Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №296/1743/23 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 296/1743/23 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.

Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

суддів Григорусь Н.Й., Панкеєвої В.А.,

при секретарі судового засідання Лупіновій Д.П.,

розглянувши у письмовому провадженні / судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 ,

на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2026 року про повернення скарги

у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державних виконавців Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулася до Корольовського районного суду міста Житомира зі скаргою на дії/бездіяльність державних виконавців Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бєльського О.С., Первушиної Ю.О., в якій просила:

- визнати дії державних виконавців Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Первушиної Юлії Олександрівни та Бєльського Олександра Сергійовича – протиправними;

- визнати протиправною та скасувати постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 23.07.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 02.07.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 29.04.2026 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 29.04.2026 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 29.04.2026 року по виконавчому провадженню №75603924;

- визнати протиправною та скасувати постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 12.05.2026 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.06.2026 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2026 року відмовлено у відкритті провадження та повернуто скаргу ОСОБА_2 на дії державних виконавців Первушиної Ю.О. та Бєльського О.С. у межах виконавчого провадження № 75603924.

Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про визначення розміру мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження, накладення штрафів та стягнення виконавчого збору підлягають розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Оскільки скарга об`єднала вимоги, які, на думку суду першої інстанції, належать до різної юрисдикції, суд застосував частину четверту статті 188 та пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України і повернув скаргу в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою про повернення скарги, ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Когана Р.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2026 року повністю та направити скаргу на дії державного виконавця до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції застосував редакцію частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла до 24 квітня 2026 року, тоді як з 24 квітня 2026 року - дати набрання чинності окремими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» від 07 квітня 2026 року № 4833-IX, зокрема підпунктом 18 пункту 10 розділу I цього Закону, - діє нова редакція частини першої статті 74 зазначеного Закону, за якою постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийняті під час виконання судового рішення, оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.

Апелянт вважає, що застосована судом практика Великої Палати Верховного Суду сформована за іншого нормативного регулювання і не могла бути покладена в основу ухвали без урахування зазначених змін, а висновок суду першої інстанції про порушення правил об`єднання вимог різної юрисдикції є помилковим, оскільки всі оскаржені постанови винесені в межах одного виконавчого провадження № 75603924.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

12.08.2026 ухвалою Житомирського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження у справі.

20.08.2026 ухвалою Житомирського апеляційного суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позиція учасників справи в судовому засіданні

28.08.2026 представник ОСОБА_2 - адвокат Коган Р.В. повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В телефонограмі просив здійснювати розгляд без його участі.

28.08.2026 від представника Корольовського ВДВС у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бєльського О.С. надійшла заява про розгляд справи без участі представника ВДВС, в якій також представник ВДВС апеляційну скаргу не визнає, просить відмовити в ній повному обсязі.

В заяві від 31.08.2026 Завадський В.А. просив розглядати справу без його участі.

На підставі ст. 372 ЦПК України, суд розглядає справу без участі осіб, що не з`явились.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016року (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах як завершальна стадія судового провадження є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рішення підлягають примусовому виконанню, серед іншого, на підставі виконавчих листів (частина перша статті 3 Закону № 1404-VIII).

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконанні у державного виконавця Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 75603924 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16 липня 2024 року Корольовським районним судом м.Житомира по справі №296/1743/23.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 липня 2026 року відмовлено у відкритті провадження та повернуто скаргу ОСОБА_2 на дії державних виконавців.

Щодо застосованої судом першої інстанції редакції статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про належність спору в частині оскарження постанов про штрафи, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження до юрисдикції адміністративного суду, з огляду на таке.

Підпунктом 18 пункту 10 розділу I Закону України від 07.04.2026 № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» викладено в такій редакції: «Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку».

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 4833-IX цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім, зокрема, підпунктів 15-18 пункту 10 розділу I цього Закону, до яких належить і підпункт 18, яким викладено в новій редакції частину першу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», - вони набирають чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування Закону № 4833-IX. Закон опубліковано 23.04.2026 року у виданні «Голос України» № 78, а відтак нова редакція частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» набрала чинності 24.04.2026.

Оскільки скарга ОСОБА_2 на дії державних виконавців подана 06.07.2026, а оскаржувана ухвала постановлена 29.07.2026, тобто вже після набрання чинності новою редакцією частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», - суд першої інстанції на момент вирішення питання про відкриття провадження був зобов`язаний застосувати саме цю чинну редакцію зазначеної норми, а не редакцію, яка діяла до внесення відповідних змін.

Натомість суд першої інстанції застосував частину другу статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» у поєднанні з практикою Великої Палати Верховного Суду, сформованою у 2018–2022 роках, тобто до внесення змін Законом № 4833-IX, і такою, що з 24.04.2026 до спірних правовідносин незастосовна.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження у даній справі дійшов хибного висновку, невірно застосувавши норми матеріального права.

З огляду на визнання обґрунтованим доводу апеляційної скарги про належність усіх оскаржених постанов державного виконавця до цивільної юрисдикції, підстав для висновку суду першої інстанції про об`єднання в одній скарзі вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства - не було, а тому застосування частини четвертої статті 188 та пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України є помилковим.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 29.07.2026 постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Питання розподілу судового збору, сплаченого апелянтом у розмірі 532 грн 48 коп, підлягає вирішенню за результатами остаточного розгляду скарги на дії державного виконавця судом першої інстанції, оскільки апеляційним судом справапо суті не вирішувалась.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 379, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29.07.2026 про повернення скарги ОСОБА_2 на дії державних виконавців Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 296/1743/23 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

СУДДІ

П.В.Миколайчук Н.Й.Григорусь В.А.Панкеєва