Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №140/6905/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №140/6905/26

Суддя: Стецик Назар Васильович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6905/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Наумчук Іван Петрович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності не складання висновку та не направлення документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти відповідний висновок та направити документи ОСОБА_1 на розгляд Комісії Міністерства оборони України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що чоловік позивачки, військовослужбовець ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання заходів із забезпечення оборони України в АДРЕСА_1 . Згідно з витягом із протоколу засідання 18 Регіональної ВЛК від 17.01.2026 №2026-0117-1803-3867-0, захворювання («гострий розлад кровообігу та кардіоміопатія») та причина смерті ОСОБА_2 офіційно визнані такими, що пов`язані із захистом Батьківщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами розгляду заяви позивачки про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка-військовослужбовця відмовився скласти висновок і направити документи до Міністерства оборони України, мотивуючи це тим, що смерть від захворювання не передбачає виплати такої допомоги.

На переконання представника позивача, відповідач не наділений повноваженнями ухвалювати рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги. Його обов`язок включає лише прийняти документи, перевірити комплектність, скласти висновок і направити матеріали на розгляд відповідної Комісії Міністерства оборони України, яка є уповноваженим органом для прийняття відповідного рішення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для можливості учасникам судового процесу реалізувати свої права, передбачені КАС України щодо висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.12.2025 за №7871, ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України (а.с.8 зворот).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Золочів Богодухівського району Харківської області, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_5 №6505 від 05.11.2025 (а.с.9).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 01.11.2025 причиною смерті ОСОБА_2 визначено гострий розлад кровообігу та кардіоміопатію (а.с.10).

Згідно з витягом із протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 17.01.2026 №2026-0117-1803-3867-0, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 (гострий розлад кровообігу та кардіоміопатію), а також причина смерті - ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.11-14).

За результатами розгляду документів членам сім`ї померлого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 листом №2076 від 22.05.2026 повідомив, що під час опрацювання поданих матеріалів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання « НОМЕР_3 Регіональної ВЛК ЗСУ (м. Одеса)» солдат, ОСОБА_2 , помер внаслідок Захворювання, ТАК пов`язаного із захистом Батьківщини. Оскільки смерть військовослужбовця настала внаслідок захворювання, даний причинний зв?язок смерті не передбачає виплату одноразової допомоги відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022. У ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні правові підстави для складання висновку та надсилання документів на розгляд комісії Міністерства оборони України (а.с.13зворот-14).

Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не складання висновку та не направлення документів на розгляд комісії Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазнає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 40 №2232-ХІІ, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Згідно з статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).

Так, Закон №2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до частини 4 статті 16-1 Закону №2011-XII, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, в тому числі, вдова (вдівець).

За приписами частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).

Абзацами 1-4, 6 п.2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Отже, після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою №168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд у постанові 21.08.2024 у справі №160/20229/22 з урахуванням правового підходу, визначеного в постанові Верховного Суду від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, дійшов висновку про те, що обставинами, які вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого військовослужбовця на одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови №168, є:

загибель військовослужбовця під час дії воєнного стану;

загибель настала внаслідок безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

загибель військовослужбовця настала під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

або смерть настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних вище обставин у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі також – Порядок №975).

Пунктом 20 Порядку №975 встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти заяву кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги.

Вказаним пунктом визначено також і перелік документів, що подаються до вказаної заяви.

За приписами пункту 21 Порядку №975 призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п. 23 Порядку №23, керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання

Відповідно до вимог пункту 13 Порядку №975, наказом Міністерства оборони України №564 від 26.10.2016 затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі також – Положення №564).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення №564, одним із основних завдань Комісії є вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Положення №564, з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов`язана, в тому числі: приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»…; приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів; доводити прийняті рішення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для здійснення фінансування на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

З аналізу наведених вище положень Порядку №975 та Положення №564 слідує, що правом прийняття рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги наділена виключно Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як уповноважений орган в розумінні пункту 20 Порядку №975, наділений повноваженнями визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги та надання до Комісії Міністерства оборони України відповідного висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та поданих заявником документів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі №342/158/17 зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірних правовідносинах, відмовившись скласти відповідний висновок та направити документи на розгляд Комісії МО України, допустив протиправну бездіяльність.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що відмова відповідача у направленні документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України фактично унеможливлює реалізацію позивачкою права на належний розгляд питання щодо призначення одноразової грошової допомоги уповноваженим органом.

Таким чином, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправною та підлягає судовому захисту шляхом визнання її протиправною та зобов`язання відповідача скласти відповідний висновок і направити документи позивачки на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Встановивши фактичну та юридичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 064, 96 грн, сплачений квитанцією від 29.05.2026 (а.с.5).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складання висновку та не направлення заяви ОСОБА_1 (разом із поданими документами) на розгляд до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, для вирішення питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 скласти відповідний висновок та направити заяву ОСОБА_1 (разом із поданими документами) на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, для вирішення питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1 064, 96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 31 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя Н. В. Стецик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua