Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №160/24226/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа №160/24226/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

22 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у період з 16.02.2023 по 08.03.2023;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 16.02.2023 по 08.03.2023., з урахуванням фактично виплачених сум.

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 21.02.2023 по 08.03.2023, 11.03.2023 по 14.03.2023, 09.05.2023 по 14.05.2023; 08.08.2023 по 15.08.2023 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 21.02.2023 по 08.03.2023, 11.03.2023 по 14.03.2023, 09.05.2023 по 14.05.2023; 08.08.2023 по 15.08.2023, включно в розрахунку до 100000 грн. (сто тисяч гривень) на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Позовна заява обґрунтована тим, що він є штаб сержантом військової частини НОМЕР_1 , інструктором групи узагальнення досвіду бойових дій та відновленню боєздатності, призваний під час мобілізації 22 серпня 2022 року. Відповідно до форми 100, 16.02.2023 року під час виконання службових обов?язків, пов?язаних з виконанням завдань в умовах збройної агресії рф проти України він отримав МВТ (мінно-вибухова травма). Даний факт підтверджується медичною документацією, госпітальними виписками, актами медичних оглядів та довідкою ВЛК №1970 від 06.08.2024 р. Отримана травма вимагала тривалого лікування та реабілітації, у зв?язку з чим позивач перебував на лікуванні у відповідних медичних закладах. Згідно з наказами та службовими документами, він неоднарозово перебував у службових відрядженнях, пов?язаних із виконанням завдань у зоні бойових дій, що підтверджується відповідними наказами. 06.04.2025 р. командуванням військової частини повідомили, що було проведено службове розслідування відповідно до інформації ОСОБА_1 . За результатами факт отримання мінно-вибухової травми 16.02.2023 р. ОСОБА_1 не підтверджено Незважаючи на наявність медичних доказів і службових підтверджень, командування військової частини НОМЕР_1 відмовилося визнавати отримане позивачем поранення таким, що пов?язане з виконанням бойових завдань, не надало належної довідки за фактичний період участі у бойових діях, а також не здійснило виплату одноразової грошової допомоги за поранення передбаченої законом. 3 огляду на викладене, позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, витребувано у відповідача наступні докази:

- копії документів (бойові розпорядження/журнали бойових дій/рапорти) із зазначенням їх реквізитів, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях протягом періодів 21.02-08.03; 11.03-14.03; 09.05-24.05; 08.08-15.08 2023 року;

- копії документів, передбачених пункту 4 Наказ №392-АГ, на підставі яких здійснено облік фактичного часу участі позивача, у бойових діях протягом зазначених періодів та які слугували підставою для видачі довідки №3218 від 31 грудня 2024 року;

- інші документи, наявні у відповідача та які були підставою для видачі відповідачем довідок та наказів, а також документи, пов`язані з пораненням 16.02.2023 р.

Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи. Однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_3 від 26.10.1995 р. позивач призваний на військову службу під час мобілізації, з 22.08.2022 р. зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

16 лютого 2023 року ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання отримав поранення.

Так, відповідно до виписки №4203Л з медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 18.09.2023 р. по 02.10.2023 р. з діагнозом: ХIM1-2ст змішаного генезу, з перенесеним ГПМК (анамнестично 2014 р.), МВТ (16.02.2023 р.) органічна мікросимптоматика, церебрастенічний синдром, астено-субдепресивний синдром ситуаційний. Порушення адаптації? Супутні захворювання: Остеохондроз хребта, хронічна люмбоішалгія зліва.

Відповідно до виписки №3917 з медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.10.2023 р. по 31.10.2023 р. з діагнозом: Вертеброгенна лівостороння радикулопатія попереково-крижового хребта на рівні L5-корінця з вираженим больовим та м?язово-тонічним синдромами. Вертиброгенна радикулопатія шийного відділу хребта на рівні C4 справа з вираженим больовим та м?язово-тонічним синдромами. Стан після МВТ (16.02.2023 р.) Відновний період Закрита черепно-мозкова травма : Струс головного мозку. Посттравматичний головний біль за типом головного болю напруги розлад адаптації F432, F06.6?.

Відповідно до виписки №4162 від 18.06.2024 р. з медичної карти стаціонарного хворого ВСП «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 31.05.2024 р. по 18.06.2024 р. з діагнозом: Дискогенна радикулопатія L4-LS ліворуч зі стійким больовим синдромом, м?язово-тонічним синдромом, порушення функції хребта II ст. на тлі остеохондрозу, спондильозу. спондилоартрозу, протрузії дисків L1-L.2, L.2-L.3, L4-LS, екструзії диска L5-S1 ст. загострення. Дискогенна радикулопатія C5-C6 праворуч у вигляді больового, м?яїово-тонічного синдрому, порушення функції хребта МВТ (16.02.2023), ЗЧМТ, струс головного мозку.

Відповідно до виписки №36353 від 17.10.2024 р. з медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.10.2024 р. по 17.10.2024 р. з діагнозом: Транзиторна ішемічна атака у вертебро-базілярному басейні (від 08.10.2024 р.) у вигляді вираженого цефалгічного, вираженого вестибуло-атактичного синдромів на тлі гіпертонічної хвороби ІІ ст.

Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_4 від 23.04.2020 р. №24/142-314, на запит від 02.04.2025 р. в інтересах ОСОБА_1 , якій надійшов до військової частини НОМЕР_4 17.04.2025 р. про надання документів, повідомлено, що направлено запитувані документи: копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, витяг з медичного журналу, медична характеристика. Витяги з наказів про направлення ОСОБА_2 для виконання бойових (службових) завдань раніше надавались ОСОБА_1 і перебувають у Вашому віданні, оскільки копії зазначених документів додані Вами до запиту. Витяги з вахтових журналів і копії польотних листів стосовно ОСОБА_1 військова частина НОМЕР_4 надати не може, оскільки ведення таких документів передбачено у підрозділах Військово-морських сил і Військово-повітряних сил відповідно. Щодо вимог про проведення службового розслідування та надання за результатами розслідування довідки про обставини травми зазначаю наступне: згідно довідки військово-лікарської комісії у військовій частині НОМЕР_5 №1970 від 06.08.2024 р. встановлено діагноз: наслідки мінно-вибухової травми (16.02.2023), закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, акубаротравми у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості, втрат слуху ІІ ст., зліва ІІ ст. у вигляді середньо тяжкого ступеню (втрата 51 дБ на праве вухо, та 60 дБ на ліве вухо) та зазначено, що довідка про обставини травми не надана. Командиру військової частини НОМЕР_1 дана вказівка на проведення службового розслідування та за його результатами видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402. Довідка про обставини травми буде надана командуванням військової частини НОМЕР_1 Вам за адресою, вказаною у зверненні після проведення службового розслідування.

Відповідно до медичної характеристики на військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , штаб-сержанта ОСОБА_1 зазначено, що знаходиться на дійсній військовій службі з 22.08.2022 р. При первинному медичному огляді скарг на стан здоров?я не виказував. Під диспансерним наглядом у психіатра, невропатолога, нарколога та інших спеціалістів, зі слів ОСОБА_1 , пе перебував. Туберкульоз, хворобу Боткіна, ЗЧМТ, енурез. венеричні та онкологічні захворювання заперечує, алергологічний анамнез без особливостей. 18.09.2023 р. був госпіталізований до КЗ «Черкаський обласний госпіталь ветеранів війни» м. Черкаси з діагнозом: Наслідки перенесеного МВТ. 02.10.2023 р. був виписаний у зв`язку з покращенням самопочуття. 10.10.2023 р. був госпіталізований до КЗ «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» м. Дніпро з діагнозом: Вертеброгенна лівостороння, радикулопатія попереково-крижового хребта на рівні L5-корінця з вираженим больовим та м?язово-тонічним синдромами. Вертеброгенна раликулопатія шийного відлілу хребта на рівні С4 справа з вираженим больовим та м?язово-тонічним синдромами. Стан після МВТ(16.02.2023 р.) Відновний період. закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Посттравматичний головний біль за типом. головного болю напруги. Розлад адаптації, 31.10.2023 був виписаний у зв?язку з покрашенням самопочуття. 31.05.2024 був госпіталізований до ВСТ «Університетська лікарня» ДМУ м. Дніпро з діагнозом: Дискогенна радикулопатія 1.4-1.5 ліворуч зі стійким больовим синдромом, м?язово-тонічним синдромом, порушенням функій хребта 11 ст. на тлі остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, протрузії дисків 1.1- 1.2. 1.2- 1.3. 1.4- 1.5, екструзії диска L.5-S1 ст. загострення: Дискогенна радикулонатія С5-С6 праворучу пляці больового, м?язово-гонічного сіідрому, порушення функиї хребта. МВТ (16.02.2023), ЗЧМТ, струс головного мозку. 18.06.2024 р. був винисаний у зв`язку з покрашенням самопочуття. 06.08.2024 р. отримав довідку ВЛК військової частини НОМЕР_5 №1970 згідно якої придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних пентрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного, забезпечення, охорони 01.10.2024 був госпіталівований до КІП «Міська клінілна лікарня №6» ДМР м. Дніпро з діагнозом: Гіпертопічна хвороба І стадії, 2 ступеню, Гіпертензивне серце. Неускладнений гіпертонічний криз (01.10.2024 р.), СС ризик 3. 02.10.2024 р. був виписаний у зв`язку з покращенням самопочуття.

Відповідно до акта проведення розслідування нещасного випадку від 31.05.2025 р. командира військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що випадок стався 16.02.2023 р. о 21 год.35 хв. з головним сержантом ОСОБА_1 , комісія провела з 05.05.2025 р. по 05.06.2025 р. розслідування нещасного випадку та дійшла висновку, що у добу 16.02.2023 р. головний сержант ОСОБА_1 не звертався до зведеного медичного пункту військової частини НОМЕР_1 та не отримував медичної довідки форми 100. Надана довідка має всі ознаки підробки. У добу 16.02.2023 р. на території ППД військової частини НОМЕР_1 не було «прильотів». Якщо б головний сержант ОСОБА_1 16.02.2023 р. отримав би мінно-вибухову травму, то навряд чи зміг 21.02.2023 р. вибути у відрядження, згідно бойового розпорядження. Беручи до уваг вищевикладене, факт отримання головним сержантом ОСОБА_1 16.02.2023 р. мінно-вибухової травми не знайшов підтвердження.

Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2024 р. №631, повідомлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №218/ДСК від 22.08.2022 р. ОСОБА_1 було призначено до військової части та присвоєно знання головний сержант. Наказом №79-PC від 05.06.2023 р. було призначено на посаду інструктора групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення. Відповідно абз.5,6 п.1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів. Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком. Відповідно до п. Приміток до Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 до навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів) належать навчальні центри (зокрема об?єднані), тренувальні центри, навчально-тренувальні центри (зокрема об?єднані), центри підготовки особового складу, центри підготовки сержантського (старшинського) складу (курс лідерства сержантського і старшинського складу), центри підготовки підрозділів (зокрема міжвидові та об?єднані), школи підготовки військових фахівців, навчальні полки, навчальні батальйони та дивізіони. Військова частина НОМЕР_1 не відноситься навчальних частин, а отже підстави для виплати додаткової винагороди, як інструктору групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 відсутні.

Відповідно до листа Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2024 р. №632 щодо нарахування та виплат за участь у бойових діях під час відряджень у Донецькій, Луганській, Запорізькій області повідомлено:

«Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №69/ДСК від 21.02.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення з метою проведення відновлення боєздатності вибув у відрядження у Донецьку область.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №88/ДСК від 08.03.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення повернувся з відрядження з Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №91/ДСК від 11.03.2023 головний сержант ОСОБА_3 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення з метою виконання службових завдань вибув відрядження у Краматорськ Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №96/ДСК від 08.03.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення повернувся з відрядження у Краматорськ Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №161/ДСК від 09.05.2023 головний сержант ОСОБА_3 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення з метою виконання службових завдань і залучення до складу та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вибув відрядження до Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №183/ДСК від 24.05.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення повернувся з відрядження до оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Донецькій області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №293/ДСК від 08.08.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення з метою виконання службових завдань вибув відрядження у м.Костянтинівка Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №300/ДСК від 15.08.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення повернувся з відрядження у .Костянтинівка Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №438/ДСК від 28.11.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення з метою виконання службових завдань вибув відрядження до військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_2 та до військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_3 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №440/ДСК від 30.11.2023 головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення повернувся з відрядження до військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_2 та військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_3 .

Таким чином підставою для нарахування додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 є не сам факт відрядження, а безпосередня участь у бойових діях, здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України. Відомості про участь у бойових діях під час відрядження надаються підрозділом, до якого був відряджений військовослужбовець до військової частини за місцем його постійної служби. Відомості про безпосередню участь у бойових діях, здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України від час відряджень, перелік яких зазначено вище, до військової частини НОМЕР_1 не надходили.».

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, яка надана Військовою частиною НОМЕР_5 від 06.08.2024 р. №1970, проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_5 "06.08.2024 р. ОСОБА_1 . Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки мінно-вибухової травми (16.02.2023), закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому; акубаро-травми у вигляді двобічної нейросенсорної приглухуватості, втрата слуху справа ІI ст., зліва ІІI ст. у вигляді середньо-тяжкого ступені (втрата 51дБ на праве вухо, та 60 дБ ліве вухо); Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 року №370 травма легкого ступеня. Травма. ТАК, пов??язана із проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. (1.11) Гіпертонічна хвороба І сталії. (ІММ-126 г\м.кв ГЛШ: КІМ потовщена до 1,2 мм з обох сторін). СН-0. Дискогенна радикулопатія L4-L5 ліворуч зі стійким больовим си-ндромом, м?язово-тонічним синдромом, порушення функції хребта П ст. на тлі остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, протрузії дисків L1-L2, L2-L3, L4 L5, екструзії диска L5-S1 ст. Дискогенна радикулопаті C5-C6 праворуч у вигляді бо-льового, м?язово-тонічним синдрому, з незначним порушення функції хребта. Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби. Вазомоторний риніт. Складний гіперметропічний астигматизм правого ока. Простий гіперметропічний астигматизм лівого ока. Пресбіонія обох очей. (OD/OS = 0,6/0,5 при гостроті зору з корекцією OD/OS = 1.0/1,0). Захворювання, НІ, не пов?язане з проходженням військової служби. На підставі статей 396, 236. 75в, 79в. 36в - графи І Розкладу хвороб, придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділам логістики, зв?язку, оперативного забезовония, охорони.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, штаб-сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 29.03.2024 р. по 31.03.2024 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізька область, Пологівський район, Гуляйпільська міська територіальна громада. Підстава: витяг із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №1-35ДСК від 01.01.2024 р., копія довідки військової частини НОМЕР_9 від 03.05.2024 р. №600/2.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 21.02.2023 по 08.03.2023, 11.03.2023 по 14.03.2023, 09.05.2023 по 14.05.2023; 08.08.2023 по 15.08.2023, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704 (далі по тексту - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022 року) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Так, наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі по тексту - Порядок №260).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

25.03.2022 року для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, Міністром оборони України прийняті рішення від 25.03.2022 року №248/1298 та від 18.04.2022 року №248/1529.

В подальшому питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому, в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження), тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, яка може становити до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн.. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн., а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн. отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 06.08.2024 р. №1970 позивач отримав травму легкого ступеня. Травма, «ТАК, пов`язана з проходженням військової служби», а не із захистом Батьківщини.

Крім того, в довідці зазначено, що вазомоторний риніт, складний гіперметропічний астигматизм правого ока, простий гіперметропічний астигматизм лівого ока, пресбіопія обох очей – «НІ, не пов`язане з проходженням військової служби».

Таким чином, вказана довідка не підтверджує поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, а отже у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 16.02.2023 по 08.03.2023.

Щодо невиплати додаткової винагороди за періоди з 21.02.2023 по 08.03.2023, 11.03.2023 по 14.03.2023, 09.05.2023 по 14.05.2023; 08.08.2023 по 15.08.2023 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, суд зазначає наступне.

Позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або відповідних заходах, у тому числі за період з 09.05.2023 р. по 14.05.2023 р.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у редакції, чинній у спірний період, на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода, а тим із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2024 у справі №640/13029/22, аналізуючи положення пункту 1 постанови № 168, зазначила, що право на додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн розмірі пов`язане саме з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів, перебуванням безпосередньо в районах їх здійснення та визначенням часу такої участі, а виплата здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Водночас сам по собі факт відрядження військовослужбовця не може бути безумовно ототожнений із безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів.

Разом із тим суд враховує конкретний зміст наданих у цій справі документів.

Так, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 161/ДСК головний сержант ОСОБА_1 , інструктор групи узагальнення досвіду ведення бойових (спеціальних) дій та відновлення, вибув у відрядження до Донецької області з метою виконання службових завдань і залучення до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

При цьому із зазначеного наказу вбачається, що направлення позивача не мало характеру звичайного службового відрядження, а було пов`язане із його залученням до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2023 №183/ДСК головний сержант ОСОБА_1 повернувся з відрядження до оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у Донецькій області.

Таким чином, наявними документами підтверджується, що позивач 09.05.2023 вибув у відрядження саме до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а 24.05.2023 р. повернувся з такого відрядження. Отже, судом встановлено перебування позивача у складі зазначеного угруповання у проміжку часу, який охоплює заявлений позивачем період з 09.05.2023 по 14.05.2023.

Суд бере до уваги, що відповідні накази про відрядження були видані на підставі бойових розпоряджень.

За таких обставин у сукупності зазначені документи підтверджують не лише факт фізичного перебування позивача у Донецькій області, а його направлення та залучення до складу сил і засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання визначених завдань.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/12539/22. У цій справі Верховний Суд розглядав правовідносини щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцю, який був відряджений до складу сил і засобів, що безпосередньо брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у Донецькій та Луганській областях, зокрема до населеного пункту Соледар.

Верховний Суд при цьому навів визначений Міністром оборони України порядок документального підтвердження безпосередньої участі, який передбачав, зокрема, бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або бойове донесення, рапорт командира підрозділу та довідку військової частини, до якої відряджений військовослужбовець.

Отже, для вирішення питання про право на збільшену додаткову винагороду суд має оцінювати не ізольовано один документ про відрядження, а всю сукупність документів, які підтверджують мету, підстави, напрямок та період залучення військовослужбовця.

У цій справі судом також враховано, що з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи у відповідача витребовувалися документи, які могли підтвердити фактичну участь позивача у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів у спірні періоди.

Однак відповідачем витребувані судом документи не надано.

Відповідно до частини дев`ятої статті 80 КАС України у разі неповідомлення учасником справи про неможливість подати витребувані докази або неподання таких доказів без поважних причин суд може, залежно від значення таких доказів, визнати встановленою обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

При цьому суд не покладає на відповідача обов`язок доводити обставини, які не входять до предмета доказування, а оцінює ненадання витребуваних документів у сукупності з іншими наявними доказами.

У цій справі відповідач не надав документів, які б спростовували факт залучення позивача до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у зазначений період, не надав доказів його виключення зі складу такого угруповання до 14.05.2023, а також не надав документів, які б свідчили про те, що позивач у період з 09.05.2023 по 14.05.2023 не виконував покладених на нього службових (бойових, спеціальних) завдань.

За таких обставин суд оцінює надані позивачем накази про вибуття та повернення з відрядження у їх взаємному зв`язку.

При цьому суд враховує, що наказ від 09.05.2023 № 161/ДСК визначає конкретного військовослужбовця - ОСОБА_1 , конкретний напрямок його відрядження - до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а наказ від 24.05.2023 №183/ДСК підтверджує його повернення саме з відрядження до цього угруповання.

Таким чином, суд вважає доведеним факт перебування позивача у складі сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 09.05.2023 по 14.05.2023.

Водночас суд враховує, що відповідно до пункту 1 постанови № 168 збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода виплачується пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.

Оскільки позивач перебував у відрядженні до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 09.05.2023 до 24.05.2023, заявлений ним період з 09.05.2023 по 14.05.2023 повністю входить до підтвердженого періоду такого відрядження.

За відсутності доказів, які б спростовували залучення позивача до складу відповідних сил та засобів у цей період, та з урахуванням того, що відповідачем не надано витребуваних судом документів, суд доходить висновку, що у позивача виникло право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі за період з 09.05.2023 по 14.05.2023 пропорційно часу такої участі.

При цьому суд звертає увагу, що такий висновок зроблено не на підставі самого факту відрядження, а з урахуванням сукупності доказів, а саме: конкретизації в наказі особи, яка відряджається; мети відрядження; прямого зазначення про залучення до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; наявності бойового розпорядження як підстави для відрядження; наказу про повернення позивача саме з відрядження до ОТУ «Соледар»; встановленого періоду перебування у такому відрядженні; а також ненадання відповідачем витребуваних судом документів, які могли б спростувати наведені обставини.

Таким чином, суд вважає доведеним право позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, у збільшеному до 100 000 грн розмірі за період з 09.05.2023 по 14.05.2023 р.

Щодо позовних вимог в частині інших заявлених періодів, суд зазначає наступне.

Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі за періоди з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 11.03.2023 по 14.03.2023 та з 08.08.2023 по 15.08.2023.

Як уже зазначалося, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 необхідною умовою для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів. При цьому така винагорода виплачується пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.

Отже, для вирішення питання щодо кожного окремого періоду суд має встановити не лише факт перебування військовослужбовця у відповідному районі, але й обставини його залучення до виконання передбачених пунктом 1 постанови № 168 завдань та час такої участі.

Судом встановлено, що щодо періодів з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 11.03.2023 по 14.03.2023 та з 08.08.2023 по 15.08.2023 надані позивачем витяги з наказів підтверджують факт його направлення у відрядження та визначену командуванням мету такого відрядження.

Разом з тим зміст зазначених документів не містить достатніх відомостей, які б давали можливість суду достовірно встановити факт безпосередньої участі саме позивача у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів у розумінні пункту 1 постанови №168 протягом кожного із зазначених періодів.

Так, формулювання у відповідних наказах «з метою проведення відновлення боєздатності» та «з метою виконання службових завдань» саме по собі не свідчить про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів, визначених пунктом 1 постанови № 168.

Таке формулювання визначає мету службового відрядження, однак не встановлює конкретного характеру завдань, які фактично виконувалися позивачем у кожен із заявлених днів, та не дає можливості визначити час його безпосередньої участі.

При цьому суд не може виходити з припущення, що будь-яке виконання службових завдань у районі ведення бойових дій автоматично є безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченням відповідних заходів у розумінні постанови № 168.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 640/13029/22, відповідно до якої право на додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн розмірі пов`язане саме з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченням відповідних заходів, а виплата здійснюється пропорційно часу такої участі.

На відміну від періоду з 09.05.2023 по 14.05.2023, щодо якого судом встановлено, що наказ від 09.05.2023 № 161/ДСК прямо визначає залучення позивача до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а наказ від 24.05.2023 № 183/ДСК підтверджує його повернення саме з відрядження до цього угруповання, щодо інших спірних періодів такого достатнього документального підтвердження матеріали справи не містять.

Саме тому висновок суду щодо наявності у позивача права на спірну винагороду за період з 09.05.2023 по 14.05.2023 не може бути автоматично поширений на інші періоди, оскільки кожен період має бути оцінений судом самостійно з урахуванням наявних доказів.

Судом також враховано, що позивач посилається на отримання ним 16.02.2023 мінно-вибухової травми під час одного з відряджень.

Разом з тим зазначена обставина не є достатнім доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів саме у періоди з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 11.03.2023 по 14.03.2023 та з 08.08.2023 по 15.08.2023. Факт отримання травми 16.02.2023 стосується іншої дати та сам по собі не підтверджує характер і тривалість виконання позивачем завдань у наступні періоди.

У цій справі суд оцінює наявні докази в їх сукупності та виходить із того, що документи, надані позивачем щодо зазначених періодів, підтверджують його направлення у відрядження, проте не дають можливості встановити фактичний характер виконаних ним завдань, безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні відповідних заходів та конкретну тривалість такої участі.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що за періоди з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 11.03.2023 по 14.03.2023 та з 08.08.2023 по 15.08.2023 позивачем не доведено наявність усіх необхідних юридичних фактів, з якими пункт 1 постанови № 168 пов`язує право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

Відтак правові підстави для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за вказані періоди відсутні.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині періодів з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 11.03.2023 по 14.03.2023 та з 08.08.2023 по 15.08.2023 задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , НОМЕР_10 ) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 100 000 грн розмірі пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 09 травня 2023 року по 14 травня 2023 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , НОМЕР_10 ) додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, у збільшеному до 100 000 грн розмірі пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 09 травня 2023 року по 14 травня 2023 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , НОМЕР_10 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко