Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №280/5674/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Справа № 280/5674/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову у погодженні переведення молодшого сержанта ОСОБА_1 за рапортом ID НОМЕР_2 від 29.05.2026;

визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову у погодженні переведення молодшого сержанта ОСОБА_1 за рапортом ID НОМЕР_3 від 31.05.2026;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 погодити переведення молодшого сержанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 на підставі рекомендаційного листа військової частини НОМЕР_4 від 28.05.2026;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 оформити та направити документи, необхідні для переведення молодшого сержанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 .

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що під час проходження медичного обстеження у позивача виявлено захворювання, які підпадають під пункт «б» відповідних статей Розкладу хвороб, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008, у зв`язку з чим тривають додаткові обстеження та визначення ступеня придатності до військової служби. Позивач зазначає, що відповідачу було достеменно відомо про наявність у позивача захворювань та проходження ним військово-лікарської експертизи. Позивач зазначає, що у зв`язку з наявними захворюваннями він подав рапорт командиру ВЧ НОМЕР_1 , у якому повідомив про незавершене проходження ВЛК, наявність захворювань та необхідність утриматися від його залучення до виконання обов`язків за бойовою посадою до отримання остаточного висновку військово-лікарської комісії. Також, позивач зазначає, що одночасно ним двічі подавались рапорти про переведення через систему «Армія+» на підставі Порядку реалізації експериментального проекту щодо переведення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1291 від 12.11.2024. Разом з тим, такі рапорти позивача були відхилені, у зв`язку із їх непогодженням командиром. При цьому жодних мотивів такого непогодження, жодного обґрунтування службової необхідності залишення позивача у військовій частині або оцінки його стану здоров`я відповідачем надано не було. Позивач зазначає, що він отримав рекомендаційний лист ВЧ НОМЕР_4 щодо призначення його на вакантну посаду водія взводу матеріального забезпечення батальйону безпілотних авіаційних систем, що підтверджує наявність реальної можливості його переведення до іншої військової частини. Позивач вважає відмову у переведенні протиправною, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Відповідач зазначає, що прийняття рішень по суті рапорту, на час виникнення спірних правовідносин, є виключним повноваженням посадової особи, яка уповноважена на розгляд такого рапорту. Представник відповідача зазначає, що питання переміщення військовослужбовців є правом, а не обов`язком, яке належить до дискреційних повноважень відповідача. Наявність листа-згоди від командування іншої військової частини не є умовою, за наявності якої на відповідача покладається обов`язок для прийняття рішення про переведення позивача на військову службу до іншої військової частини. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

05.06.2026 позивач подав рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , у якому повідомив про незавершене проходження ВЛК, наявність захворювань та необхідність утриматися від його залучення до виконання обов`язків за бойовою посадою до отримання остаточного висновку військово-лікарської комісії.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026 №88-РС позивача було призначено на посаду гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 5 стрілецької роти НОМЕР_5 батальйону територіальної оборони, а з 04.06.2026 він вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за вказаною бойовою посадою.

Судом встановлено, що позивач двічі подавав рапорти про переведення через систему «Армія+» на підставі Порядку реалізації експериментального проекту щодо переведення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1291 від 12.11.2024.

29.05.2026 року рапорт №р3640089 був відхилений з підстави: «Ваш командир не погодив переведення за нашим запитом. П.6 Порядку КМУ №1291 від 12.11.2024».

31.05.2026 року повторний рапорт №р3652932 також був відхилений з аналогічної підстави

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у погодженні рапорту на переведення, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі (далі – Положення №1153/2008).

Відповідно до підпункту 2 пункту 82 Положення №1153/2008, призначення військовослужбовців на посади здійснюється: на рівнозначні посади: за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії.

Позивач під час звернення з позовом до суду вказував на те, що він саме за станом здоров`я не може проходити військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на тій посаді, на яку його було призначено.

Також, судом встановлено, що позивач звертався до командування ВЧ НОМЕР_1 не особисто, а через систему «Армія+» на підставі Порядку реалізації експериментального проекту щодо переведення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1291 від 12.11.2024.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2024 року №1291 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців Збройних Сил за їх ініціативою, який визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил за їх ініціативою (далі – Положення №1291).

Відповідно до пункту 3 Положення №1291, метою експериментального проекту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил за їх ініціативою є підвищення обороноздатності України шляхом оптимізації застосування кадрового ресурсу Збройних Сил.

Згідно пункту 6 Положення №1291, рапорт на переміщення подається засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал). До рапорту військовослужбовець додає такі документи:

1) копія військового квитка, посвідчення офіцера або іншого документа, що підтверджує проходження військової служби військовослужбовцем у військовій частині;

2) рекомендаційний лист від військової частини, в яку військовослужбовець має бажання бути переміщеним для проходження військової служби;

3) погодження командира військової частини, в якій проходить військову службу такий військовослужбовець (крім тих категорій військовослужбовців, для яких таке погодження не є обов`язковим). Таке погодження може бути надане як окремим документом, так і у формі погодження (схвалення) рапорту засобами Порталу, інших інформаційно-комунікаційних систем, систем електронного документообігу;

4) висновок військово-лікарської комісії (для військовослужбовців, які переміщуються на підставі підпункту 4 пункту 5 цього Порядку);

5) підтвердження органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах (для військовослужбовців, які переміщуються на підставі підпункту 5 пункту 5 цього Порядку) факту самовільного залишення військової частини або місця проходження служби до набрання чинності Законом України від 30 квітня 2025 р. №4392-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби окремими категоріями військовослужбовців під час дії воєнного стану», неповернення військовослужбовця до військової частини чи місця проходження служби, а також підтвердження того, що військова служба такому військовослужбовцю не призупинена. Таке підтвердження надається засобами системи електронного документообігу, органом управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах, в зоні діяльності якого розташоване місце дислокації військової частини, до списків особового складу якої включено військовослужбовця, за запитом Кадрового центру Збройних Сил до ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 48 годин з часу подання запиту.

Отже, одним із документів, який має бути доданий до рапорту на переведення є погодження командира військової частини, в якій проходить військову службу такий військовослужбовець, крім тих категорій військовослужбовців, для яких таке погодження не є обов`язковим.

Пунктом 7 Положення №1291 визначено, що погодження командира військової частини на переміщення військовослужбовця не є обов`язковим для таких військовослужбовців:

1) військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу (за винятком тих, які перебувають на посадах офіцерського складу), які переміщуються до військових частин бойового складу військ з військових частин тилового та оперативного забезпечення, вищих військових навчальних закладів, навчальних (навчально-тренувальних) центрів (частин), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин резерву чи інших військових частин, які не належать до військових частин бойового складу військ;

2) військовослужбовці постійного складу навчальних (навчально-тренувальних) центрів (частин), які переміщуються до інших навчальних (навчально-тренувальних) центрів (частин);

3) військовослужбовці, які переміщуються на підставі підпункту 4 або 5 пункту 5 цього Порядку.

Підпунктами 4 та 5 пункту 5 Положення №1291 визначено, що відповідно до цього Порядку право на звернення до Кадрового центру Збройних Сил з рапортом на переміщення мають такі військовослужбовці:

4) військовослужбовці, які проходять військову службу у військових частинах усіх родів (видів) військ (сил) Збройних Сил, які за висновком військово-лікарської комісії придатні до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, але не призначені у своїх військових частинах на посади, що відповідають висновку військово-лікарської комісії, і мають бажання бути переміщеними для подальшого проходження військової служби до іншої військової частини Збройних Сил;

5) військовослужбовці, які перебувають у списках особового складу військових частин Збройних Сил і під час воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби та не повернулися до військових частин (місць проходження військової служби) до набрання чинності Законом України від 30 квітня 2025 р. № 4392-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку проходження військової служби окремими категоріями військовослужбовців під час дії воєнного стану» і мають бажання бути переміщеними для подальшого проходження військової служби до інших військових частин Збройних Сил.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підставою для переведення військовослужбовця без одержання погодження командира військової частини, в якій такий військовослужбовець проходить військову службу є те, що військовослужбовець за висновком військово-лікарської комісії придатний до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, але не призначені у своїх військових частинах на посади, що відповідають висновку військово-лікарської комісії.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що на дату звернення з рапортами на переведення у позивачу був відсутній висновок ВЛК, який би підтверджував придатність позивача до служби виключно у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

На момент звернення з рапортами на переведення позивач продовжував проходити ВЛК про що зазначено у позовній заяві, а відповідно жодного висновку щодо придатності до військової служби позивачем отримано не було.

Посилання позивача на те, що під час медичного обстеження виявлено захворювання, суд відхиляє, оскільки Положення №1291 чітко визначає документ на підставі якого здійснюється переведення без погодження командира військової частини, а саме таким документом є Висновок ВЛК, який на дату виникнення спірних правовідносин у позивача був відсутній.

Медичні висновки лікарів не можуть визначати придатність військовослужбовця до військової служби, оскільки таким правом наділені виключно члени військово-лікарських комісій і реалізуються такі повноваження шляхом складання висновку ВЛК.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Положення №1291 у переміщенні військовослужбовця відмовляється за наявності однієї з таких підстав: до рапорту не додані документи, передбачені пунктом 6 цього Порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачу правомірно відмовлено у задоволенні його рапортів на переведення, оскільки ним не було надано до них погодження командира ВЧ НОМЕР_1 , а також у зв`язку з тим, що позивач не належить до тієї категорії військовослужбовців, які мають право на переведення без отримання відповідного погодження.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова