Додаткове рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №120/5312/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 серпня 2026 р. Справа № 120/5312/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 24.06.2026 року адміністративний позов задоволено частково.

20.08.2026 року представником позивача подано заяву, у якій остання просить ухвалити додаткове судове рішення, оскільки у прийнятому рішенні зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2026 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2025 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Однак судом не вирішено питання щодо позовної вимоги, яка стосується виплати грошового забезпечення за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року. При цьому, представник позивача вказує, що у мотивувальній частині рішення судом досліджувались докази щодо заявленої позовної вимоги.

Відтак представник позивача вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Визначаючись щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу приписів ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною 5 статті 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, при зверненні до суду з адміністративним позовом, позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року включно, сум грошової допомоги для оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 р., 1 січня 2021 р, 1 січня 2022 р., 1 січня 2023 р., 1 січня 2024 р.,1 січня 2025 р. , 1 січня 2026 р. на відповідний тарифний коефіцієнт.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021, 2022, 2023 р., 2024, 2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року , Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 10.08.2020 р. за весь час затримки виплати.

Судом встановлено, що в мотивувальній частині рішення від 24.06.2026 року суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року перерахунок та виплату грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2024 та 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

Також суд задовольнив вимоги позивача про проведення нарахування та виплати грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44.

При цьому, в резолютивній частині рішення суд вирішив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2026 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2025 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Отже, з наведеного вбачається, що судом у резолютивній частині рішення вирішено лише питання щодо здійснення перерахунку спірного грошового забезпечення, хоча в мотивувальній частині суд дійшов до висновку щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2024 та 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.

Таким чином, оскільки у рішенні суду від 24.06.2026 року щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази та аналізувалися норми законодавства в контексті спірних правовідносин не було ухвалене рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення та, відповідно, задоволення заяви представника позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення за період з 10.08.2020 року по 18.03.2026 року, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2026 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2025 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна