Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №295/2482/24 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2482/24 головуючий суддя у І інстанції Панченко Г. В.

Номер провадження №33/4805/1284/26

Категорія ст.483 ч.1 МК України Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Вербич Т.А., за участю представника Житомирської митниці Державної митної служби України Заліщука О.М., особи, яка притягувалась до відповідальності, ОСОБА_1 (дистанційно), у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою Житомирської митниці Державної митної служби України на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 27 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №295/2482/24 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Житомирської митниці Державної митної служби України на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 27 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №295/2482/24 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу України, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 27 липня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 МК України закрито на підставі ст.247 п.1 КУпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0477/101000/23 від 06.12.2023, громадянка України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, бувший у використанні, об`єм двигуна 2 370 см3, тип двигуна - дизель, у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 11.08.2022, у якій отримувачем зазначено військову частину НОМЕР_3 , до якої цей транспортний засіб не надійшов, акти приймання-передачі на транспортний засіб не підписувалися.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник Житомирської митниці Кондратюк А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.483 ч.1 МК України, застосувавши до неї адміністративне стягнення у відповідності до санкції статті. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил, та вважає висновки суду першої інстанції передчасними.

Зазначає, що під час проведення перевірки на електронну адресу Житомирської митниці надійшли пояснення ОСОБА_1 з доданим актом приймання-передачі транспортного засобу «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, від 20.08.2022, відповідно до якого зазначений транспортний засіб було передано представнику військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 метою підтвердження або спростування факту отримання військовою частиною зазначеного транспортного засобу Житомирською митницею направлено до військової частини лист № 7.19-3/20/8.2/7344 від 19.10.2023 з проханням надати відповідну інформацію. У відповідь 22.11.2023 за № 10016/8.2-20/8.6-20 отримано повідомлення, згідно з яким військова частина НОМЕР_3 не підтвердила факту отримання вказаного транспортного засобу. Крім того, зазначено, що військовою частиною не видавалися листи на замовлення чи очікування цього автомобіля, а військовослужбовець ОСОБА_3 військову службу у військовій частині НОМЕР_3 не проходить. Також Житомирською митницею направлено до Львівської митниці запит № 7.19-3/20/7.4/8102 від 17.11.2023 з проханням надати копії документів, на підставі яких транспортний засіб «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, було ввезено на митну територію України як гуманітарну допомогу. Факт ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України як гуманітарної допомоги підтверджується відомостями з АСМО «Інспектор» та копіями документів, доданими до відповіді Львівської митниці від 21.11.2023 № 7.4-4/28-07/7/30691. Згідно з поданою ОСОБА_1 митною декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, від 11.08.2022, відправником товару зазначено громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 , а отримувачем є військова частина НОМЕР_3 (Житомирська область). Апелянт зазначає, що датою виявлення та встановлення ознак адміністративного правопорушення є 23.11.2023, день отримання Житомирською митницею письмової відповіді 2 відділу 8 управління ДКВР Служби безпеки України з належним чином засвідченою копією відповіді військової частини НОМЕР_4 від 18.11.2023 № 16734. Таким чином, представник митниці вважає, що громадянка України ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, що був у використанні, з об`ємом двигуна 2370 см?, дизельним двигуном, як гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, без оподаткування та застосування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю. На думку апелянта, приховування від митного контролю полягало у поданні митному органу як підстави для переміщення транспортного засобу документів, що містили неправдиві відомості щодо його отримувача, а саме декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, від 11.08.2022, у якій отримувачем зазначено військову частину НОМЕР_3 .

На апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала заперечення, в яких просила апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Зазначала, що транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, був переданий для потреб військовослужбовців, що підтверджується фотоматеріалами та показаннями свідка ОСОБА_5 , який підтвердив отримання автомобіля з подальшою його передачею військовослужбовцю Збройних Сил України. Вказувала, що представником митниці не надано доказів неправдивості показань свідка або того, що транспортний засіб використовувався особисто ОСОБА_1 чи іншими приватними особами у комерційних цілях. На думку ОСОБА_1 , відсутність транспортного засобу на балансі військової частини не свідчить про його неотримання та не передання військовослужбовцям. Основним аргументом митного органу є лист військової частини НОМЕР_3 про відсутність підтвердження отримання автомобіля. Водночас відсутність транспортного засобу на офіційному балансі військової частини та його фактична передача і використання військовослужбовцями є різними за змістом обставинами. Зазначала, що при оцінці цих обставин необхідно враховувати умови 2022 року, коли гуманітарні транспортні засоби масово передавалися безпосередньо військовослужбовцям для їх невідкладного використання, а питання належного обліку таких транспортних засобів на практиці залишалося проблемним. При цьому окремий механізм тимчасового державного обліку гуманітарних автомобілів безпосередньо за військовослужбовцями був нормативно врегульований лише у 2024 році. Також вказувала, що не мала особистої чи матеріальної зацікавленості у ввезенні транспортного засобу, не ввозила його для власних потреб, продажу чи отримання будь-якої матеріальної вигоди. Її дії, мали виключно благодійну мету доставити автомобіль для потреб військовослужбовців у період повномасштабної війни. Стверджувала, що митним органом не надано жодного доказу отримання нею майнової вигоди, продажу автомобіля або його використання у власних інтересах. Крім того, ОСОБА_1 зазначала, що митницею не доведено, що станом на момент ввезення автомобіля 11.08.2022 вона усвідомлювала неправдивість зазначених у митних документах відомостей та умисно вказала військову частину як фіктивного отримувача. На її думку, таких доказів матеріали справи не містять. Фактична передача автомобіля військовослужбовцям, на її переконання, підтверджена показаннями свідка та відеоматеріалами і відповідає заявленій меті його ввезення. Вважає, що апеляційна скарга фактично зводиться до переоцінки доказів, які вже були досліджені судом першої інстанції. При цьому митним органом не надано доказів, які б спростовували факт передачі транспортного засобу військовослужбовцям, а позиція ґрунтується переважно на офіційному листі військової частини. Отже, на думку ОСОБА_1 , факт відсутності транспортного засобу на офіційному обліку військової частини не доводить ані факту його не передання військовослужбовцям, ані наявності в неї прямого умислу для порушення митних правил на момент ввезення автомобіля у серпні 2022 року.

У судовому засіданні представник Житомирської митниці Заліщук О.М. апеляційну скаргу підтримав відповідно до доводів апеляційної скарги. зазначив про те, що порушення полягає у тому, що немає доказів передання ВЧ НОМЕР_3 транспортного засобу.

ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечила, просила у її задоволенні відмовити, пояснила, що, діяла добросовісно, перевезений автомобіль було передано військовим, що підтверджено фото та відеозаписами. Вона лише пемістила транспортний засіб через кордон, бо на той час у цьому була гостра потреба.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил.

Відповідно до статті 491 частини 1 пунктів 1-3 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації.

Згідно з ст.483 ч.1 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого правопорушення.

Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (СМR).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні, та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Згідно ст.467 ч.1 Митного кодексу України, зі змінами, внесеними відповідно до Закону України від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», процесуальні строки накладення адміністративного стягнення обчисляються з моменту виявлення правопорушення (цей момент може співпадати з моментом складання протоколу про порушення митних правил, а також відраховуватись з моменту встановлення ознак правопорушення). У даному випадку датою виявлення та встановлення ознак правопорушення є 20.11.2025, тобто дата отримання Житомирською митницею листа Держмитслужби України за вих. № 20/20-02-01/7/1275 від 20.11.2025 (вх. Житомирської митниці від 20.11.2025 № 10362/4-20).

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 року № 1192-XIV гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації донорам.

У відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (із змінами) (далі – постанова Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174) на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги від донорів (у значенні Закону України «Про гуманітарну допомогу») здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Слід зазначити, що з 01.12.2023 переміщення гуманітарної допомоги, врегульовано іншим порядком пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану (ПКМУ від 01.03.2022 № 174 з 01.12.2023 втратила чинність).

При цьому, Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 №544, та Порядок взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України «Про гуманітарну допомогу», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 № 241, не застосовуються.

Згідно ст.318 ч.1 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митним кодексом України визначено, що товари – будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (п.57 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю – це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Відповідно до п.6 цієї Постанови підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції та винесенні оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 дотримані.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0477/101000/23 від 06.12.2023 Житомирською митницею під час перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, отримувачами яких є суб`єкти, розташовані (зареєстровані) на території Житомирської області, встановлено наступне: Одним із таких отримувачів гуманітарної допомоги є військова частина НОМЕР_3 (Житомирська область).

Згідно бази даних АСМО «Інспектор» 11.08.2022 о 20 год. 32 хв. через міжнародний пункт пропуску «Угринів-Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці громадянкою України ОСОБА_1 на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, бувший - у використанні, об`єм двигуна - 2370 см3, тип двигуна - дизель, отримувачем якого зазначено військову частину НОМЕР_3 (Житомирська область) та оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання і випущений на митну територію України.

Під час проведення перевірки на електронну пошту, повідомлену ОСОБА_1 , Житомирською митницею направлено виклик за № 7.19-2/20/10/7120 від 10.10.2023 про необхідність прибуття до митного органу для дачі пояснень з приводу обставин ввезення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , на який на електронну адресу Житомирської митниці отримано пояснення ОСОБА_1 з доданням акту прийому-передачі вказаного транспортного засобу від 20.08.2022 отримувачу (вхідний Житомирської митниці № 8735/10-20 від 16.10.2023), в якому зазначено, що вказаний транспортний засіб було передано представнику військової частини НОМЕР_3

ОСОБА_2 метою підтвердження або спростування отримання військовою частиною транспортного засобу, Житомирською митницею було направлено лист до вказаної військової частини за вих. № 7.19-3/20/8.2/7344 від 19.10.2023 про отримання інформації від військової частини із зазначених вище питань, а саме чи отримувала та замовляла вказаний автомобіль військова частина НОМЕР_3 , на який 22.11.2023 за вх. №10016/8.2-20/8.6-20 Житомирської митниці отримано відповідь, згідно якої військова частина НОМЕР_3 не підтверджує отримання вказаного транспортного засобу. Крім того, листи на замовлення, очікування даного автомобіля військовою частиною не видавались та військовослужбовець ОСОБА_3 (представник військової частини НОМЕР_3 згідно акту приймання-передачі від 20.08.2022) військову службу у військовій частині не проходить.

Також, з метою з`ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу Житомирською митницею направлено запит у Львівську митницю за № 7.19-3/20/7.4/8102 від 17.11.2023 з проханням надати копії документів, на підставі яких транспортний засіб ввезено в Україну в якості гуманітарної допомоги. Факт ввезення на митну територію України та оформлення у якості гуманітарної допомоги даного транспортного засобу підтверджується відомостями, що містяться у АСМО «Інспектор» та копіями документів, які додані до відповіді Львівської митниці від 24Л 1.2023 № 7.4-4/28-07/7/30691. Так, згідно поданої громадянкою України ОСОБА_1 до митного контролю та оформлення Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 11.08.2022, відправником товару зазначено громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), отримувачем - військову частину НОМЕР_3 (Житомирська область).

Відповідно до протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 інкриміновано вчинення дій, спрямованих на порушення митних правил, передбачених ст.483 ч.1 МК України, переміщення через митний кордон України товару - транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, бувший у використанні, об`єм двигуна - 2370 cm3, тип двигуна - дизель, у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, а саме Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 11.08.2022, у якій отримувачем вказано військову частину НОМЕР_3 .

Приймаючи постанову про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не надано і не здобуто достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_6 вчинено навмисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до митного органу документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача, оскільки отримання транспортного засобу військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_7 для потреб оборони України підтверджено актами прийому передачі гуманітарної/благодійної допомоги від 20.08.2022, письмовими поясненнями ОСОБА_5 , поясненнями ОСОБА_1 , листами військової частини НОМЕР_3 від 03.10.2022, А 4007 від 18.12.2025, фотознімками.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України.

Суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема поясненням ОСОБА_5 , листам військових частин НОМЕР_3 від 03.10.2022, А 4007 від 18.12.2025, фотокарткам передачі транспортного засобу.

З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що у 2022 році ОСОБА_6 на його прохання перевезла з території Республіка Польща на митну територію України автомобіль «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, який ввозився як гуманітарна допомога для військової частини НОМЕР_3 . Після ввезення на територію України автомобіль був переданий ОСОБА_5 з подальшим доставленням військовослужбовцям на Схід України. 22.08.2022 транспортний засіб «VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , 1995 року виготовлення, переданий військовослужбовцю ОСОБА_7 (військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 ) для подальшого використання в інтересах Збройних Сил України. Вказаний автомобіль був переданий виключно для забезпечення потреб військовослужбовців під час виконання ними службових завдань (а.с.14, т.2).

Передача транспортного засобу відбувалася на підставі акту приймання –передачі транспортного засобу від 20.08.2022, відповідно до ОСОБА_5 передав, а представник в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_3 прийняв транспортний засіб «VOLKSWAGEN» моделі «CARAVELLE», № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.15, т.2).

З відповіді командира військової частини НОМЕР_3 від 03.10.2025 наданої на запит суду, вбачається, що солдат ОСОБА_8 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 09.03.2022. Проте 19.09.2023 ОСОБА_8 було виключено із списків особового складу НОМЕР_3 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 (а.с.222, т.2).

З відповіді командира військової частини НОМЕР_5 , вбачається, що ОСОБА_8 , 29.01.2024 звільнений в запас та виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_5 , що підтверджується відповідним витягом з наказу (а.с.234-235, т.2).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення транспортного засобу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містили неправдиві відомості щодо отримувача транспортного засобу, не знайшли свого належного підтвердження під час апеляційного розгляду.

Твердження про те, що військова частина НОМЕР_3 заперечує факт отримання транспортного засобута те, що автомобіль не перебуває на її офіційному обліку, не є безумовною підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 надала акт приймання-передачі транспортного засобу від 20.08.2022, відповідно до якого автомобіль було передано ОСОБА_7 як представнику військової частини НОМЕР_3 . Крім того, факт подальшої передачі транспортного засобу військовослужбовцям підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5 та іншими дослідженими судом доказами. Митним органом не надано переконливих доказів того, що зазначений акт є підробленим, ОСОБА_3 не отримував транспортний засіб або що автомобіль після його ввезення використовувався ОСОБА_1 чи іншими цивільними особами у власних або комерційних цілях.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , спростовується матеріалами справи та не спростовує факту передачі транспортного засобу для подальшого використання військовослужбовцями. Зазначена обставина не виключає можливості отримання ним автомобіля як представником або уповноваженою особою військової частини НОМЕР_3 . Водночас відсутність у військової частини документів щодо замовлення чи очікування автомобіля не є безумовним доказом того, що транспортний засіб фактично не був переданий для потреб військовослужбовців.

Матеріали справи також не містять відомостей про реєстрацію вказаного транспортного засобу у цивільному обігу, його відчуження чи реалізацію після ввезення на митну територію України.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, диспозиція ст.483 ч.1 МК України передбачає обов`язкове встановлення прямого умислу особи на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості.

Наведені митницею обставини могли б свідчити про неналежне оформлення або облік транспортного засобу, однак не доводять наявності у ОСОБА_1 умислу на подання митному органу неправдивих відомостей. Водночас для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з переміщенням товару через митний кордон з приховуванням від митного контролю, необхідно встановити не лише факт невідповідності певних відомостей фактичним обставинам, а й те, що такі відомості були завідомо неправдивими та умисно подані особою з метою приховування товару або його переміщення з порушенням установленого порядку.

Апеляційна скарга не містить належного обґрунтування того, у чому полягав умисел ОСОБА_1 на момент переміщення автомобіля через митний кордон України. Зокрема, митним органом не доведено, що станом на 11.08.2022 вона усвідомлювала неправдивість зазначення військової частини НОМЕР_3 як отримувача транспортного засобу та умисно використала її реквізити як фіктивного отримувача. Навпаки, подальша фактична передача автомобіля для використання військовослужбовцями узгоджується із заявленою метою його ввезення як гуманітарної допомоги та не спростована митним органом належними і допустимими доказами.

Посилання апелянта на відомості АСМО «Інспектор», копії митних документів та лист військової частини НОМЕР_3 підтверджують лише обставини оформлення транспортного засобу та відсутність підтвердження його отримання військовою частиною та не доводять того, що ОСОБА_1 умисно надала митному органу неправдиві відомості.

Обставина не поставлення транспортного засобу на баланс військової частини також не свідчить про наявність у ОСОБА_1 умислу на подання митному органу неправдивих відомостей. Фактична передача гуманітарного транспортного засобу військовослужбовцям та його офіційне зарахування на баланс військової частини є різними за своїм змістом обставинами, а тому відсутність автомобіля на балансі військової частини сама по собі не може ототожнюватися з фактом його не передання для потреб військовослужбовців. Та не спростовує позицію ОСОБА_1 і те, що датою виявлення митним органом ознак правопорушення визначено 23.11.2023. Зазначена дата має значення для вирішення питання про дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності та не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не доводить наявності в її діях вини.

При цьому будь-яких доказів використання транспортного засобу марки VOLKSWAGEN», модель «CARAVELLE», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у цивільному обігу, його використання не за призначенням або отримання ОСОБА_1 будь-якої матеріальної вигоди від ввезення автомобіля митним органом не надано, а матеріали справи таких відомостей не містять.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до припущення про те, що оскільки військова частина НОМЕР_3 не підтвердила отримання автомобіля, відомості про неї як отримувача гуманітарної допомоги були завідомо неправдивими.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи підлягає з`ясуванню, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні. Сукупність досліджених доказів не дає достатніх підстав для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 умисно подала митному органу неправдиві відомості з метою приховування транспортного засобу від митного контролю.

Отже, висновки суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_1 не є передчасними, а доводи апеляційної скарги фактично спрямовані на переоцінку доказів, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку. За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вбачається.

Об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення передбачає доведення факту подання особою документів, що містять неправдиві відомості, а також наявності її вини у такому поданні. Натомість матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 була особою, яка виготовила, подала або використала документи з недостовірними відомостями щодо отримувача транспортного засобу чи діяла умисно.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять переконливих посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Під час апеляційного перегляду справи не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими доказами.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 27 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №295/2482/24 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу України залишити без задоволення.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2026 року №295/2482/24 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу України залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.