Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №240/26367/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/26367/25

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову та заяви про збільшення позовних вимог від 22.07.2026, просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення Житомирської міської ради від 30.11.2016 №454 "Про затвердження Генерального плану міста Житомира" в частині затвердження Генерального плану, в межах: територія на якій розташовані земельні ділянки за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 (яка згідно з генеральним планом відноситься до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову, а не ведення особистого селянського господарства); територія на якій розташована земельна ділянка за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 (яка згідно з генеральним планом відноситься до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову, а не ведення особистого селянського господарства);

- рішення Житомирської міської ради від 04.04.2017 № 579 "Про затвердження Плану зонування міста Житомира" в частині місце розташування земельних ділянок за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 та 1822085600:08:001:2858.

В обґрунтування позову вказує, що йому на праві власності належать земельні ділянки, розташовані на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, проте на підставі вказаних рішень до Генерального плану міста Житомира та Плану зонування м. Житомира дані ділянки було включено як до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову.

Звертає увагу, що згідно із витягом з Генерального плану м. Житомира землі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області Генеральним планом лише «планується» приєднати до меж міста Житомира, проте станом на сьогодні, жодних дій та процедур визначених чинним законодавством для такого приєднання здійснено не було, більше того Генеральний план в цій частині не подавався Житомирською міською радою для узгодження та відповідне погодження Оліївською територіальної громади, тому положення даного Генерального плану не можуть розповсюджуватись на земельні ділянки, які розташовані на території даної громади та належать позивачу.

Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження із урахуванням особливостей, визначених ст.ст.264-265 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідачем опубліковано оголошення про оскарження вищезазначених рішень у виданні, в якому ці акти були або мали бути офіційно оприлюднені, як це передбачено ч.4 ст.264 КАС України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог та вказує, що земельні ділянки, що належать позивачу відповідно до класифікатора адміністративно-територіального устрою та територіальних громад України розташовані на території Оліївської територіальної громади, тому при прийнятті рішень, що стосуються формування земельних ділянок та передачі їх у власність Оліївська сільська рада не повинна була враховувати Генеральний план міста Житомира, оскільки останній стосується іншого населеного пункту, а застосування такої містобудівної документації призвело б до порушення інтересів Оліївської територіальної громади. Вважає, що оспорювані рішення не порушують прав позивача.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що доводи позовної заяви не спростовано відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, про що ухвалено рішення, яке відображено у протоколі судового засідання.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу пояснення та докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням Оліївської сільської ради № 318 від 21.12.2018 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", зокрема, надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,75 га в с. Оліївка із земель запасу для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Оліївської сільської ради №1260 від 23.09.2020 "Про розгляд та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 площею 0,75 га в с. Оліївка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та передано у приватну власність дану земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:2647.

02.10.2020 право власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – номер запису про право власності: 38511214.

В подальшому, 06.10.2020 дану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_2 продано ОСОБА_3 .

Цього ж дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права приватної власності останнього на земельну ділянку за номером: 38539029.

09.09.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі заяви ОСОБА_3 від 01.07.2021 внесено запис про поділ об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер: 1822085600:08:001:2647.

Одночасно з цим в реєстрі зареєстровано дві земельні ділянки за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, площею 0,6 га та 1822085600:08:001:2802 площею 0,15 га, які перебували у власності ОСОБА_3 , що посвідчується записами про право власності № НОМЕР_1 та № 43959334 відповідно.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу №4896 від 31.08.2024 земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:2801 придбав ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про речове право №56488089.

Також, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №4895 від 31.08.2024 придбано земельну ділянку кадастровий номер 1822085600:08:001:2802, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про речове право №56488058.

Також рішенням Оліївської сільської ради № 373 від 01.02.2019 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність", зокрема, надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2065 га в с. Оліївка для ведення особистого селянського господарства у власність.

Рішенням Оліївської сільської ради № 472 від 24.12.2021 «Про розгляд та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 площею 0,2065 га кадастровий номер 1822085600:08:001:2858 в с. Оліївка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

31.12.2021 право власності на дану земельну ділянку за ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – номер запису про право власності: 46096291.

В подальшому, 06.01.2024 дану земельну ділянку на підставі договору № 124 від 06.01.2024 купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_4 продано ОСОБА_5 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про перехід права власності номер відомостей про речове право: 53220225.

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу №750 від 14.02.2024 земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 придбав ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про речове право №53704529.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 та 1822085600:08:001:2858 наразі належать позивачу на праві власності.

Рішенням Житомирської міської ради від 30.11.2016 №454 затверджено Генеральний план міста Житомира, розроблений державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та рішенням Житомирської міської ради від 04.04.2017 № 579 затверджено План зонування міста Житомира.

Відповідно до Основних положень Генерального плану, із території Житомирського району до межі міста включаються частково землі Оліївської сільської ради – 170 га, у тому числі 133 га житлової забудови (із них 44 га існуючої житлової забудови) та 37 га інших земель.

Отже, на підставі вказаного Генерального плану міста Житомира (основне креслення) територія на якій розташовані земельні ділянки за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 відноситься до території (розрахунковий етап) реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову.

Крім того, на підставі рішення Житомирської міської ради № 579 від 04.04.2017 затверджено План зонування м. Житомира (з урахуванням вказаного Генерального плану), яким передбачено територію (на яких розташовані вказані земельні ділянки), як територія мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови.

Також на підставі Генерального плану міста Житомира (основне креслення) територія на яких розташована земельна ділянка за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 відноситься до території (розрахунковий етап) реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову та території магістральної вулиці.

На підставі рішення Житомирської міської ради № 579 від 04.04.2017 (з урахуванням вказаного Генерального плану) затверджено План зонування м. Житомира, яким передбачено територію (на якій розташована вказана земельна ділянка), як зона Г-1-ІІ – зона центрів районного значення.

Позивач вказує, що саме з урахуванням вказаних підстав Житомирською окружною прокуратурою, в інтересах Оліївської сільської ради, було подано позови до ОСОБА_1 про витребування зазначених вище земельних ділянок, які належать останньому на праві власності й розгляд вказаних позовів здійснюється в межах справ №278/6136/24 та №278/6491/24.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що його права та інтереси порушено Житомирською міською радою, оскільки її рішеннями щодо затвердження Генерального плану міста Житомира та Плану зонування незаконно та безпідставно передбачається використання територій поза межами міста Житомира, де розташовані належні позивачу земельні ділянки, не для ведення особистого селянського господарства, а для забудов, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) затвердження містобудівної документації віднесено до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад.

Згідно із частиною першою статті 73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі – Закон № 3038-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 3038-VI,

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2);

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7);

план зонування території (зонінг) - це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка, передбачає встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Частиною 2 статті 5 Закону № 3038-VI передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно із ст.8 Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Статтею 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Відповідно до статті 17 № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до визначення терміну містобудування (містобудівна діяльність), наведеного у ст. 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-ХІІ (далі – Закон № 2780-XII), це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Основні вимоги до містобудівної діяльності встановлює стаття 5 Закону № 2780-XII, відповідно до якої при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону № 2780-XII, до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Відповідно до ст.20 Закону № 2780-XII регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Статтею 21 Закону № 2780-XII визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Землі, визначені для перспективного розвитку населених пунктів, спорудження конкретних об`єктів, до часу їх вилучення (викупу) і надання для містобудівних потреб використовуються власниками землі, землекористувачами відповідно до земельного законодавства.

Територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад користуються переважним правом викупу земель, будинків і споруд для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією для громадських потреб.

Визначення територій для містобудівних потреб здійснюються за погодженням уповноважених органів з питань містобудування та архітектури.

Проаналізувавши наведені норми, суд констатує, що генеральний план - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, який затверджується відповідним органом місцевого самоврядування цього населеного пункту, є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, земельні ділянки, що належать позивачу відповідно до класифікатора адміністративно-територіального устрою та територіальних громад України розташовані на території Оліївської сільської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.

Водночас, відповідно до основних положень Генерального плану, із території Житомирського району до межі міста планується приєднати частково землі Оліївської сільської ради – 170 га, у тому числі 133 га житлової забудови (із них 44 га існуючої житлової забудови) та 37 га інших земель( у т.ч. 16 га – водні поверхні).

Отже, з урахуванням вказаного положення Генерального плану міста територія на якій розташовані земельні ділянки за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 відноситься до території (розрахунковий етап) реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову), територія на яких розташована земельна ділянка за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 віднесено до території (розрахунковий етап) реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову та території магістральної вулиці.

Крім того, на підставі рішення Житомирської міської ради № 579 від 04.04.2017 затверджено План зонування м. Житомира (з урахуванням вказаного Генерального плану), яким передбачено територію (на яких розташовані вказані земельні ділянки), як територія мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови й зони центрів районного значення.

Отже, відповідач при плануванні територіального розвитку м.Житомира, до приєднання у встановленому порядку території іншого населеного пункту, зокрема с.Оліївка, визначив у містобудівній документації цільове призначення даної території, що суперечить вищенаведеним вимогам Закону № 3038-VI та Закону № 2780-XII, оскільки лише до повноважень Оліївської сільської ради належать повноваження щодо планування, забудови та іншого використання території цього населеного пункту, відповідно оспорювані рішення в цій частині прийнято всупереч ч.2 ст.2 КАС України.

Як видно із матеріалів справи, одним із доводів позовної заяви прокурора, що розглядається у справах №278/6136/24 та №278/6491/24, є саме невідповідність цільового призначення земельних ділянок за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802, 1822085600:08:001:2858 містобудівній документації м.Житомира, зокрема Генеральному плану та Плану зонування.

Отже, порушення, допущені відповідачем при плануванні територіального розвитку м.Житомира та затвердженні містобудівної документації, безпосередньо порушують права та інтереси позивача, що є підставою для їх захисту та відновлення в судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд вважає належним способом захисту порушеного права є визнання протиправними та скасування рішення Житомирської міської ради від 30.11.2016 №454 "Про затвердження Генерального плану міста Житомира" в частині віднесення території, на якій розташовані земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову та за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову та території магістральної вулиці та рішення Житомирської міської ради від 04.04.2017 № 579 "Про затвердження Плану зонування міста Житомира" в частині віднесення території на якій розташовані земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 до території мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови, за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 до зони центрів районного значення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність своїх рішень, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат проводиться відповідно до ст.139 КАС України.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути виключно - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Таким чином, саме на виконавчі комітети відповідних рад чинним бюджетним законодавством покладено функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету, у тому числі й за зобов`язаннями ради.

Поряд з цим частиною восьмою статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Враховуючи викладене, міська рада та її виконавчий комітет є взаємопов`язаними органами, незважаючи на те, що зареєстровані як різні юридичні особи та мають самостійні права та обов`язки, компетенцію та повноваження, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому відповідають за зобов`язаннями один одного.

Рішенням №1604 "Про бюджет Житомирської територіальної громади на 2026 рік", прийнятим 18 грудня 2025 року на п`ятдесят восьмій сесії восьмого скликання Житомирської міської ради, Виконавчий комітет Житомирської міської ради визначений головним розпорядником коштів, який забезпечує здійснення видатків на виконання заходів міських цільових програм та утримання бюджетних установ по Житомирській міській раді.

Отже, враховуючи, що Житомирська міська рада не є самостійним розпорядником бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в органах Державної казначейської служби, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2033,92 грн (1211,20*0,8+1331,20*0,8) слід стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 264 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 30.11.2016 №454 "Про затвердження Генерального плану міста Житомира" в частині віднесення території, на якій розташовані земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову та за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 до території реконструкції садибної та багатоквартирної малоповерхової житлової забудови під багатоквартирну житлову забудову та території магістральної вулиці.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 04.04.2017 № 579 "Про затвердження Плану зонування міста Житомира" в частині віднесення території на якій розташовані земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , за кадастровими номерами: 1822085600:08:001:2801, 1822085600:08:001:2802 до території мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови, за кадастровим номером 1822085600:08:001:2858 до зони центрів районного значення.

Стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 2033 (дві тисячі тридцять три) грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

Зобов`язати відповідача невідкладно після набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну частину цього рішення у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 28 серпня 2026 р.

28.08.26