Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №705/7479/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/304/26 Справа № 705/7479/25 Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП Головуючий у І інстанції Піньковський Р. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 02.03.2026 р., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 30.11.2025 р. в 00:42 год. в м. Умань по вул. Праці, 50 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21144, р/номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, пройшовши медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, ARSC 0043, тест 378, проба позитивна - 1,97 ‰, чим порушив п. 2.9. а) ПДР, за що встановлена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки неповно з`ясував фактичні обставини справи, не надав належної оцінки зібраним доказам та допустив істотні порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що розгляд справи відбувся за його відсутності без належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, чим було порушено його право на захист. Також, він стверджує, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу, а тому всі подальші процесуальні дії, зокрема вимога пройти огляд на стан сп`яніння та отримані внаслідок цього докази є незаконними і недопустимими. Крім того, вказує, що огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим його результати не можуть бути покладені в основу постанови. Посилаючись на положення Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, апелянт вважає, що обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах і припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитися на його користь. У зв`язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення.

Правопорушник ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином – шляхом направлення SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber (а. пр. 35), станом на дату та час судового засідання жодних клопотань до суду апеляційної інстанції не подавав, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушника.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Не зважаючи на не визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адмінправопорушення ЕПР1 №527541 від 30.11.2025 р. ( а. пр.1); роздруківкою тесту №378 з технічного приладу Drager Alcotest 6820 від 30.11.2025 р. з результатом 1,97 ‰ ( а. пр. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ( а. пр. 3); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30. 11.2025 р. (а. пр. 7); відеозаписом з нагрудних відеокамер, доданого до протоколу про адмінправопорушення ( а. пр. 7).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 та 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 2.9. а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з порушеннями норм матеріального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.

Посилання апелянта на рішення ВС апеляційний суд вважає не релевантними, тому що ця справа була розглянута в межах КАСУ, в якому закладений принцип презумпції винуватості, який зобов`язує суб`єкта владних повноважень, який є відповідачем, а не органом який ініціював притягнення особи до адмінвідповідальності та яке є предметом судового розгляду за правилами КУпАП, не лише довести законність свого рішення, дії чи бездіяльності, а й спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод і інтересів.

За приписами КУпАП та відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010, адмінвідповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Таким чином, процесуальний порядок та основні засади цих національних кодексів істотно відрізняються один від одного, а тому їх одночасне застосування чи поєднання апеляційний суд вважає неможливим.

Стосовно доводів апелянта, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист, то апеляційний суд встановив, що справа справа призначалася судом до розгляду на 7.01.2026 р., 10.02.2026 р. та 2.03.2026 р. та двічі за клопотанням захисника розгляд справи відкладався, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП участь правопорушника під час розгляду цієї категорії справ не є обов`язковою, тому суд першої інстанції мав право розглянути справу та ухвалити відповідне рішення, що не є порушенням закону.

Аргументи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму, не спростовують встановлені судом першої інстанції у справі фактичні обставини, зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні та суду апеляційної інстанції не надані, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Уманського міськрайсуду м. Черкаси від 2.03.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а його апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.