Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №240/15845/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/15845/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 виключення зі списків особового складу без проведення остаточного розрахунку при звільненні в частині нарахування індексації грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виключення зі списків особового складу без проведення остаточного розрахунку при звільненні в частині нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.11.2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.11.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 виключення зі списків особового складу без врахування при обчисленні та виплаті за 2017-2025 роки: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки індексації грошового забезпечення за 2017-2025 роки, враховуючи вже виплачені суми;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки індексації грошового забезпечення за 2017-2025 роки, враховуючи вже виплачені суми.

Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, Позивач з 05.12.2017 року по 17.11.2025 року проходив військову службу у Військову частину НОМЕР_1 . На день виключення Позивача зі списків особового складу до нового місця служби не були виплачені в повному обсязі кошти, на які Позивач мав право, а саме:

- індексація грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року:

- індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.11.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки індексації грошового забезпечення за 2017-2025 роки.

Ухвалою суду від 30.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача, Військову частину НОМЕР_1 , направила до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує і зазначила про відсутність підстав для індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця - січень 2008 року. За період з 01.03.2018 року по 17.11.2025 року індексація грошового забезпечення Позивача нараховувалася та виплачувалася у повній відповідності до вимог чинного законодавства у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних груп. У відзиві зазначається, що лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації в 103%, а тому з грудня 2018 року Позивачу індексація виплачувалася належним чином в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

На думку представника Відповідача, індексація грошового забезпечення за 2023 року взагалі не була передбачена чинним законодавством.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для проведення індексації грошових доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, регулюються правовими нормами Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач з 05.12.2017 року по 17.11.2025 року проходив військову службу цивільного у Військовій частині НОМЕР_1 .

Суть спору між сторонами в даній справі в першій частині позовних вимог зведена виключно до наявності у Позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 р.

Суд враховує, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону №1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078.

Розрахунок самої індексації, оскільки вона покликана захистити доходи населення від інфляції, ґрунтується на індексі споживчих цін (індексі інфляції), який щомісяця публікується Держстатом України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивачу за спірний період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася і відповідно не виплачувалася.

Доводи Позивача щодо наявності у нього права на індексацію грошового забезпечення за спірний період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.

Так, в розумінні вимог Закону №1282-XII та Порядку №1078 для індексації заробітної плати необхідно визначити два показники: базовий місяць та коефіцієнт індексації. Базовий місяць - це місяць останнього підвищення окладів.

Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться зростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Суд враховує, що до підвищення з 01.01.2018 року схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою КМ України від 7 листопада 2007 р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності з 01.01.2008 року.

Таким чином, в розумінні вимог п.5 Порядку №1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року.

Зазначене свідчить про наявність порушеного права Позивача на проведення індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов`язання Головне управління ДСНС України у Житомирській області здійснити нарахування та виплату Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивачу індексація його грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по листопад 2025 року, за винятком 2023року, у відповідних розмірах нараховувалася та виплачувалася, що підтверджується довідкою Відповідача від 20.06.2025 року №4109, копія якої досліджена судом.

Суть спору між сторонами в даній справі в іншій частині позовних вимог зведена виключно до наявності у Позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 4456,10 грн., як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін, що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.

Безспірно, в розумінні вимог Закону №1282-XII та Порядку № 1078 для індексації заробітної плати необхідно визначити два показники: базовий місяць та коефіцієнт індексації. Базовий місяць - це місяць останнього підвищення окладів.

Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться зростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації.

Суд погоджується із доводами Відповідача, наведеними у відзиві, що відповідно до абзацу другого пункту 1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно абзацу другого пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Суд враховує, що підвищення окладів (посадових та за військовим званням) для військовослужбовців, до яких відносився Позивач, мало місце з 01.03.2018 року згідно постанови КМ України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року в редакції від 24.02.2018 року, що набрала чинності з 01.03.2018 року.

Таким чином, базовим місяцем для спірного обчислення є березень 2018 року, а розрахунок - з наступного за базовим.

За офіційними даними Державної служби статистики індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, у квітні 2018 року - 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%. Тобто, відповідно до офіційних даних поріг індексації в 103% було перевищено лише в жовтні 2018 року (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7% та поділити на 100).

Приписами ст.3 Закону №1282-XII прямо зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Відсутність такого перевищення індексу споживчих цін виключає підстави для нарахування індексації.

Відповідно до вимог пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Враховуючи, що офіційне опублікування індексу споживчих цін, який засвідчив перевищення порогу в 103%, мало місце в листопаді 2018 року, у Позивача право на індексацію його грошового забезпечення виникло в грудні 2018 року, а не в березні 2018 року.

Як вже зазналося судом, Позивачем до позову долучено копію довідки на підтвердження проведення індексації грошового забезпечення Позивача за період з грудня 2018 року по листопад 2025 року та її розміри.

Жодних обґрунтувань протиправності нарахування такої індексації за вказаний період в позові не наведено.

В позові не наведено жодних обґрунтувань того, що розмір фактичного підвищення доходу Позивача в березні 2018 року є меншим за розмір можливої індексації. При цьому Позивач в наведеному розрахунку безпідставно розмір підвищеного доходу ототожнив виключно із розміром підвищеного посадового окладу, без врахування інших основних та додаткових видів його грошового забезпечення.

В розумінні вимог пункту 2 Порядку №1078 Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, до яких відноситься грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а не лише їх посадові оклади.

За приписами абзацу п`ятого пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Тобто, в основу розрахунку покладено всі складові грошового доходу, а підвищення посадового окладу є лише місяцем, в якому проводиться відповідний розрахунок.

Суд звертає увагу, що в розумінні вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу лише за умови якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації.

Більш того, Позивач не врахував, що приписами статі 2 Закону №1282-XII та пункту 4 Порядку №1078 прямо зазначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п`ятий пункту 4 цього ж Порядку №1078).

Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 року у справі №400/6254/24, який підлягає врахуванню судом при вирішенні даного спору.

Суд враховує, що відповідно до вимог ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (надалі - Закон № 2017-III) індексацію доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін віднесено до державних соціальних гарантій.

В розумінні вимог ст.1 цього ж Закону № 2017-III прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Позивач не врахував, що за приписами ст.6 Закону №1282-XII грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Системний аналіз положень Закону № 2017-III та Закону N1282-XII свідчить, що індексація грошових доходів населення, в тому числі грошового забезпечення Позивача, є державною соціальною гарантією, що здійснюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Така індексація не здійснюється та не має на меті перегляд посадових окладів, заробітної плати громадян, пенсії, тощо з метою їх збільшення.

Одночасно суд звертає увагу Позивача, що згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" нарахування та виплата індексації протягом 2023 року не здійснювалася, а тому у Відповідача були відсутні праві підстави для нарахування та виплати Позивачу протягом 2023 року індексації його грошового забезпечення.

Зазначене дає право суду зробити висновок, що індексація грошового забезпечення Позивача за період з грудня 2018 року по червень 2021 року була проведена і відповідно виплачена Позивачу.

Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів Позивача, наведених у позові, щодо наявності підстав для нарахування та виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у фіксованому розмірі щомісячно як різниця між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення.

Суд зазначає, що поняття "фіксований розмір індексації" не міститься ні в правових нормах Закону №1282-XII ні в правових нормах Порядку №1078.

Правові визначення "фіксована сума індексації" та "фіксована величина суми індексації" містилися лише в додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 526

З грудня 2015 року після внесення змін в Порядок №1078 постановою КМ України від 9 грудня 2015 р. № 1013 терміни "фіксована сума індексації" та "фіксована величина суми індексації" відсутні в цьому Порядку №1078 для проведення індексації.

По цій причині відсутні підстави для врахування судом при вирішенні даного спору висновків Верховного Суду у відповідних справах, зазначених у позові.

Щодо доводів Позивача про не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2017-2025 роки, грошової допомоги для оздоровлення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової допомоги при звільненні сум індексації, суд зазначає таке.

В розумінні вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Суд враховує, що долучені до справи копії наказу Відповідача про виключення Позивача зі списків особового складу Військової частини та копії карток особового рахунку Позивача засвідчують про наявність у Позивача права на компенсацію за невикористані дні відпусток за 2022-2025 роки, про надання Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.

Доказів надання Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2024 та 2025 роки суду не надано.

Таким чином, оскільки судом підтверджено право Позивача на індексацію його грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року та враховуючи, що індексація грошового забезпечення нараховувалась і виплачувалась Позивачу з грудня 2018 року по листопад 2025 року, за винятком 2023року, у відповідних розмірах, що не заперечується Відповідачем, тому підстави вважати такі виплати (індексацію) одноразовими видами грошового забезпечення відсутні, а відтак Відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті Позивачу компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.

Порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.12.2017 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 не врахування при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 за 2018-2025 роки грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки індексації грошового забезпечення за 2018-2025роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

28.08.26