Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №160/12489/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа №160/12489/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

01 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у перерахуванні на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, періодів служби з 13.08.2023 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р. під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Донецька область, Покровський район, Курахівська територіальна громада, с. Вознесенка, Донецька область, Покровський район, Селидівська міська громада, с. Вишневе, Донецька область, Торецька міська громада, Бахмутський район, с. Суха Балка, Донецька область, Покровський район, Селидівська міська громада, м. Селидове, Донецька область, Покровський район, Іллінівська територіальна громада, с. Бересток, Донецька область, Покровський район, Очеретинська територіальна громада, с. Пантелеймонівка, з 13.08.2023 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р. на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці відповідно до абзацу першого підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказа командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2025 р. № 116 щодо проведеного перерахунку вислуги років ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести щодо періоду з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. перерахунок грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) шляхом урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити їй його недоотриману частину;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо оподаткування військовим збором доходів ОСОБА_1 у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити утримане оподаткування у вигляді військового збору з доходів позивача у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі останнього в антитерористичній операції та/ або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та інші додаткові виплати за зазначений період із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору з грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані суми військового збору;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 12.06.2022 р. по 19.04.2025 р. відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за зазначений період відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078.

Позовна заява обґрунтована тим, що він був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 до Збройних Сил України для проходження військової служби у зв?язку з мобілізацією. 12.07.2022 р. позивача було направлено до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби. Того ж дня наказом командира військової частини НОМЕР_2 позивача було зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду офіцера групи планування штабу військової частини НОМЕР_1 . З 13.08.2023 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р. приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в військовій частині НОМЕР_1 в зоні введення бойових дій в Донецькій області. Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 відмовила йому у перерахунку на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці періодів служби під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України за вище вказані періоди згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.04.2025 р. №116. Відповідно до чинного законодавства України, за кожен місяць безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, йому має нараховуватися та виплачуватися додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн. Проте, незважаючи на його звернення, грошове забезпечення у вказаній сумі не було нараховано та виплачено за вище вказані періоди. Також, позивачу не було нараховано та виплачено грошове забезпечення та інші додаткові виплати із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 р. вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви для суду та у відповідності до кількості учасників справи, визначивши суб`єктний склад сторін у справі та уточнивши зміст позовних вимог.

12 травня 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 р. прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 травня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до листа Департаменту фінансів Міністерства оброни України №248/1305 від 27.03.2022 розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням здійснюється у розмірі визначеному вищевказаною Постановою №704, методичних рекомендацій, роз?яснень уповноважених органів, зокрема Міністерства оборони України, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України стосовно застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року відсутні. За загальним правилом застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Законодавство не передбачає жодних випадків поняття відновлення в силі законів чи окремих їх норм, які у встановленому порядку втратили чинність. Саме тому в даному випадку застосуванню підлягає механізм, який визначає множення саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, а не на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). Крім того, за ті періоди, за які ОСОБА_1 отримував додаткову винагороду в розмірі 100000 грн., військовий збір компенсувався та одразу виплачувався разом з такою винагородою. Разом з цим, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022 на 2023 рік були зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХПI від 03.07.1991. З урахування вказаного індексація грошового забезпечення здійснювалась у періоди з 12.08.2022 по 31.12.2022, з 01.06.2024 по 31.12.2024 та виплачувалась разом з грошовим забезпеченням.

05 травня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №97 від 12.08.2022 р. та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №122 від 12.08.2022 р. ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та 12.08.2024 р. прийняв справи та посаду офіцера групи планування штабу військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України №369 від 11.04.2025 р. та наказу командира військової частини НОМЕР_1 №116 від 19.04.2025 р. ОСОБА_1 19.04.2025 р. було переведено до Військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби. За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконував різноманітні бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), за які, передбачалась виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 грн., 50000 грн., зокрема й у періоди, що вказані в довідці за формою додатка 6 (далі - Довідка 6), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" №413 від 20.08.2014 р. а також брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, які передбачалась виплата додаткової Винагороди в розмірі 100000 грн. Відповідно до Порядку №413 вказана довідка є підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій в даному випадку з числа військовослужбовців Збройних Сил України, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення; оборони України, захисту безпеки населения та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відповідно до листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/19466 від 26.03.2025 періоди, що зазначаються у Довідці 6 не можуть бути використані як підстави для виплати додаткової винагороди, оскільки вона включає як періоди безпосередньої участі у бойових діях, так і інші періоди, за які виплата додаткової винагороди не передбачена.

29 червня 2025 року від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи довідки Військової частини НОМЕР_2 від 17.07.2025 р. №1553/8817.

11 серпня 2025 року від Військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про заміну відповідача у справі на правонаступника – Військову частину НОМЕР_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2025 р. заяву Військової частини НОМЕР_2 про заміну належної сторони у справі №160/12489/25 задоволено частково. Залучено в якості співвідповідача по справі Військову частини НОМЕР_2 .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 10.05.2023 р.

Згідно посвідчення офіцера серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 12.07.2022 р. призначено на посаду офіцера групи планування штабу військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №97.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.04.2025 р. №116, вважати такими, що справи та посаду здали та вибули до нового місця служби: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера групи планування штабу військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 11.04.2025 р. №369 на посаду офіцера відділення планування штабу військової частини НОМЕР_6 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресію російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, до нового місця служби, військова частина НОМЕР_6 АДРЕСА_1 .

Виплатити за період з 01 квітня 2025 року по день виключення зі списків частини включно:

надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% від встановленого посадового окладу, окладу за військове звання, надбавку за вислугу років, щомісячну премію в максимальному розмірі 443% від встановленого посадового окладу відповідно до вимог телеграми Міністра оборони України від 09 січня 2025 року №156/уд, наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» №260 від 07.06.2018 р.

додаткову винагороду у відповідності до постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" №260 від 07.06.2018 р. у розмірі 30 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу, військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання за період з 01.04.2025 р. по 19.04.2025 р.

Грошова допомога на оздоровлення за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення – виплачена.

Додаткова відпустка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993 р. за 2023, 2024, 2025 рік - не надавалася, компенсація не виплачувалась.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань відповідно до наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовиям Збройних Сил України та деяким іншим особам" №260 від 07.06.2018 р., за 2025 рік не виплачена.

Щорічна відпустка: за 2022 рік не надавалась; за 2023 рік використана частина шорічної відпустки строком 20 діб; за 2024 рік використана частина щорічної відпустки строком 10 діб: за 2025 рік використана частина шорічної відпустки строком 15 діб

Знято з котлового забезпечення з 20.04.2025 р.

Вислуга років у Збройних Силах станом на 19.04.2025 р. становить: календарна - 03 роки 01 місяць 26 днів; пільгова не обраховувалась, загальна - 03 роки 01 місяць 26 днів.

Підстава: витяг з наказу Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 11.04.2025 р. №369 (вх. №2820 від 14.04.2025 р.), рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_1 , (вх. №2925 від 19.04.2025 р.), припис до військової частини НОМЕР_6 (вих. 1557/2288 від 19.04.2025 р.).

Відповідно до довідки від 19.04.2025 р. №1557/2290, ОСОБА_1 в період з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Донецька область, Покровський район, Курахівська територіальна громада, с. Вознесенка, Донецька область. Покровський район, Селидівська міська громада, с.Вишневе, Донецька область, Торецька міська громада, Бахмутський район, с.Суха Балка, Донецька область, Покровський райом, Селидівська міська громада, м.Селидове, Донецька область, Покровський район, Іллінівська територільна громада, .Бересток, Доменька область, Покровський район, Очеретинська територіальна громада, с. Пантелеймонівка.

Підстава: бойовий наказ ОТУ «Донецьк» №БН-1327/УO під 05.08.2022 р., бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №БP-119/1/4070T/OTУ від 23.05.2024 р., бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №БР-119/6128Т/0ТУ від 24.07.2024 р., журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №4Т (розпочатий 27.07.2022 р.), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №5Т (розпочатий 13.05.2023 р.), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №6Т (розпочатий 03.01.2024 р.), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №7Т (розпочатий 30.06.2024 р.), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №8Т (розпочатий 01.11.2024 р.), журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №9Т (розпочатий 08.02.2025 р.).

Згідно із довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 17.07.2025 р. №1553/8817, відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 р. №Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 р. №Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році» військова частина НОМЕР_2 є правонаступником військової частини НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_1 у зв?язку із переформуванням.

Позивач не погоджуючись із відмовою у перерахуванні на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці періодів служби під час безпосередньої участі заходах, необхідних для забезпечення оборони України за вище вказані періоди, із невиплатою грошового забезпечення та інших додаткових виплат із застосуванням розрахункової величини для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та не проведеня індексації, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 40 Закону № 2232-ХІІ визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою ст. 2 цього Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон №2262), пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262, порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" чинній на момент звільнення позивача з військової служби (далі Постанова № 383), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" із статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Збройних Силах.

Згідно пункту 1-1 Положення №393, вислуга років для призначення пенсії обчислюється за даними послужного списку особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, інших документів (витягів з наказів, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до відповідних заходів, довідок військових частин, архівних установ, відомостей про виконання розвідувальних заходів).

Положеннями пункту 2-1 Постанови № 393 встановлено, що для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Відповідно до п.п. 1 пункту 3 Постанови № 393, до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зараховується на пільгових умовах: особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.

Пунктом 2.3 цього Положення №530 визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): 1) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року; час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення; час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 «Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН» (зі змінами); час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей; інші періоди, зазначені в підпункті а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами); крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення;

Пунктом 2.12 Положення №530 передбачено, що обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється, зокрема, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України за поданням відповідних підрозділів персоналу - особам офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, у Генеральному штабі Збройних Сил України та військових частинах, військових навчальних закладах, установах і організаціях, органах військового управління, які їм безпосередньо підпорядковані, у командуваннях видів Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 2.13 Положення №530, при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.

У пункті 2.20 Положення №530 зазначено, що обчислена в установленому порядку вислуга років (календарна та окремо на пільгових умовах) зазначається в наказах про звільнення військовослужбовців з військової служби і є підставою для призначення їм пенсії за вислугу років. Щодо військовослужбовців, пенсія яким призначається з урахуванням загального страхового стажу, то в наказах про їх звільнення зазначаються загальний страховий стаж і окремо вислуга років на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що при звільненні військовослужбовця на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, таким особам військові частини повинні обрахувати календарну та пільгову вислугу років із занесенням такої інформації до наказів про звільнення.

При цьому, якщо військовослужбовець, який звільняється з військової служби немає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, або військовослужбовець переведений на інше місце служби, військові частини в наказі про звільнення або переведення обраховують тільки календарну вислугу років.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та у спірні періоди брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до довідки від 19.04.2025 р. №1557/2290, ОСОБА_1 в період з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в: Донецька область, Покровський район, Курахівська територіальна громада, с. Вознесенка, Донецька область. Покровський район, Селидівська міська громада, с.Вишневе, Донецька область, Торецька міська громада, Бахмутський район, с.Суха Балка, Донецька область, Покровський райом, Селидівська міська громада, м.Селидове, Донецька область, Покровський район, Іллінівська територільна громада, .Бересток, Доменька область, Покровський район, Очеретинська територіальна громада, с. Пантелеймонівка.

Відповідно до частини другої статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов її обчислення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативним актом є постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України...».

При цьому суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення постанови №393 у редакціях, чинних у відповідні періоди проходження позивачем військової служби, оскільки спірні періоди охоплюють як час до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1508 відповідних змін, так і час після набрання ними чинності.

Щодо періодів з 13.08.2023 по 17.05.2024 суд зазначає наступне.

Пунктом 4-1 постанови №393, запровадженим постановою Кабінету Міністрів України №1508 від 27.12.2024, встановлено, що особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення таких заходів під час дії воєнного стану, з 24 лютого 2022 року до 3 травня 2024 року включно.

Також цим пунктом установлено, що період участі у бойових діях під час воєнного стану з 4 травня 2024 року до 17 травня 2024 року включно, а також час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у відповідних заходах у зазначений період, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Таким чином, законодавець прямо передбачив можливість пільгового обчислення вислуги років за правилом один місяць служби за три місяці за періоди, які охоплюють час безпосередньої участі позивача з 13.08.2023 по 17.05.2024.

Щодо періодів з 18.05.2024 по 19.04.2025, суд зазначає наступне.

Починаючи з 18 травня 2024 року застосовується нова редакція пункту 3 постанови №393, відповідно до якої до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Отже, законодавче регулювання, чинне з 18.05.2024, також безпосередньо передбачає для військовослужбовців пільгове обчислення відповідних періодів служби у співвідношенні один місяць за три місяці.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається, зокрема, на те, що довідка за формою №6, видана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08. 2014 №413, є підставою для надання статусу учасника бойових дій, однак не є документом, на підставі якого безпосередньо здійснюється обчислення пільгової вислуги років.

Такі доводи суд вважає необґрунтованими.

Дійсно, сама по собі Довідка №6 має визначене Порядком №413 призначення. Водночас у цій справі така довідка оцінюється судом не як документ, який самостійно здійснює розрахунок вислуги років, а як доказ, що підтверджує юридично значущу обставину - безпосередню участь позивача у відповідних заходах у конкретні періоди.

При цьому саме безпосередня участь військовослужбовця у відповідних заходах у конкретний період є тією обставиною, з якою пункт 3 та пункт 4-1 постанови №393 пов`язують право на пільгове обчислення вислуги років.

Більше того, постановою №1508 Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 постанову №393 було доповнено пунктом 1-1, яким прямо передбачено, що вислуга років обчислюється, зокрема, за даними довідок військових частин, поряд з витягами з наказів, бойовими донесеннями, журналами бойових дій, наказами про залучення до відповідних заходів та іншими документами.

Отже, після внесення відповідних змін законодавець прямо визнав довідки військових частин одним із документів, на підставі яких встановлюються дані для обчислення вислуги років.

За таких обставин посилання відповідача виключно на те, що Довідка №6 не є документом для безпосереднього розрахунку вислуги, не спростовує зазначеного в ній факту безпосередньої участі позивача та не доводить відсутності у нього права на пільгове обчислення відповідних періодів.

Не приймає суд і посилання відповідача на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 26.03.2025 №220/13/19466.

Як вбачається зі змісту зазначеного листа, у ньому йдеться про неможливість використання періодів, зазначених у Довідці №6, як підстави для виплати додаткової винагороди, оскільки така довідка може містити як періоди безпосередньої участі у бойових діях, так і інші періоди.

Водночас предметом спору у цій справі є не право позивача на додаткову винагороду, а питання пільгового обчислення вислуги років.

Тому висновки, викладені у зазначеному листі щодо порядку підтвердження права на додаткову винагороду, не спростовують права позивача на пільгове обчислення вислуги років та не змінюють вимог пункту 3 і пункту 4-1 постанови №393.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, в якій суд виходив із того, що законодавством передбачено пільгове обчислення вислуги за час участі у відповідних заходах у співвідношенні один місяць служби за три місяці.

При цьому суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №200/4951/22 звертав увагу на необхідність розмежування календарної вислуги для призначення пенсії та пільгової вислуги для визначення розміру пенсії після внесення змін до постанови №393.

Зазначений висновок не перешкоджає задоволенню вимог у цій справі, оскільки чинна редакція пункту 3 постанови №393 прямо визначає, що відповідні періоди зараховуються на пільгових умовах для визначення розміру пенсії.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у спірні періоди проходив військову службу та безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується відповідною довідкою із зазначенням конкретних періодів.

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували факт такої участі або свідчили про те, що зазначені у довідці періоди не відповідають фактичним періодам безпосередньої участі позивача.

При цьому посилання відповідача на призначення Довідки №6 для цілей надання статусу учасника бойових дій та на лист Департаменту соціального забезпечення МОУ, який стосується використання таких відомостей для виплати додаткової винагороди, не спростовують права позивача на пільгове обчислення вислуги років, оскільки ці правовідносини мають різний предмет правового регулювання.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що відмова військової частини НОМЕР_1 у проведенні перерахунку вислуги років ОСОБА_1 із застосуванням пільгового обчислення один місяць служби за три місяці за підтверджені періоди безпосередньої участі є протиправною.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо неврахування до пільгової вислуги років позивача періодів його безпосередньої участі у відповідних заходах, що призвело до неправильного визначення вислуги років у наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2025 №116, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є не лише зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок вислуги років, а й внесення відповідних змін до зазначеного наказу.

Такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення, оскільки саме наказом командира військової частини визначено вислугу років позивача, а тому після встановлення судом неправильності такого визначення відповідні відомості мають бути приведені у відповідність до встановлених судом обставин та правової оцінки.

Щодо позовних вимог про перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. виходячи із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені пунктом 6 постанови № 103, з 29.01.2020 року не підлягають застосуванню.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Таким чином, з 29.01.2020 року такі складові грошового забезпечення військовослужбовця як оклад за посадою та оклад за військовим званням зросли у зв`язку із необхідністю їх обрахування, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

За таких обставин, з урахуванням положень пункту 3 розділу II Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 з 29.01.2020 року, а саме: з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, виникли правові підстави розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт (однак без урахування показників мінімальної заробітної плати).

Разом з тим, 20.05.2023 набрала чинності Постанова КМУ від 12.05.2023 № 481, згідно пункту 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, та по 19.05.2023 року - дня набрання чинності Постанови КМУ №481 від 12.05.2023 (з урахуванням обставини не застосування при розрахунку посадових окладів мінімальної заробітної плати) виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення військових з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже з 20.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 передбачав сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року.

Жодних інших нормативно-правових актів, які б визначали з 20.05.2023 розрахункову величину посадових окладів військовослужбовців, крім діючої Постанови №704 прийнято не було.

Разом з тим, Шостим апеляційним адміністративним судом 18.06.2025 прийнято постанову у справі №320/29450/24, якою залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до положень частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, починаючи виключно з 18.06.2025 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, що була чинною до змін, внесених пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, розглядаючи аналогічні правовідносини:

« 67. Водночас відмовляючи у задоволенні аналогічних вимог за період з 20.05.2023 по 17.01.2024, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність підстав застосовувати відповідачем для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців розрахункову величину «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року», оскільки Кабінетом Міністрів України ця розрахункова величина замінена на сталу розрахункову величину - 1762 грн шляхом внесення відповідних змін до пункту 4 Постанови № 704 постановою № 481.

68. Підставою для втрати чинності нормативно-правовим актом у цілому або його окремими положеннями є, зокрема, скасування чи внесення змін до такого акту суб`єктом нормотворення або визнання його протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині в порядку адміністративного судочинства.

69. Отже, у випадку незгоди з нормативно-правовим актом, прийнятим Кабінетом Міністрів України на виконання приписів Закону № 2011-ХІІ, належним та ефективним способом захисту буде оскарження відповідного нормативно-правового акту.

70. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Верховним Судом встановлено, що Постанова № 481 є предметом оскарження, зокрема, у судових провадженнях № 320/29450/24, № 320/41449/23, № 320/35573/23.

71. Отже лише втрата чинності норм Постанови № 481, якими внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704 здатна повернути попередню редакцію пункту 4 Постанови №704, як на тому наполягає позивач.

72. Такого ефекту не може бути досягнуто в індивідуальному спорі про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, який діяв у відповідності до чинного нормативно-правового акту.

73. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22, наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

74. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог за вказаний період».

Отже, застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції Постанови КМУ від 12.05.2023 №481, у період з 20.05.2023 р. по 19.04.2025 р. з боку відповідача відповідало вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позовні вимоги про здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по 19.04.2025 р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.

Згідно із приписами пункту 1 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Порядку №260 військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов`язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.

За приписами пунктів 1, 3 розділу ХІ Порядку № 260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.

Згідно пункту 2 розділу ХVІ Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Отже, розмір надбавки за вислугу років прямо залежить та визначається від розміру посадового окладу та окладу за військове звання, розмір надбавки за особливості проходження служби залежить та визначається від розміру посадового окладу, окладу за військове звання та відсоткової надбавки за вислугу років, а розмір премії, надбавки за кваліфікацію, надбавки за таємність, надбавки за службу в умовах режимних обмежень - від посадового окладу за місяць.

Крім того, відповідно до пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно з пунктами 1, 7 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань також безпосередньо залежать від грошового забезпечення (в тому числі від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), на яке військовослужбовець мав право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З огляду на встановлену протиправність дій відповідача щодо обрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням за період служби, починаючи з 12.07.2022 р., суд з метою відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період служби з 12.07.2022 р. по 19.05.2023 р., а також виплачених за цей період щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та здійснити виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Щодо оподаткування військовим збором доходів та виплати компенсації військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв`язку з виконанням обов`язків при проходженні військової служби в період 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р.., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі ПК України_ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктом 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Крім того, до зазначеного переліку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 ПК України, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (підпункт 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (підпункт 165.1.10 пункту 165.1 статті 165 ПК України).

Абзацом першим підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПК України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13 прим. 1 статті 170 ПК України.

Законом України від 18.06.2015 №548-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції» доповнено підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України абзацом такого змісту: «Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції».

Законом України від 19.06.2018 №2463-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відносин, пов`язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» абзац другий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено у наступній редакції: «Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС».

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 2 підпункту 1.7 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором».

У постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №650 від 22.08.2018) вказано наступне.

Відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:

-в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;

-у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, строк дії воєнного часу Указами Президента України неодноразово продовжувався та на час спірних правовідносин та розгляду справи не припинений та не скасований.

Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022, внесено наступні зміни: Підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: «У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

У зв`язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України).

Пунктом 1, 2 розділу II Прикінцеві положення Закону від 19.06.2022 №2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Кабінету Міністрів України невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Отже, Законом від 19.06.2022 №2308-ІХ, який набрав чинності 09.07.2022, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.

Суд звертає увагу, що вимоги підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244 від 17.03.2023, згідно з якою до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 3, ст. 187; 2018 р., № 68, ст. 2308) внесені зміни, а саме:

Назву постанови викладено в такій редакції:

1.Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.

2. У постановляючій частині:

1) після абзацу третього доповнено постанову новими абзацами такого змісту:

у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, № 58, ст. 3463, № 82, ст. 5035; 2023 р., № 13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.

У зв`язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;

2) абзац шостий після слів операції Об`єднаних сил (ООС) доповнити словами , здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Отже, тільки із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №244 від 17.03.2023 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що Закон України від 19.06.2022 №2308-ІХ, яким встановлено пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022.

Відтак, пільговий режим оподаткування поширюється на грошове забезпечення з 09.07.2022.

Водночас, суд зауважує, що порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін внесених Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ був визначений Кабінетом Міністрів України лише у березні 2023 року у Постанові №244 від 17.03.2023.

Так, із набранням чинності Постановою № 244, тобто 24.03.2023, необхідною умовою застосування пільги з оподаткування військовим збором, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, є наявність витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.

Позивач наполягає, що відповідач безпідставно утримував з його грошового забезпечення за період з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. військовий збір.

Суд не погоджується з доводами відповідача в частині того, що право позивача на звільнення від оподаткування військовим збором може бути встановлено виключно з періодів, за які йому фактично виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн.

Як встановлено судом, військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У зазначеній довідці відповідачем підтверджено безпосередню участь позивача у відповідних заходах у періоди з 13.08.2022 по 03.12.2023, з 15.12.2023 по 11.03.2024, з 24.03.2024 по 14.06.2024, з 30.06.2024 по 09.02.2025, з 27.02.2025 по 06.03.2025, з 15.03.2025 по 16.03.2025 та з 29.03.2025 по 19.04.2025.

Вказана довідка видана безпосередньо військовою частиною НОМЕР_1 , яка є відповідачем у цій справі, а тому відомості, наведені в ній, підлягають оцінці судом як належний доказ обставин, які мають значення для вирішення спору.

При цьому відповідач, посилаючись на те, що окремі періоди, зазначені у довідці, не можуть бути використані для застосування пільги з оподаткування військовим збором, повинен надати суду належні та допустимі докази, які б спростовували факт безпосередньої участі позивача у відповідні періоди або свідчили про відсутність передбачених законом підстав для застосування пільги.

Саме по собі посилання відповідача на те, що за окремі періоди позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн або 50 000 грн, не є достатнім доказом відсутності безпосередньої участі позивача у відповідних заходах.

Суд звертає увагу, що правовою підставою для звільнення від оподаткування військовим збором є саме безпосередня участь особи у відповідних заходах, тоді як додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, має інше правове призначення — є елементом грошового забезпечення та виплачується залежно від характеру і умов виконання військовослужбовцем завдань.

Отже, розмір такої винагороди не може сам по собі підміняти встановлений Податковим кодексом України критерій безпосередньої участі.

Суд також враховує, що з 09.07.2022 р. набрав чинності Закон України №2308-IX, яким підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено положеннями щодо звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців на період їх безпосередньої участі у відповідних заходах.

Таким чином, законодавець безпосередньо визначив юридичний факт, з яким пов`язується виникнення права на податкову пільгу, - безпосередню участь у відповідних заходах, а не отримання конкретного розміру додаткової винагороди.

При цьому постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 р. №244, якою було врегульовано спеціальний порядок документального підтвердження відповідного статусу для цілей застосування податкової пільги, набрала чинності лише 24.03.2023.

Тому щодо періоду з 13.08.2022 по 23.03.2023 суд не може застосовувати вимоги зазначеного підзаконного нормативно-правового акта як підставу для відмови позивачу у пільзі, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідний порядок ще не був чинним.

Такий висновок відповідає підходу, застосованому судами у справах №460/16467/23 та №420/37453/24, де суди виходили з того, що підзаконне регулювання не може звужувати право на податкову пільгу, безпосередньо встановлену Податковим кодексом України.

Отже, наявність у матеріалах справи виданої відповідачем довідки про безпосередню участь позивача у відповідний період є достатньою підставою для встановлення судом факту такої участі, якщо відповідачем не доведено протилежного.

Щодо періодів після 24.03.2023 суд враховує положення постанови №244 та необхідність підтвердження відповідного статусу документами, передбаченими чинним на той час порядком. Водночас зазначені положення не змінюють самого матеріально-правового критерію, визначеного Податковим кодексом України, а саме - безпосередньої участі військовослужбовця у відповідних заходах.

При цьому наявність у довідці від 19.04.2025 р. №1557/2290 конкретних календарних періодів безпосередньої участі має істотне доказове значення, оскільки відповідач самостійно підтвердив відповідні обставини офіційним документом.

Відповідач не може, з одного боку, видати документ, яким підтверджує безпосередню участь військовослужбовця у визначені календарні періоди, а з іншого — посилатися виключно на інший розмір додаткової винагороди як на безумовний доказ відсутності такої участі, без наведення конкретних обставин та доказів, які спростовують відомості, зазначені у виданій ним же довідці.

Таким чином, суд встановлює, що юридично значущим для вирішення питання про звільнення грошового забезпечення позивача від військового збору є не формальна назва чи розмір додаткової винагороди, а підтверджений належними доказами факт безпосередньої участі позивача у відповідних заходах у конкретний календарний період.

З огляду на те, що така безпосередня участь підтверджена виданою військовою частиною НОМЕР_1 довідкою за періоди з 13.08.2022 по 03.12.2023, з 15.12.2023 по 11.03.2024, з 24.03.2024 по 14.06.2024, з 30.06.2024 по 09.02.2025, з 27.02.2025 по 06.03.2025, з 15.03.2025 по 16.03.2025 та з 29.03.2025 по 19.04.2025, а відповідачем не доведено відсутності такої участі у зазначені періоди, суд доходить висновку про наявність правових підстав для застосування до грошового забезпечення позивача пільги, передбаченої підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, саме за вказані періоди.

Водночас у задоволенні вимоги щодо періоду з 12.07.2022 р. по 12.08.2022 р. необхідно відмовити, оскільки надана військовою частиною довідка не підтверджує безпосередню участь позивача у відповідних заходах у цей період, а інших належних та достатніх доказів на підтвердження такої участі суду не надано.

Саме тому період, за який суд визнає протиправним утримання військового збору та зобов`язує відповідача здійснити перерахунок і виплату відповідних сум, має визначатися не загалом з 12.07.2022 по 19.04.2025, а за конкретними періодами безпосередньої участі, підтвердженими матеріалами справи.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р., суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

За змістом частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п`ята статті 2 Закону № 1282-ХІІ).

Частиною шостою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 - 101 відсоток).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації, до яких віднесено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у періоді з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

У межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо ненарахування та невиплати відповідачем в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період служби з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р.

Позивач у позовній заяві наполягає, що індексація грошового забезпечення за час служби з 12.07.2022 р. по 19.04.2025 р. виплачена не у повному обсязі.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Постановою №1013 були внесені зміни до Порядку №1078.

З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Внаслідок цих змін Порядок №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Системне тлумачення пункту 5 Порядку №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) свідчить про те, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, з 01 грудня 2015 року для визначення місяця підвищення доходу та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за займаною посадою.

Вказана правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15.04.2024 у справі №380/2263/22, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.

Порівняльний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати, а після 01 грудня 2015 року - місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 620/9259/22.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Постановою № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Судом встановлено, що позивач просить здійснити нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення за період з 12.07.2022 по 19.04.2025.

Разом з тим, право на поточну індексацію не виникає автоматично за весь період проходження військової служби, а пов`язується з перевищенням індексом споживчих цін встановленого законодавством порогу індексації.

Щодо періоду з 12.07.2022 по 31.12.2022 судом встановлено, що позивачем не наведено конкретних місяців, за які, на його думку, поточна індексація не була проведена належним чином, не надано розрахунку належних до виплати сум та не спростовано доводів відповідача про проведення відповідних нарахувань та виплат. За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо періоду з 01.01.2023 по 31.12.2023 суд зазначає, що проведення індексації грошових доходів населення у 2023 році було зупинено законом про Державний бюджет України на 2023 рік, у зв`язку з чим правових підстав для нарахування поточної індексації грошового забезпечення за цей період немає.

Щодо 2024 року суд враховує, що відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадилося наростаючим підсумком, починаючи із січня 2024 року.

Величина індексу споживчих цін перевищила встановлений поріг індексації у 103 відсотки за підсумками червня 2024 року. Відповідний індекс був опублікований у липні 2024 року, у зв`язку з чим право на поточну індексацію виникло з 01.08.2024.

Отже, за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 правових підстав для нарахування поточної індексації не виникло.

Водночас відповідач зазначив, що за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 індексація позивачу була нарахована та виплачена. Однак на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано жодного належного доказу, зокрема розрахунку індексації, відомостей про її нарахування, платіжних документів чи інших документів, з яких можливо встановити факт, розмір та період проведеної виплати.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача.

Отже, саме лише твердження відповідача про нарахування та виплату індексації без надання відповідних підтверджуючих документів не дає суду можливості встановити, що обов`язок щодо належного нарахування та виплати поточної індексації за період, у якому у позивача виникло право на таку виплату, був відповідачем виконаний належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині, що стосується поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2024 по 31.12.2024, із зобов`язанням відповідача провести її нарахування та виплату відповідно до вимог Порядку №1078 та з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо періоду з 01.01.2025 по 19.04.2025 суд зазначає, що відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення здійснюється наростаючим підсумком, починаючи із січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. До закінчення заявленого позивачем періоду встановлений поріг індексації не був перевищений, а тому право на поточну індексацію за цей період не виникло.

Таким чином, позовні вимоги в частині поточної індексації підлягають частковому задоволенню за період з 01.08.2024 по 31.12.2024, а в іншій частині - відмові.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) щодо незарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) до вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці періодів його військової служби, протягом яких він безпосередньо брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) до вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці періоди його військової служби під час безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р., відповідно до пункту 3 та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2025 р. №116 в частині визначення вислуги років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ), зарахувавши на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці періоди його військової служби з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р., із визначенням відповідної пільгової вислуги років, з урахуванням зазначених періодів.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2024 р. по 31.12.2024 р.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2024 р. по 31.12.2024 р. відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) грошового забезпечення за період служби з 12.07.2022 р. по 19.05.2023 р., а також виплачених за цей період щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) за період служби з 12.07.2022 р. по 19.05.2023 р., а також виплачених за цей період щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) щодо оподаткування військовим збором доходів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) у вигляді грошового забезпечення за період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, у період з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_10 ) безпідставно утриманий з грошового забезпечення військовий збір за період з 13.08.2022 р. по 03.12.2023 р., з 15.12.2023 р. по 11.03.2024 р., з 24.03.2024 р. по 14.06.2024 р., з 30.06.2024 р. по 09.02.2025 р., з 27.02.2025 р. по 06.03.2025 р., з 15.03.2025 р. по 16.03.2025 р., та з 29.03.2025 р. по 19.04.2025 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко