Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №543/1067/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/1067/25 Номер провадження 22-ц/814/2399/26Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,

при секретарі Ванді А.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року

по справі позовом ОСОБА_2 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, треті особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, треті особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 11.02.2024 в результаті участі в бойових діях загинув ОСОБА_3 . Позивач стверджує, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу та перебувала на його утриманні з 2019 року. У заяві ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_3 перебував на службі в Збройних Силах України та регулярного одержував грошове забезпечення, що дозволяло йому постійно надавати грошові кошти для матеріального утримання позивача. Позивач вказує, що надані ОСОБА_3 кошти на утримання вона витрачала на оплату житлово-комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, оплату послуг за обробіток присадибної земельної ділянки, заготівлю продуктів на зиму. Таким чином, як стверджує ОСОБА_2 , грошова допомога від ОСОБА_3 була для заявника постійним і основним джерелом до існування.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_2 просила суд встановити факт перебування її на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , з яким вона проживала без реєстрації шлюбу, з 2019 року до моменту його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 при захисті України.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року позов ОСОБА_2 до Оржицької селищної ради, Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, треті особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні – задоволено частково.

Встановлено факт перебування ОСОБА_2 на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , з яким вона проживала без реєстрації шлюбу, з 12 липня 2022 року включно до моменту його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 при захисті України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 таоскаржила його в апеляційному порядку в частині задоволених позовних вимог. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що позивачем не доведено факт її перебування на утриманні ОСОБА_3 . Судом не взято до уваги, що вона отримує пенсію, яка є більшою аніж прожитковий мінімум, не досліджено розмір доходів ОСОБА_3 , не встановлено призначення платежів, які він здійснював на рахунок позивачки, а також їх періодичність.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача – адвокат Коба М.Г. посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, представників позивача та третьої особи ОСОБА_1 – адвоката Трофімова Р.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 15).

Згідно сповіщення про смерть № 96 від 23.02.2024 ОСОБА_3 загинув під час виконання бойових завдань (а.с. 14).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі № 543/538/24 встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 05 серпня 2019 року по 11 лютого 2024 року (а.с. 11-13).

Відповідно до довідки №478/029-13 від 09.05.2025 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як пенсіонер за віком з 08.03.2022 та довічно (а.с. 20).

Згідно довідки про доходи № 7042 1501 3309 2096 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лубенському об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.03.2022 по 30.04.2025 складає 138345,92 грн. (а.с. 21).

З виписок по картковому рахунку вбачається, що ОСОБА_3 на картковий рахунок ОСОБА_2 в період з 12.07.2022 по 29.12.2023 періодично перераховувались грошові кошти в загальній сумі 177600 грн.: 12.07.2022 в сумі 1000 грн., 25.07.2022 в сумі 5000 грн., 31.07.2022 в сумі 4000 грн., 16.08.2022 в сумі 4000 грн., 02.10.2022 в сумі 2000 грн., 08.10.2022 в сумі 500 грн., 22.10.2022 в сумі 3000 грн., 31.10.2022 в сумі 3000 грн., 03.11.2022 в сумі 3000 грн., 10.11.2022 в сумі 5000 грн., 13.11.2022 в сумі 5000 грн., 17.11.2022 в сумі 12000 грн., 27.11.2022 в сумі 10000 грн., 18.12.2022 в сумі 10000 грн., 24.12.2022 в сумі 5000 грн., 03.01.2023 в сумі 600 грн., 07.01.2023 в сумі 6000 грн., 10.01.2023 в сумі 1500 грн., 17.01.2023 в сумі 2500 грн., 13.04.2023 в сумі 3000 грн., 15.04.2023 в сумі 3000 грн., 22.04.2023 в сумі 3000 грн., 02.05.2023 в сумі 3000 грн., 10.05.2023 в сумі 3000 грн., 22.05.2023 в сумі 23000 грн., 24.05.2023 в сумі 11000 грн., 03.10.2023 в сумі 1000 грн., 06.10.2023 в сумі 1500 грн., 29.10.2023 в сумі 5000 грн., 12.11.2023 в сумі 3000 грн., 18.11.2023 в сумі 3000 грн., 26.11.2023 в сумі 3000 грн., 29.11.2023 в сумі 3000 грн., 08.12.2023 в сумі 5000 грн., 13.12.2023 в сумі 3000 грн., 19.12.2023 в сумі 3000 грн., 25.12.2023 в сумі 10000 грн., 29.12.2023 в сумі 5000 грн. (а.с. 24-28).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачкою доказами у їх сукупності підтверджується факт перебування її на утриманні загиблого ОСОБА_3 , з яким вона проживала без реєстрації шлюбу з 12.07.2022 року до моменту його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року в справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25) вказано, що у багатьох випадках норми цивільного права настання певних правових наслідків пов`язують із перебуванням фізичної особи на утриманні іншої.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування (положення статті 31 Закону № 2262-ХІІ).

Отримання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не може бути безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні.

Отже, на підтвердження (спростування) перебування фізичної особи на утриманні померлого закон вимагає надання відповідних доказів [наприклад, довідки про склад сім`ї, спільне проживання або утримання, медичні документи, виписки з банківських рахунків, довідки про доходи, чеки, квитанції, договори про оплату комунальних, навчальних, медичних послуг, показання свідків, фото / відеоматеріали, листування (особистого або ділового характеру)], які зумовлють дослідження судом обставин приватного життя утриманця та особи, яка надавала утримання.

Перебування на утриманні як триваючий юридичний факт може бути також підставою для реалізації прав у сфері соціального забезпечення (виплата допомоги (стаття 16-1 Закону № 2011-ХІІ), призначення пенсії (стаття 30 Закону № 2262-ХІІ) тощо).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, встановив фактичні обставини у справі, надав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і обґрунтовано встановив, що позивачка ОСОБА_4 перебувала на утриманні ОСОБА_3 , з яким проживала однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування.

Указані факти підтверджуються, зокрема, наданими заявницею доказами, а також показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким місцевим судом надано належну правову оцінку (стаття 89 ЦПК України).

Посилання третьої особи в апеляційній скарзі на те, що позивачка не довела систематичність наданої загиблим ОСОБА_3 матеріальної допомоги, спростовуються випискою з карткового рахунку ОСОБА_4 , згідно якої ОСОБА_3 регулярно, перераховував позивачці грошові кошти, які згідно її пояснень, вона використовувала для придбання ліків, оплати комунальних послуг, проведення поточного ремонту в будинку, придбання продуктів харчування.

Також не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги щодо отримання позивачкою пенсії, що виключає перебування на утриманні загиблого, оскільки це не може бути безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні. Крім того, розмір пенсії, яку отримувала ОСОБА_4 за віком, був значно менший ніж кошти перераховані ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, тому підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.

Отже, враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2026 року

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко