Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №703/8494/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/252/26 Справа № 703/8494/25 Категорія: ч. 3 ст. 172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Овсієнко І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Поліщука А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Поліщука А.Ю. на постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 12.02.2026 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, командира відділення в/ч НОМЕР_1 , військове звання - сержант, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч.3 ст. 17220 КУпАП та на нього накладено стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., звільнений від сплати судового збору, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 17.12.2025 р. приблизно о 19:10 год. ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби на території в/ч НОМЕР_1 , що в межах АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Того ж дня, о 20:41 год. був проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння із використанням приладу Алконт-М № 00243, результат 2,23 ‰. Він же, 30.12.2025 р. приблизно о 20:20 год. виконував обов`язки військової служби на території в/ч НОМЕР_1 , що в межах АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Того ж дня, о 21:20 год. був проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння із використанням приладу Алконт-М № 00243, результат 2,07 ‰, чим вчинив адмінправопорушення, що передбачені ч. 3 ст. 17220 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Поліщук А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях складу адмінправопорушення.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що суд першої інстанції неповно та однобічно дослідив обставини справи, не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та фактично безпідставно визнав результати такого огляду належними й допустимими доказами.

Зокрема, захисник посилається на те, що під час проведення огляду не було забезпечено належної відеофіксації, хоча відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 р. № 32, уповноважена посадова особа повинна застосовувати спеціальні технічні засоби відеозапису, а відповідні матеріали долучаються до протоколу про адмінправопорушення. При цьому в матеріалах справи відсутній відеозапис огляду та не наведено причин неможливості його застосування.

Крім того, захисник вказує на порушення вимог щодо участі свідків під час проведення огляду. На його думку, свідки, які були залучені до проведення огляду, є військовослужбовцями відповідної військової частини у зв`язку з чим існують обґрунтовані сумніви щодо їх неупередженості та об`єктивності.

Захисник також посилається на положення ч. 9 ст. 2661 КУпАП, відповідно до яких, огляд військовослужбовця, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У зв`язку з цим сторона захисту вважає, що результати проведеного огляду не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 .

На переконання захисника, суд першої інстанції належним чином не перевірив зазначені обставини, не надав оцінки доводам сторони захисту щодо недійсності огляду, не перевірив допустимість отриманих за його результатами доказів та не навів переконливих мотивів їх прийняття.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник посилається на порушення принципу презумпції невинуватості та зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь, а відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на уповноважених осіб, які складають протокол про адміністративне правопорушення.

Захисник вважає, що сукупність наявних у справі доказів не підтверджує поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про доведеність його вини є передчасним та необґрунтованим.

Посилаючись на наведені обставини, захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, що підтверджено довідкою про доставку SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber ( а. пр. 35, 40), зі слів адвоката на день розгляду справи він перебуває на військовій службі в ЗСУ, клопотань суду апеляційної інстанції не подавав, його інтереси представляє адвокат Поліщук А.Ю. тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.

Заслухавши доповідь судді, захисника Поліщука А.Ю., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адмінправопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адмінправопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адмінвідповідальності.

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Згідно Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Закон негайно оголошений через засоби масової інформації та набрав чинності з дня його опублікування.

За таких обставин, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов`язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов`язків військової служби (відпустка, тощо).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 17.12.2025 р. приблизно о 19:10 год. ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби на території в/ч НОМЕР_1 , що в межах АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Він же, 30.12.2025 р. приблизно о 20:20 год. виконував обов`язки військової служби на території в/ч НОМЕР_1 , що в межах АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Шаренко вчинив адмінправопорушення, які передбачені ч. 3 ст. 17220 КУпАП, в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, підтверджується наступними письмовими доказами, які досліджені безпосередньо під час судового розгляду, а саме: дані протоколу про адмінправопорушення серії КИЧК № 1277 від 17.12.2025 р. ( т. 1, а. пр. 1-2); дані протоколу про адмінправопорушення серії КИЧК № 1338 від 30.12.2025 р. ( т.2, а. пр. 1-2); чек тесту № 2393 від 17.12.2025 р. приладу Алконт-М № 00273, відповідно до якого 17.12.2025 р. о 20:41 год. у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено 2,23 ‰ алкоголю ( т. 1, а. пр. 3); чек тесту № 2405 від 30.12.2025 р. приладу Алконт-М № 00273, відповідно до якого 30.12.2025 р. о 21:26 год. у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено 2,07 ‰ алкоголю( т.2, а. пр. 3); письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були залучені свідками під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння 17.12.2025 р. та підтвердили його результати ( т. 1, а. пр. 6-7); письмовими поясненнями військовослужбовця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були залучені свідками під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння 30.12.2025 р. та підтвердили його результати ( т. 2, а. пр. 7-8); копією військового квитка серії НОМЕР_2 , із записами про проходження військової служби ОСОБА_1 ( т.1, а. пр. 4); копією витягу з наказу № 140 складений нач. ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_6 ( т.1, а. пр. 8-11).

Суд не погоджується із аргументами сторони захисту щодо порушення при огляді ОСОБА_1 на стан сп`яніння вимог Порядку №32 з огляду на наступне.

Порядок проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 2661 КУпАП та згаданим вище Порядком № 32.

Згідно ч. 9 ст. 2661 КУпАП, огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно абз. 2 п. 3 Порядку № 32, огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління ВСП у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 32, огляд проводиться уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність.

Протоколи про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 складені, а тестування проведені посадовими особами ВСП, а саме начальником відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ВСП підполковником ОСОБА_7 та сержантом ОСОБА_8 , що відповідно до ст. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за званнями відносяться до старшого офіцерського та сержантського складу, наявність відповідних повноважень підтверджується витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.12.2024 №140 ДСК ( абз. 3 п. 14, т. 2, а. пр. 9-11).

Такий огляд проведений в приміщенні смілянської комендатури з використанням сертифікованого вимірювального пристрою, який станом на дати тестування мав чинне свідоцтво про повірку, з результатами тестування ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис в актах огляду на стан сп`яніння № 436 та № 424.

Відповідно до п. 6 Положення № 32, уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адмінправопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

За обставинами даної справи свідками огляду є військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 , а також ОСОБА_5 , відомості про проходження ним військової служби та її вид в письмових поясненнях від його імені належним чином не зазначені, проте стороною захисту не наведено жодних підстав вважати їх упередженими чи ставити під сумнів їх об`єктивність, оскільки відомості про існування відносин службової залежності між ними та особою, яка притягується до адмінвідповідальності – не наведені.

На переконання суду, вказані обставини спростовують доводи апеляції щодо безумовного та безальтернативного застосування засобів відеозапису під час тестування, оскільки органом, що склав протоколи про адмінправопорушення, правомірно залучено свідків.

Апеляційний суд вважає, що апелянт не навів ніяких конкретних доводів для сумніву у неупередженості об`єктивності свідків, які б міг би перевірити апеляційний суд та зробити відповідні висновки.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161).

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 доведена поза розумним сумнівом.

Аргументи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму, не спростовують встановлені судом першої інстанції у справі фактичні обставини, зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні та суду апеляційної інстанції не надані, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 12.02.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності зач. 3 ст. 17220 КУпАП – залишити без змін, а його апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.