058-IV.

Оскільки позивачка не набула страхового стажу, визначеного ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, то заробіток для розрахунку пенсії залишився таким же, як для призначення пенсії по інвалідності. До того ж, суд зауважує, що ОСОБА_1 з 2015 року незмінно отримує пенсію по інвалідності. Перехід на інший вид пенсії вперше в межах різних законів у сфері пенсійного забезпечення не здійснено. При цьому, залежно від групи інвалідності, змінюється лише її розмір з урахуванням відсоткового значення.

Відтак, зважаючи на наведене, пенсійний орган при розрахунку пенсії по інвалідності правомірно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, оскільки вперше пенсію відповідно до Закону №1058-IV позивачці було призначено у 2015 році. При перерахунку у зв`язку зі зміною групи інвалідності новий (сучасний) показник середньої зарплати по Україні не застосовується, а враховується той, який було застосовано під час первинного призначення пенсії.

Також суд звертає увагу, що відповідно до Форми РС-право, Головним управлінням Пенсійного фоду України в Івано-Франківській області зараховано до страхового стажу позивачки періоди роботи з 01.04.2020 по 30.09.2021, з 01.11.2021 по 10.11.2021, з 01.12.2021 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 31.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 15.05.2022, з 01.08.2022 по 15.08.2022, з 01.09.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 27.11.2022, з 01.06.2023 по 29.02.2024, а тому права позивачки відповідачем у цій частині не порушено.

За наведеного нормативного регулювання, враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, суд доходить висновку про безпідставність заявлених позивачкою позовних вимог, у зв`язку з чим такі задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua