Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №694/1201/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/154/26 Справа № 694/1201/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Смовж О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Нікітюка А.М. та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Чечота Я.Г. на постанову Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 5.12.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Нова Буда, Звенигородського р-ну, громадянина України, людина з інвалідністю 1 групи, який має серед- ню освіту, одружений, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, від сплати судового збору звільнений як особа з інвалідністю 1 групи, згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 21.04.2025 р. о 16:14 год в с. Шевченкове по вул. Шевченка, 44 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Lacetti, р/номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився за допомогою приладу Drager Alcotest, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Чечот Я.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення у діях ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Судом не надано оцінки факту, що поліцейськими не надано було можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не надавався технічний засіб для встановлення ознак сп`яніння.

Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 декілька разів звертався до суду першої інстанції із заявою для надання диску для ознайомлення, але отримував диск без записаного відео. Зазначає, що захисника навмисно не було підключено до відеоконференції та проведено розгляд справи без його участі та не надана можливість учасникам надати пояснення.

Судом не досліджено відео, на якому відображено невинуватість та неналежне оформлення протоколу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зупинку транспортного засобу було здійснено не працівниками поліції, які прибули на місце події згодом та склали протокол про адмінправопорушення. Апелянт зазначає, що від проходження огляду на стан наркотичного чи алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, однак працівники поліції проігнорували його вимогу щодо направлення до закладу охорони здоров`я для проходження відповідного огляду.

Крім того, на думку апелянта, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, законність зупинки транспортного засобу та порушення ним ПДР. Також зазначає, що оскаржувана постанова істотно впливає на його звичний спосіб життя, оскільки він є особою з інвалідністю І групи.

Заслухавши доповідь судді, захисника Нікітюка А.М. та правопорушника ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушника.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 21.04.2025 р. о 16:14 год в с. Шевченкове по вул. Шевченка, 44 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Lacetti, р/номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за згодою водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest, результат позитивний та склав 2,34 ‰, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, а саме: даними протоколу про адмінпорушення серії ЕПР1 № 307677 від 21.04.2025 р. ( а. пр.1); даними рапорту ДОП Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській обл. від 21.04.2025( а. пр. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ( а. пр. 3); результатом тестування на алкоголь приладом Drager Alcotest, результат позитивний 2,34 ‰ ( а. пр. 1); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 20.08.2025 р. ( а. пр. 4); направленням до КНП «Звенигородська БПЛ» ОСОБА_1 з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння ( а. пр. 5); фотокопіями особистих документів ( а. пр. 6); копією постанови ЕНА № 4551762 від 21.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ( а. пр. 8); даними відеозапису, що містяться в матеріалах справи ( а. пр. 9, 29).

На переконання апеляційного суду вказані процесуальні та інші документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини та які є предметом судового розгляду, а тому доводи апеляційної скарги про отримання доказів незаконним шляхом, припущеннях, порушеннях поліцейським Інструкції при складанні матеріалів є необґрунтованими.

На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який був досліджений і судом апеляційної інстанції, зафіксовано як 21.04.2025 р. о 16:14 год. нарядом поліції під час чергування та виконання службових обов`язків зупинено автомобіль Chevrolet Lacetti, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Поведінка водія після зупинки автомобіля вказувала на характерні ознаки для особи, яка з високою ймовірністю могла перебувати у стані алкогольного сп`яніння, тому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на місці, результат склав 2,34 ‰. ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, а потім не погодився з результатом огляду, висловив бажання їхати на повторний огляд до лікарні, хотів щоб приїхали на місце працівники та провели повторний огляд та все ж відмовився від огляду в медзакладі.

Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції, розпочав складання протоколу про адмінправопорушення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що зупинку було здійснено не працівниками поліції, вони приїхали в подальшому та оформили протокол про адмінправопорушення; від огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, не відмовлявся і від огляду на стан алкогольного сп`яніння, що поліцейським проігноровано вимогу правопорушника поїхати до лікарні, чим порушені норми законодавства, то апеляційний суд зауважує, що на відеозапису зафіксовано, як автомобіль Chevrolet Lacetti, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції дільничним інспектором Паламарчуком, причиною зупинки стало те, що дільничний спочатку побачив як ОСОБА_1 їхав по зустрічні смузі руху, на повороті ледве не скоїв зіткнення з автомобілем дільничного, тому дільничний прийняв рішення догнати автомобіль Chevrolet Lacetti, р/номер НОМЕР_1 , зупинити та викликати працівників патрульної поліції.

Після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 дільничним водій повідомив що вживав алкоголь, погодився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, результат виявився позитивним, погодився їхати на огляд на стан сп`яніння до лікарні, в подальшому водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння в лікарні, про огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі мови не було, оскільки поліцейськими не було встановлено наявності ознак наркотичного сп`яніння та не пропонувалося пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Матеріалами справи встановлено, що працівник поліції, маючи обґрунтовану підозру того, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, мав правову підставу для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння та провів такий огляд на місці зупинки автомобіля.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт керування транспортним засобом та зупинка транспортного засобу, які зафіксовані на відеозаписі і жодними доказами не спростовані, а факт зупинки ОСОБА_1 дільничним, який викликав працівників патрульної поліції не є порушенням, а навпаки є намаганням припинити наявне правопорушення.

Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції будь-яких дій, які можуть бути кваліфіковані як протиправні або вчинені з порушенням будь- яких інструкцій.

Апеляційний суд погоджується висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними і не приймає до уваги доводи захисника про невідповідність процедури оформлення поліцейським протоколу та матеріалів про адмінправопорушення з огляду на те, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведено на місці зупинки, результат ним не оспорювався, відеозапис повністю узгоджується з протоколом про адмінправопорушення, не суперечить йому, що в свою чергу не може слугувати підставою для визнання протоколу неналежним доказом.

Обов`язки дієздатного громадянина, як суб`єкта правовідносин, це закріплені в нормативно-правових актах міра належної та необхідної суспільно-правової поведінки, яка полягає в необхідності здійснення дій активного або пасивного характеру. Ніякі обставини чи причини не звільняють громадянина від виконання цих обов`язків, порушення відповідних заборон має наслідком відповідну юридичну відповідальність.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушень вимог нормативно-правових актів, а навпаки вони були зобов`язані вчинити певні дії стосовно порушника ПДР та притягнути винну особу до юридичної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Ґаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Ґірвісаарі проти Фінляндії».

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо правопорушника у зв`язку з порушеннями норм матеріального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.

Інші аргументи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму і не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

ОСОБА_1 мав усвідомлювати та передбачати наслідки його дій під час керування транспортним засобом, можливість втратити право керування транспортним засобом в разі істотного порушення вимог ПДР.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення. матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні та апелянтом суду апеляційної інстанції не надані. Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 1.08.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Чечота Я.Г. – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.