Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №155/376/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 155/376/26 Головуючий у 1 інстанції: Санакоєв Д. Т.

Провадження № 22-ц/802/955/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Горохівського районного суду Волинської області від 19 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Покликалось на те, що 03 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту було укладено електронній формі договір про споживчий кредит № 9765754, відповідно до умов якого кредитодавець надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на запропоновані товариством умови кредитного договору, підписавши цей договір через електронне повідомлення-одноразовий ідентифікатор та отримавши кредитні кошти на вказаний ним же рахунок.

Також позивач вказував, що 29 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 108-МЛ. Відповідно до умов цього договору до нього перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість на загальну суму 28 559 грн, а саме: за тілом кредиту - 7 900 грн, за відсотками — 19 659 грн, за комісією — 1000 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь і відшкодувати йому понесені судові витрати по сплаті судового збору та правничу допомогу.

Заочним рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 19 травня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9765754 від 03 березня 2024 року в розмірі 17 126 грн та понесені судові витрати: зі сплати судового збору — 1 596 грн 64 коп., за правничу допомогу — 3 000 грн.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що в частині відмовлених позовних вимог не відповідає нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, позивач ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подав апеляційну скаргу, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, дано невірну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, допущено невідповідність зроблених ним висновків обставинам справи повністю.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про споживче кредитування», а тому максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно, не може перевищувати 1 %.

Такі висновки суду є правильними.

Встановлено, що 03 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9765754, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов п.п. 1.1–1.5 цього кредитного договору товариство надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн строком на 105 днів з 03 березня 2024 року по 16 червня 2024 року, з денною процентною ставкою протягом пільгового періоду 1,70 % та протягом поточного періоду 2,31 %.

Комісія за надання кредиту становила 1000 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Також встановлено, що у день укладення кредитного договору кредитодавець ТОВ «Мілоан» перерахував на рахунок позичальника ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи копією платіжного доручення № 124561313 від 03 березня 2024 року.

Крім того встановлено, що згідно з договором про відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29 липня 2024 року та витягом з реєстру боржників до цього договору ТОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги в розмірі портфеля заборгованості, у тому числі і право вимоги до позичальника ОСОБА_1 .

З приєднаних до матеріалів справи відомостей про щоденні нарахування та погашення, виписки з особового рахунку за вказаним вище кредитним договором вбачається, що станом на 12 лютого 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 559 грн і складається із заборгованості: по тілу кредиту — 7 900 грн, прострочених відсотках — 19 659 грн, комісії — 1 000 грн.

З наявної в матеріалах справи копії претензії від 04 лютого 2026 року слідує, що відповідач ОСОБА_1 письмово попереджувався позивачем ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» про необхідність погашення кредитної заборгованості.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зазначений вище договір про споживче кредитування № 9765754 був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді 03 березня 2024 року. Відповідно до положень цього договору денна процентна ставка становить 1,70 % та 2,31 %. Згідно із розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором проценти за користування кредитом нараховувались з 03 березня 2024 року.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 %; протягом наступних 120 днів — 1,5 %. При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» продовження строку користування кредитом може здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору.

Виходячи з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Наведене дає підстави для висновку, що починаючи з 25 грудня 2023 року (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит не міг перевищувати 1 %.

Отже, кредитодавець, як надавач фінансових послуг, був зобов`язаний привести свою діяльність у відповідність до вищевказаних змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, договір споживчого кредитування № 9765754 було укладено між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 03 березня 2024 року, тобто після набрання законної сили у грудні 2023 року положень про розмір денної процентної ставки на рівні 1 %, а тому погоджені сторонами відсотки у розмірі 1,70 % та 2,31 % є незаконними.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку про необхідність їх перерахунку та стягнення саме у сумі 8226 грн (з урахуванням сплачених відповідачем платежів).

Таким чином, апеляційний суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором, взяті на себе зобов`язання не виконав, отримані у кредит грошові кошти та нараховані відсотки не повернув у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 17 126 грн.

Отже, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на повно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є посилання в рішенні суду і яким суд дав вірну правову оцінку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381–384, 389–391 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 19 травня 2026 року (заочне) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді