Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №711/8411/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/56/26 Справа № 711/8411/25 Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Остапенко Ю. А. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 6.10.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 7.09.2025 р. приблизно о 22:23 год. у м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, р/номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій ОСОБА_1 відмовився чим порушив п. 2.5. ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, не надав належної оцінки зібраним доказам та дійшов передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що транспортний засіб був зупинений працівниками поліції у зв`язку з несправністю підсвітки номерного знака та наявністю механічних пошкоджень автомобіля, які, на думку поліцейських, могли свідчити про його причетність до ДТП. Водночас стверджує, що несправність підсвітки виникла під час руху, а пошкодження автомобіля були отримані раніше та не мають жодного відношення до будь-якої ДТП. Вказує, що після зупинки транспортного засобу інспектор поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager, який засвідчив повну відсутність алкоголю в організмі. Незважаючи на негативний результат огляду, працівник поліції склав направлення на медичний огляд, посилаючись на нібито наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук.

Наголошує, що зазначені поліцейським ознаки є суперечливими, оскільки запах алкоголю не може свідчити про наркотичне сп`яніння, а результат огляду на стан алкогольного сп`яніння був негативним. Крім того, під час допиту в суді інспектор повідомив, що після проходження огляду тремтіння рук припинилося, що, на думку апелянта, виключає наявність об`єктивних підстав вважати його таким, що перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Також зазначає, що вимога працівників поліції про доставлення його до ТЦК та СП не була пов`язана із проведенням огляду на стан сп`яніння та не ґрунтувалася на вимогах закону. Вважає, що саме його незгода виконати таку вимогу стала підставою для подальшого складання адмінматеріалів.

Крім того, звертає увагу, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а лише просив забезпечити реалізацію свого права на правову допомогу шляхом прибуття адвоката. Проте суд першої інстанції безпідставно прирівняв таке прохання до відмови від проходження огляду. Окремо зазначає, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, що, на його думку, свідчить про відсутність у них переконання щодо його перебування у стані сп`яніння. Також, посилається на висновок медичного закладу, відповідно до якого ознак наркотичного сп`яніння чи факту вживання наркотичних засобів не встановлено.

На підставі наведеного вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи сторони захисту, не усунув наявні суперечності у доказах та дійшов необґрунтованого висновку про наявність у його діях складу адмінправопорушення, у зв`язку з чим просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

Захисниця Петруніна В.В. та правопорушник ОСОБА_1 неодноразово зверталися до апеляційного суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, зокрема 16.01.2026 р., 10.04.2026 р., 22.05.2026 р., 11.06.2026 р., 3.07.2026 р. та 21.08.2026 р.

Враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи за їх клопотаннями, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи призведе до невиправданого затягування апеляційного провадження, зважаючи, що правопорушник та його захисниця були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином – шляхом направлення SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber (а. пр. 54-55, 66-67, 72-73, 76-77, 82-83, 88-89), апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності. Підстав для подальшого відкладення розгляду справи суд не вбачає.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушника.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 7.09.2025 р. приблизно о 22:23 год. у м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, р/номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі водій ОСОБА_1 . Відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується: протоколом про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 446848 від 7.09.2025 р. ( а. пр. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров`я КНП «КЗ ЧОПНД» від 7.09.2025 р., відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився ( а. пр. 2); довідкою ст. інспектора відділу АП УПП в Черкаській обл. майора поліції А. Яковлева від 8.09.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_1 до адмінвідповідальності протягом календарного року за ст. 130 КУпАП не притягувався ( а. пр. 3); витягом з бази ІПНП про наявність у ОСОБА_1 чинного посвідчення водія НОМЕР_2 ( а. пр. 4); рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 БУПП в Черкаській обл. ДПП капрала поліції Д. Котка від 8.09.2025 р. ( а. пр. 5); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції ( а. пр. 6).

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апелянта пронезаконність складеного щодо нього протоколу та істотні порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду.

З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер, доданого до протоколу про адмінправопорушення працівниками поліції, апеляційний суд встановив, що зафіксовано момент виявлення поліцейським екіпажем транспортного засобу Opel Astra, р/номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з порушенням правил дорожнього руху, а саме з технічною несправністю освітлення номерного знака. Після встановлення особи водія, як виявилося – ОСОБА_1 , та тривалого спілкування з ним у останнього виявили ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. У зв`язку з цим поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі - КНП «ЧОПНД» у лікаря-нарколога. Однак водій тривалий час не надавав відповіді, відмовлявся залишати власний транспортний засіб, не реагував на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння та проїхати до закладу охорони здоров`я, постійно змінюючи тему розмови. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 на водія було складено адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд розцінює поведінку і вислови ОСОБА_1 як намагання ухилитися від проходження огляду, а тривале ігнорування вимог працівників поліції, відшукання різноманітних відмовок і наполягання на необхідності пошуку адвоката і спілкуванні з ним свідчить про затягування часу водієм і пасивну демонстрацію відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки працівники поліції неодноразово уточнювали чи відмовляється він від такого огляду і повідомляли про наслідки відмови. Більш того, сам ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції постійно змінював тему розмови і ніяк не реагував на заклики вийти з автомобіля та проїхати до медичного закладу службовим транспортом поліції, при цьому жодного разу не надав чіткої відповіді щодо згоди на проходження огляду на стан наркотичного огляду.

Апеляційний суд звертає увагу, що транспортний засіб Opel Astra під керуванням ОСОБА_1 був виявлений працівниками поліції о 22:24 год., як зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції о 22:26 год. ОСОБА_1 вперше було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Drager Alcotest. Водій надав згоду на проведення огляду, за результатами якого драгер показав негативний результат. Після цього водій сів до свого автомобіля і надалі спілкувався з працівниками поліції лише через напіввідкрите вікно. О 23:05 год. у ОСОБА_1 , зважаючи на його незрозумілу і невідповідну обстановці поведінку, були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП «ЧОПНД» у лікаря-нарколога. Водій чіткої відповіді не надав, і до 23:42 год. йому неодноразово повторювали цю пропозицію. Крім того, поліцейський роз`яснив водієві, що час на доставлення особи до медичного закладу для огляду є обмеженим, тому очікував на чітку відповідь водія.

Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. ст. 130 та 266 КУпАП, працівникам поліції цілком достатньо встановити (побачити, почути) наявність у водія ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння (а вони вказані у протоколі про адмінправопорушення та відповідають тим, які перелічені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9.11.2015 р. № 1452/735) та на цій підставі провести огляд водія на стан сп`яніння. Водій, за наявності таких обставин, зобов`язаний пройти огляд, цей обов`язок покладений на нього п. 2.5. ПДР України. Обов`язки водія транспортного засобу, як суб`єкта правовідносин – це юридично закріплена в нормативно-правових актах міра належної та необхідної суспільно-правової поведінки, яка полягає в необхідності здійснення дій активного або пасивного характеру. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, водій повинен виконати всі дії для повного та беззаперечного виконання всіх вимог відповідних осіб, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і в пасивній формі.

Апеляційний суд дії ОСОБА_1 розцінює саме як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки на неодноразову пропозицію поліцейського пройти такий огляд і проїхати до закладу охорони здоров`я водій протягом тривалого часу свідомо уникав надання відповіді і не здійснював жодних дій, продовжуючи перебувати у салоні власного автомобіля, замкнувшись зсередини.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду, що проходження огляду за особистим зверненням у КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», яким встановлено, що «ознак сп`яніння не виявлено, факту вживання амфетаміну, марихуани, опіатів, метадону, барбітуратів, бензодіазепінів не встановлено», є неналежним і недопустимим доказом, який не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря у присутності поліцейського, не впливають на кваліфікацію його дій та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, якою його притягнуто до відповідальності.

Невизнання правопорушником своєї вини, твердження про те, що поліцейські невірно роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду та чинили моральний тиск суд першої інстанції правильно визнав як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки обставини викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт його відмови пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи є необґрунтованими та спростовуються даними відеозапису.

Таким чином, порушень норм КУпАП під час проведення процесуальних дій не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд визнає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду чи закриття справи в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 6.10.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.