Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №640/3509/22 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Справа № 640/3509/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качанка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - також позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі також - третя особа), з вимогою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення Кяргісу Скайдрюсу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2020 у розмірі 9686,25 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 25185089 від 05.02.2020.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідно до положень посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікольською-Пукас Анною Володимирівною договору купівлі-продажу квартири від 05 лютого 2020 року ОСОБА_2 було вперше придбано житло.

У зв`язку з вищезазначеним, на виконання вимог п. 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості такого нерухомого майна, тобто 9686,25 грн.

Однак при цьому, позивач, посилаючись на положення п. 15-1 згаданого Порядку та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», вважає, що громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від обов`язку сплачувати вищезазначений збір, у зв`язку з чим 12 січня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з письмовою заявою, в якій просив відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2020 у розмірі 9686,25 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 25185089 від 05.02.2020.

Своїм листом від 18.01.2022 № 2600-0603-8/8580 відповідач залишив вищезазначену заяву позивача без виконання, посилаючись на те, що іноземці та особи без громадянства, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах без звільнення.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 03.06.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідач вказав, що згідно з наданими документами позивач є громадянином Литовської Республіки.

Оскільки Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування використовує терміни «фізичні особи» та «громадяни», то необхідно звернути увагу, що не є платниками збору та не сплачують його саме громадяни України, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла, або громадяни України, які придбавають житло вперше.

Іноземці та особи без громадянства, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхувань загальних підставах без звільнення.

З урахуванням вищезазначеного, на думку відповідача, позивач не є тією особою, яка відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» звільнена від сплати збору, а отже, збір, сплачений позивачем при укладанні договору купівлі-продажу квартири сплачено правомірно, а тому відсутні підстави для визнання його помилково або надмірно сплаченим та відповідно таким, що підлягає поверненню.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалась.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 прийнято справу до провадження, вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

На виконання вищезгаданої ухвали суду, від представника позивача надійшла уточнена позовна заява з такими вимогами: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення Кяргісу Скайдрюсу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2020 у розмірі 9686,25 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 25185089 від 05.02.2020 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві подання про повернення Кяргісу Скайдрюсу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2020 у розмірі 9686,25 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 25185089 від 05.02.2020.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 продовжено розгляд даної справи після усунення недоліків позовної заяви.

Рішенням Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» від 21.05.2026 № 960/0/15-26, зокрема, змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» від 21.05.2026 № 960/0/15-26 адміністративну справу № 360/583/26 було передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Литовської Республіки, має картку фізичної особи - платника податків, видану Державної податковою адміністрацією України, з ідентифікаційним номером 2523616918, місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується посвідкою на постійне місце проживання, карткою платника податків, зазначеними в уточненій позовній заяві відомостями щодо місця проживання позивача.

Судом встановлено, що 05.02.2020 між позивачем - Кяргісом Скайдрюсом (Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ», від імені, в інтересах та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Профінвест» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір), згідно з яким позивач придбав квартиру загальною площею 50,40 кв.м., житловою площею 15,80 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Квартира).

Згідно з пунктом 3 Договору продаж вчинено за 968625 гривень 01 копійку без ПДВ, які були сплачені Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок Продавця до підписання цього Договору на умовах Інвестиційного договору 2131/3-1/292 від 02 листопада 2016 року та додаткових угод до нього, в якості інвестиційного внеску (попередньої оплати за квартиру), що зараховується як оплата.

Також у пункті 18 Договору зазначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується Покупцем.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікольською-Пукас А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 544.

Сплата позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна у розмірі 9686,25 грн, підтверджується копією квитанції від 05.02.2020 № 25185089.

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 10.01.2022 (зареєстрована від 12.01.2022 за № 1543/8), в якій просив сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 05.02.2020 у розмірі 9686,25 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 05.02.2020 № 25185089.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.01.2022 № 2600-0603-8/8580 повідомлено, що оскільки Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» використовує терміни «фізичні особи» та «громадяни», тому не є платниками збору та не сплачують його саме громадяни України, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або громадяни України, які придбавають житло вперше. Іноземці та особи без громадянства, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах без звільнення.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам) справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Також, згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Таким чином, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки: громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла та громадяни, які придбавають житло вперше.

При цьому, суд зазначає, що у тексті зазначеної норми статті 1 Закону № 400/97-ВР використовується як термін «фізична особа», так і термін «громадянин».

Тож, з аналізу зазначеної норми суд робить висновок, що Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» розрізняються поняття «фізична особа» та «громадянин».

Відповідно, цим Законом встановлено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є усі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, тоді як, встановлюючи пільги щодо сплати такого збору, законодавець звужує коло осіб, на яких розповсюджується пільга, а саме зазначає, що не повинні сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування виключно громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до пунктів 7 та 17 частини 1 статті 1 зазначеного Закону:

- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;

- посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Таким чином, іноземці, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються всіма правами, якими користуються громадяни України, за виключенням обмежень, що можуть встановлюватись виключно Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Водночас, Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» прямо передбачено, що пільгу щодо сплати пенсійного збору при купівлі житла вперше мають виключно громадяни України, а тому позивач, який є громадянином Литовської Республіки, має сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах.

Враховуючи викладене, збір, сплачений позивачем при укладенні договору від 05.02.2020, сплачено правомірно, а отже відсутні підстави для визнання його помилково або надмірно сплаченим та, відповідно, для його повернення, а тому, відповідач, відмовляючи в оформленні подання про повернення помилково сплачено збору правильно застосував положення законодавства, що регулює спірні правовідносини та діяв правомірно, у спосіб та порядок, визначений законодавством.

Наведені висновки узгоджуються з позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 21.11.2022 у справі № 640/34947/21 у подібних правовідносинах.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо судових витрат в цій справі суд зазначає, що за правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Відповідачем вимог щодо відшкодування йому судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи не заявлено.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код 37993783, місцезнаходження: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Суддя О.М. Качанок