Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №760/21992/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №760/21992/25

Суддя: Українець В. В.

Справа №760/21992/25

2/760/2425/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року позивач звернувся в суд до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 30 липня 2018 року він взяв участь у аукціоні щодо лоту: Право вимоги за кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, що укладений між фізичною особою з забезпеченням.

Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-06-11-000012-b він став переможцем вказаного аукціону, який зобов`язується провести повний розрахунок та підписати договір (договори) купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу(вів) (майна) протягом 20 робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронного аукціону.

На виконання зазначеного 17 серпня 2018 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Відповідно до зазначеного договору банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника, іпотекодавця та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитним договором, іпотечним договором, договором поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим Договором.

Згідно з Додатком № 1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17 серпня 2018 року - Реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами:

- кредитний договір № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповнення до вказаного договору, тощо, що є невід`ємними його частинами;

- іпотечний договір від 26 липня 2007 року, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповнення до вказаного договору, тощо, що є невід`ємними його частинами;

- договір поруки № 06-07-П/34 від 26 липня 2007 року, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповнення до вказаного договору, тощо, що є невід`ємними його частинами;

- договір поруки № 06-07-П-1/34 від 26 липня 2007 року, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповнення до вказаного договору, тощо, що є невід`ємними його частинами;

- договір поруки № 06-07-П-2/34 від 26 липня 2007 року, з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін, та доповнення до вказаного договору, тощо, що є невід`ємними його частинами.

Сума заборгованості за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги становить 290195 доларів 58 центів США та 1507250 гривень 22 копійки.

17 серпня 2018 року складено акт приймання та передачі до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17 серпня 2018 року, відповідно до якого банк передав, а новий кредитор прийняв вищезазначені договори та документи, права вимоги за якими відступаються відповідно до договору.

26 липня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 06-07-И/34. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_4 кредит в іноземній валюті в сумі 330350 доларів США з оплатою по процентній ставці 12,8 процентів річних.

Пункт 2.4. передбачає, що позичальник - ОСОБА_4 є співробітником ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит». У випадку звільнення позичальника з ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», відсоткова ставка згідно з п. 2.1., п. 4.1. встановлюється на рівні 13,5 % з дати звільнення позичальника.

Згідно з п. 3.2. договору позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 25 липня 2027 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

Позичальник зобов`язується щомісяця, в термін з «26» по останнє число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого за цим договором становить 3871 долар 12 центів США. У складі ануїтентного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами. Зазначений розмір ануїтентного платежу може бути змінений за згодою сторін.

У зазначеному кредитному договорі наявна згода ОСОБА_3 , який є громадянським чоловіком ОСОБА_4 , з умовами договору.

З Додаткової угоди № 1 від 19 серпня 2008 року до Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, укладеної між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , вбачається, що пункти 3.2., 4.3. кредитного договору, викладено в такій редакції:

«3.2. Позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим Договором, до 25 липня 2027 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов`язується щомісяця, в термін з 01 до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого за цим договором становить 3871 долар 12 центів США. У складі ануїтентного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами. Зазначений розмір ануїтентного платежу може бути змінений за згодою сторін.».

«4.3. Позичальник сплачує проценти щомісяця, у строк до 10 числа кожного місяця, у складі щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого встановлений п.3.2. цього договору. У зазначений термін сплачуються проценти, нараховані за попередній календарний місяць. Проценти сплачуються шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів № НОМЕР_1.».

Відповідно до п. 7 цієї Додаткової угоди ОСОБА_3 як поручитель та чоловік ОСОБА_2 підтвердив свою згоду з умовами цього договору, про що наявний відповідний підпис.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 16 лютого 2009 року до Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, укладеної між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , пункт 2.4. Додаткової угоди викладено в новій редакції:

«2.4. Позичальник ОСОБА_2 є співробітником ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит». У випадку її звільнення з ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» процентна ставка згідно п. 2.1., п. 4.1. встановлюється на рівні 13,5 процентів річних або заборгованість за кредитом повинна бути погашена в день звільнення співробітника. В окремих випадках за рішенням відповідного кредитного комітету/комісії для додаткового забезпечення повернення кредитних коштів, Позичальник має передати в заставу майно або грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках, розміщених у ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Крім того, у цій додатковій угоді наявна ОСОБА_3 як поручителя, який підтвердив свою згоду з умовами цього договору, про що наявний відповідний підпис.

Згідно Додаткової угоди № 3 від 14 серпня 2009 року до Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, укладеної між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , пункти 2.1., 3.2., 3.6., 3.7., 4.1. договору викладено в новій редакції:

2.1. Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 330350 доларів США з оплатою по процентній ставці 13,5 % процентів річних.

3.2. Позичальник зобов`язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 25 липня 2027 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов`язується щомісяця, в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі 4031 долар 83 центи США, згідно Графіка зниження розміру заборгованості.

4.1. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці 13,5 процентів річних.

26 липня 2007 року було укладено договір поруки № 06-07-П/34 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , як поручителем і ОСОБА_2 , як боржником.

Відповідно до зазначеного договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за Кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, укладеним між кредитором та боржником, відповідно до якого боржникові наданий кредит у розмірі 330350 доларів США, зі сплатою 12,8 % річних.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

25 лютого 2010 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_3 , як поручителем та ОСОБА_2 , як боржником, було укладено Додаткову угоду № 1 до договору поруки № 06-07-П/34 від 26 липня 2007 року, відповідно до якої, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, відповідно до якого боржникові наданий кредит у розмірі 330350 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних.

Відповідачі свої зобов`язання за договорами не виконували.

01 січня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, відповідно до якої сторони підтверджують, що початковий розмір заборгованості за Договором на момент його укладення становив 330350 доларів США.

На момент підписання Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого кредитором став ОСОБА_1 , розмір заборгованості становив 290195 доларів 58 центів США, який складається із:

-заборгованості за кредитними коштами - 259102 долари 44 центи США;

-заборгованості за нарахованими процентами - 31093 долари 14 центів США.

01 січня 2025 року ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатила позивачу 11607 доларів 82 центи США та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 2970 доларів 80 центів США (вказане підтверджується розпискою).

01 лютого 2025 року ОСОБА_2 сплатила позивачу 11607 доларів 82 центи США та 2532 долари 30 центів США процентів за користування кредитними коштами (вказане підтверджується розпискою).

01 березня 2025 року ОСОБА_2 сплатила позивачу 11607 доларів 82 центи США та 2641 долар 50 центів США процентів за користування кредитними коштами (вказане підтверджується розпискою).

Починаючи з квітня 2025 року сплата платежів ОСОБА_2 припинилась, тому 02 липня 2025 року він направив ОСОБА_3 повідомлення про зміну кредитора в якому вказав, що усі грошові зобов`язання за кредитним договором необхідно здійснювати на його корить, як нового кредитора на відповідний банківський рахунок або готівковим розрахунком.

07 липня 2025 року він надіслав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про прострочення виконання зобов`язання та про розірвання кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, у зв`язку із невиконанням істотних умов такого договору.

Станом на день подання вказаної позовної заяви зобов`язання за кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не виконано, його повідомлення фактично проігноровано.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, що складається з:

-255372 долари 10 центів США - заборгованість за кредитним договором;

-8784 долари 10 центів США - відсотки за користування кредитом;

-1507250 гривень 22 копійки - пеня, нарахована АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

-26894 долари 53 центи США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1110744 гривні 09 копійок - пеня, нарахована за період з 06 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року;

-2602 долари 70 центів США - три проценти річних за період з 06 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви та зустрічну позовну заяву повернуто заявнику.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 березня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зловживання позивачем процесуальними правами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти факту укладення кредитного договору, договорів поруки та додаткових угод на умовах, викладених у позові. На початку після укладення Додаткової угоди № 4 ОСОБА_2 мала можливість погашати кредит та вона здійснювала оплату боргових зобов`язань. У подальшому фінансовий стан відповідача суттєво погіршився, що унеможливлює погашення боргу за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що позивач є сином відповідача ОСОБА_2 01 січня 2025 року між ними було укладено Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року. Вказує на те, що пункти 3.2., 3.6 (а), 3.6 (б) та 4.1. Додаткової угоди № 4 є недійсними, оскільки відповідно до п. 2.2. Договору відступлення до ОСОБА_1 не переходять права на нарахування процентів за користування боржником кредитних коштів. Пункт 8 Додаткової угоди № 4 є недійсним, тому що визначені в цій угоді суми платежів включають нарахування та сплату відсотків, на які кредитор, згідно п. 2.2 договору відступлення, не отримав прав вимоги, тобто ведуть до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Згідно з п. 4.4 договору поруки внесення змін і доповнень у кредитний договір, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без узгодження з поручителем. Таким чином, Додаткова угода № 4 є недійсною для нього, як для поручителя, якщо вона не узгоджена з ним. Його порука за договором поруки припинена, починаючи з закінчення шестимісячного строку від дати укладення договору відступлення, тобто з 18 лютого 2019 року, оскільки протягом цього строку він не отримував жодних вимог, а зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконувались до січня 2025 року.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 липня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 06-07-И/34. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_4 кредит в іноземній валюті в сумі 330350 доларів США з оплатою по процентній ставці 12,8 процентів річних (т. 1, а.с. 35-40).

З Додаткової угоди № 1 від 19 серпня 2008 року до Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року (т. 1, а.с. 41-42), укладеної між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , вбачається, що пункти 3.2., 4.3. кредитного договору, викладено в такій редакції:

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 16 лютого 2009 року до Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року (т. 1, а.с. 50), укладеної між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , пункт 2.4. Додаткової угоди викладено в новій редакції:

Згідно Додаткової угоди № 3 від 14 серпня 2009 року до Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року (т. 1, а.с. 51-53), укладеної між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 , пункти 2.1., 3.2., 3.6., 3.7., 4.1. договору викладено в новій редакції:

У вказаних Додаткових угодах наявна згода ОСОБА_3 як поручителя з умовами цього договору, про що міститься його підпис.

26 липня 2007 року було укладено договір поруки № 06-07-П/34 між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 , як поручителем і ОСОБА_2 , як боржником (т. 1, а.с. 57-59).

30 липня 2018 року ОСОБА_1 взяв участь у аукціоні щодо лоту: Право вимоги за кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, що укладений між фізичною особою з забезпеченням.

Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-06-11-000012-b позивач став переможцем аукціону (т. 1, а.с. 25-26).

17 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (т. 1, а.с. 27-30).

З Додатку № 1 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17 серпня 2018 року вбачається, що сума заборгованості за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складається з:

- 259102 долари 44 центи США - заборгованість за кредитними коштами;

- 31093 долари 14 центів США - заборгованість за нарахованими процентами;

- 1507250 гривень 22 копійки - заборгованість по пені.

З Додаткової угоди № 4 вбачається, що на момент підписання договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, розмір заборгованості за кредитним договором становив 290195 доларів 58 центів США, що складається з: заборгованості за кредитними коштами - 259102 долари 44 центи США та заборгованості за нарахованими процентами - 31093 долари 14 центів США.

01 січня 2025 року ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатила позивачу 11607 доларів 82 центи США та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 2970 доларів 80 центів США, що підтверджується розпискою від 01 січня 2025 року (т. 1, а.с. 66).

01 лютого 2025 року ОСОБА_2 сплатила позивачу 11607 доларів 82 центи США та 2532 долари 30 центів США процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується розпискою від 01 лютого 2025 року (т. 1, а.с. 67).

01 березня 2025 року ОСОБА_2 сплатила позивачу 11607 доларів 82 центи США та 2641 долар 50 центів США процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується розпискою від 01 березня 2025 року (т. 1, а.с. 65).

З позову вбачається, що починаючи з квітня 2025 року сплата платежів ОСОБА_2 припинилась.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Сплата процентів та пені за несвоєчасне повернення кредиту обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погашувала суму кредиту та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України є порука.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову - субсидіарну - відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, що складається з:

-255372 долари 10 центів США - заборгованість за кредитним договором;

-8784 долари 10 центів США - відсотки за користування кредитом;

-1507250 гривень 22 копійки - пеня, нарахована АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

-2602 долари 70 центів США - три проценти річних за період з 06 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року.

Позивач просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , заперечуючи проти позову, вказує на те, що позивач є сином відповідача ОСОБА_2 01 січня 2025 року між ними було укладено Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року. Зазначає, що пункти 3.2., 3.6 (а), 3.6 (б) та 4.1. Додаткової угоди № 4 є недійсними, оскільки відповідно до п. 2.2. Договору відступлення до ОСОБА_1 не переходять права на нарахування процентів за користування боржником кредитних коштів. Пункт 8 Додаткової угоди № 4 є недійсним, тому що визначені в цій угоді суми платежів включають нарахування та сплату відсотків, на які кредитор, згідно п. 2.2 договору відступлення, не отримав прав вимоги, тобто ведуть до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Згідно з п. 4.4 договору поруки внесення змін і доповнень у кредитний договір, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без узгодження з поручителем. Таким чином, Додаткова угода № 4 є недійсною для нього, як для поручителя, якщо вона не узгоджена з ним. Його порука за договором поруки припинена, починаючи з закінчення шестимісячного строку від дати укладення договору відступлення, тобто з 18 лютого 2019 року, оскільки протягом цього строку він не отримував жодних вимог, а зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконувались до січня 2025 року.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України було встановлено, що порука припиняється із припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц (провадження № 14-243цс19) зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Отже, порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому для припинення поруки достатнім є встановлення таких змін в основному зобов`язанні. Подальше фактичне виконання зобов`язання, фактичний строк його виконання чи відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання у зміненому обсязі не свідчать про збереження поруки, оскільки ці обставини виникають уже після настання правоприпиняючого факту. Велика Палата також роз`яснила, що збільшення обсягу відповідальності поручителя може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на збільшення суми кредиту, процентної ставки, пені або включення інших опосередковано обтяжливих умов, зокрема скорочення строку повернення кредиту.

У постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 465/1710/15-ц вказано, що висновок про припинення поруки за ч. 1 ст. 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для вирішення цього питання суди повинні дослідити умови кредитного договору, зміни та доповнення до нього, умови договору поруки, а також передбачений сторонами порядок погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Частина 1 ст. 559 ЦК України у редакції Закону № 2478-VIII, чинній на час укладення Додаткової угоди № 4 від 01 січня 2025 року, передбачає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, поручитель не звільняється повністю від відповідальності, а відповідає за порушення зобов`язання боржником у тому обсязі, який існував до відповідної зміни.

Таким чином, за чинною з 04 лютого 2019 року редакцією ч. 1 ст. 559 ЦК України зміна забезпеченого порукою зобов`язання без згоди поручителя, навіть якщо така зміна збільшила обсяг відповідальності боржника, не має наслідком припинення поруки в цілому. Правовим наслідком є обмеження відповідальності поручителя тим обсягом, який існував до зміни основного зобов`язання.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній до введення в дію Закону № 2478-VIII) було встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 523/3082/14-ц зазначила, що порука є строковим зобов`язанням, а сплив строку її дії припиняє суб`єктивне право кредитора. Якщо кредитним договором передбачене виконання основного зобов`язання окремими щомісячними платежами, строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред`явлення вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання відповідної частини основного зобов`язання порука за старою редакцією ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється лише у частині відповідних щомісячних зобов`язань, які перебувають поза межами цього шестимісячного строку. Водночас правовідносини поруки не можуть вважатися припиненими в іншій частині, щодо якої шестимісячний строк із моменту виникнення права вимоги ще не сплив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц встановлено, що строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не може бути поновлений, зупинений чи перерваний. Велика Палата також роз`яснила, що словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя у розумінні частини четвертої статті 559 ЦК України означає пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку саме позову до поручителя, а не будь-якої іншої письмової вимоги.

Частина 4 ст. 559 ЦК України у чинній редакції встановлює, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років із дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, які виконуються частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини.

Встановлено, що за первісними умовами Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року банк надав позичальнику кредит у розмірі 330350 доларів США зі сплатою 12,8 % річних та кінцевим строком повернення до 25 липня 2027 року.

Договором поруки № 06-07-П/34 від 26 липня 2007 року ОСОБА_3 зобов`язався відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за Кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року.

Пунктом 2.2 Договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, у тому числі щодо основного боргу, щомісячних і підвищених процентів, комісійної винагороди, неустойки за основним боргом та процентами, а також відшкодування збитків.

Разом із тим, пунктом 4.4 Договору поруки передбачено, що внесення змін і доповнень до кредитного договору, внаслідок яких збільшується розмір відповідальності поручителя, не допускається без погодження з поручителем.

Після укладення кредитного договору його умови неодноразово змінювалися.

Додатковою угодою № 1 від 19 серпня 2008 року кінцевий строк повернення кредиту залишено до 25 липня 2027 року, а щомісячний ануїтетний платіж визначено у розмірі 3 871 долар 12 центів США. До складу цього платежу входили як погашення кредитної заборгованості, так і проценти за користування кредитом.

Додатковою угодою № 3 від 14 серпня 2009 року процентну ставку встановлено у розмірі 13,5 % річних, строк повернення кредиту залишено до 25 липня 2027 року, а щомісячний платіж за позичковою заборгованістю визначено у розмірі 4031 долар 83 центи США згідно з Графіком зниження розміру заборгованості. Цією ж угодою врегульовано черговість зарахування платежів, порядок щорічної звірки заборгованості та можливість перегляду розміру наступних ануїтетних платежів і строку погашення шляхом укладення нової додаткової угоди.

Додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 містять письмові заяви ОСОБА_3 про його згоду з відповідними змінами умов Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року.

Таким чином, останніми погодженими поручителем умовами основного зобов`язання були, зокрема, сума кредиту 330350 доларів США, процентна ставка 13,5 % річних, кінцевий строк повернення до 25 липня 2027 року та щомісячне погашення заборгованості у розмірі 4031 долар 83 центи США відповідно до графіка.

За Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17 серпня 2018 року ОСОБА_1 набув права вимоги у тому обсязі та на тих умовах, які існували на час переходу прав.

Згідно з Реєстром договорів, що є Додатком № 1 до зазначеного договору, станом на дату відступлення розмір заборгованості за Кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року становив 290195 доларів 58 центів США та 1507250 гривень 22 копійки, зокрема, 259102 долари 44 центи США за кредитними коштами та 31093 долари 14 центів США за нарахованими процентами.

Додатковою угодою № 4 від 01 січня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили зазначений розмір заборгованості у сумі 290195 доларів 58 центів США, не збільшивши суму основного кредиту порівняно з первісно наданими 330350 доларами США та не збільшивши процентну ставку порівняно з погодженими поручителем 13,5 % річних.

Кінцевий строк повернення кредитних коштів Додатковою угодою № 4 також не скорочено та залишено до 25 липня 2027 року.

Водночас Додатковою угодою № 4 змінено механізм погашення заборгованості. Замість погодженого Додатковою угодою № 3 щомісячного платежу у розмірі 4031 долар 83 центи США встановлено обов`язок позичальника щомісячно, з 01 до 05 числа, сплачувати 11607 доларів 82 центи США до повного погашення боргу. Крім того, проценти у розмірі 13,5 % річних визначено такими, що сплачуються окремо від погодженої суми заборгованості 290195 доларів 58 центів США, одночасно з платежем за основним боргом.

Вбачається, що збільшення щомісячного платежу з 4031 долару 83 центи США до 11607 доларів 82 центи США та встановлення окремої від цього платежу сплати процентів істотно змінили поточний порядок і розмір щомісячного виконання зобов`язання.

Разом з тим, розмір одного щомісячного платежу не є тотожним загальному обсягу відповідальності поручителя.

Встановлено, що Додатковою угодою № 4 не збільшено первісну суму кредиту у розмірі 330350 доларів США, не збільшено погоджену поручителем процентну ставку у розмірі 13,5 % річних, не скорочено кінцевий строк повернення кредиту, який залишився 25 липня 2027 року, не встановлено нового виду неустойки чи іншого самостійного платежу, який не був передбачений Кредитним договором № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року та Договором поруки № 06-07-П/34 від 26 липня 2007 року, а також зафіксовано заборгованість у розмірі, визначеному ще на дату відступлення права вимоги 17 серпня 2018 року.

Таким чином, саме по собі збільшення розміру щомісячного платежу до 11607 доларів 82 центи США не свідчить про збільшення загального обсягу відповідальності поручителя, а насамперед характеризує зміну порядку погашення вже існуючого боргу.

Суд враховує, що Додатковою угодою № 4 проценти у розмірі 13,5 % річних визначено такими, що нараховуються на залишок заборгованості та сплачуються окремо від суми 290195 доларів 58 центів США. Проте, обов`язок сплачувати проценти у розмірі 13,5 % річних існував й до укладення Додаткової угоди № 4 та був письмово погоджений ОСОБА_3 у Додатковій угоді № 3.

Здійснення ОСОБА_2 платежів у січні, лютому та березні 2025 року, що підтверджується розписками останньої, свідчить про фактичне виконання сторонами Додаткової угоди № 4. Проте, вказані розписки підтверджують лише здійснення окремих платежів за погодженим графіком і самі по собі не доводять збільшення загальної відповідальності ОСОБА_3 як поручителя.

02 липня 2025 року позивач направив ОСОБА_3 повідомлення про зміну кредитора в якому вказав, що усі грошові зобов`язання за кредитним договором необхідно здійснювати на корить позивача, як нового кредитора на відповідний банківський рахунок або готівковим розрахунком (т. 1, а.с. 68).

Згідно з трекінгу АТ «Укрпошта» ОСОБА_3 отримав вказане повідомлення позивача 09 липня 2025 року (т. 1, а.с. 70).

07 липня 2025 року позивач надіслав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення про прострочення виконання зобов`язання та про дострокове розірвання кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, у зв`язку із невиконанням істотних умов такого договору. Позивач вимагав повністю сплатити заборгованість по договору у розмірі 255372 долари 10 центів США протягом двох банківських днів з моменту отримання вказаного повідомлення (т. 1, а.с. 71, 74).

Зазначене повідомлення ОСОБА_2 отримала 12 липня 2025 року, що підтверджується трекінгом АТ «УКРПОШТА» (т. 1, а.с. 73).

ОСОБА_2 отримав повідомлення 11 липня 2025 року, що підтверджується трекінгом АТ «УКРПОШТА» (т. 1, а.с. 76).

Разом з тим, відповідачі вказані повідомлення позивача проігнорували, жодних грошових коштів від відповідачів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не надходило.

Вбачається, що письмова вимога кредитора про сплату 255372 долари 10 центів США є одностороннім волевиявленням кредитора щодо обсягу заявленої ним вимоги. Саме по собі зазначення у вимозі певної суми не змінює змісту договору поруки та не доводить збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок укладення Додаткової угоди № 4 від 01 січня 2025 року.

Таким чином, суд доходить висновку, що Додаткова угода № 4 від 01 січня 2025 року істотно змінила порядок поточного виконання Кредитного договору № 06-07-И/34 від 26 липня 2007 року, зокрема, збільшила розмір щомісячного платежу та визначила окрему сплату процентів, проте докази, що містяться у матеріалах справи, не підтверджують збільшення загального обсягу відповідальності поручителя порівняно з останніми письмово погодженими ним умовами основного зобов`язання.

Таким чином, доводи ОСОБА_3 про те, що укладення Додаткової угоди № 4 від 01 січня 2025 року є підставою для визнання його поруки припиненою та відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Заборгованість відповідачів за кредитним договором складається з:

-255372 долари 10 центів США - заборгованість за кредитним договором;

-8784 долари 10 центів США - відсотки за користування кредитом;

-1507250 гривень 22 копійки - пеня, нарахована АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

-2602 долари 70 центів США - три проценти річних за період з 06 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року.

Розрахунок загальної суми штрафних санкцій по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачами суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

За таких обставин, заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 12112 гривень судового збору, по 6056 гривень з кожного.

Керуючись статтями 509, 512, 526, 530, 546, 553, 554, 559, 625, 651, 1046, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитом у розмірі 255372 долари 10 центів США, відсотки за користування кредитом у сумі 8784 долари 10 центів США, пеню в сумі 1507250 гривень 22 копійки, пеню за період з 06 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року в сумі 26894 долари 53 центи США та три проценти річних за період з 06 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року у розмірі 2602 долари 70 центів США.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 6056 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 6056 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua