Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №756/14638/26 — Оболонський районний суд міста Києва

31.08.2026 Справа № 756/14638/26

Справа № 756/14638/26

№ 1-кп/756/1874/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене 14 серпня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000702, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Сарни Сарненського району Рівненської області, громадянин України, здобув вищу освіту, перебуває на соціальному забезпеченні, інвалід третьої групи, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального проступку, форми вини і мотивів

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

Так, установлено, що 13.08.2026, приблизно о 18 год. 05 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в порушення ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, згідно з якою обіг особливо небезпечної психотропної речовини PVP заборонено, перебував за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 6, де під деревом на землі побачив згорток чорної ізоляційної стрічки з вмістом зіп-пакета із кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору.

Оскільки ОСОБА_3 раніше вживав заборонені в обігу речовини, він відразу усвідомив, що вмістом указаного зіп-пакета є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. Унаслідок цього в останнього виник прямий умисел, спрямований на незаконне безоплатне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняв згорток чорної ізоляційної стрічки з вмістом зіп-пакета із кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору та помістив його до кишені наплічної сумки, яка була одягнута на ньому в той час, тим самим незаконно, безоплатно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.

Однак цього ж дня, тобто 13.08.2026, приблизно о 18 год. 10 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 6, ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції. На запитання працівників поліції щодо наявності в останнього заборонених засобів чи речовин ОСОБА_3 повідомив, що в кишені наплічної сумки, яка була одягнута на ньому в той час, зберігає згорток чорної ізоляційної стрічки з вмістом зіп-пакета із кристалоподібною речовиною світло-бежевого кольору, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку він зберігає для власного вживання без мети збуту.

Відразу після цього на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду якої цього ж дня, тобто 13.08.2026, за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 6, у присутності двох понятих останній самостійно дістав з кишені наплічної сумки, яка була одягнута на ньому в той час, та надав для огляду і вилучення зіп-пакет, усередині якого наявна особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, яку він незаконно безоплатно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Досудовим розслідуванням установлено, що вилучена в ході слідчої дії та надана на дослідження кристалоподібна речовина світло-бежевого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 0,535 г, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить більш, ніж невеликий розмір.

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», список № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ІІ. Підстави та порядок розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 надав письмову заяву, у якій зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, погоджується із установленими досудовим розслідуванням обставинами.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст установлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

ОСОБА_3 у поданій заяві фактичні обставини вчинення проступку не оспорює, погоджується із установленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом.

ІІІ. Мотиви кваліфікації

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження № 12026105050000702 від 14.08.2026, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками - «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, відповідно останнього слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками - «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

IV. Дані про особу обвинуваченого

Обвинувачений за даними наявної медичної документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під клінічним спостереженням у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за психіатричною медичною допомогою не звертався, перебуває на соціальному забезпеченні, є інвалідом третьої групи, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Згідно з листом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.08.2026, наданим на запит, зареєстрований 18.08.2026 за № 184825-2026, ОСОБА_3 у секторі дільничних офіцерів поліції відділу превенції цього управління на превентивному обліку як особа, звільнена з місць позбавлення волі, яка відбувала покарання за умисний злочин і у якої судимість не знята або не погашена, а також як особа в категорії «Кривдник» станом на 19.08.2026 не перебуває.

Щодо даних про судимість обвинуваченого суд зазначає таке.

Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 753/16640/24 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Вирок набрав законної сили 07.10.2024. Засудженого 06.11.2024 поставлено на облік Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області.

На виконання вироку 15.05.2025 Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 753/16640/24, на підставі якого за заявою Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області від 22.05.2025 відкрито виконавче провадження № 6048/002102-25. Постановою старшого державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27.04.2026 виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 закінчено з тих підстав, що рішення фактично повно виконано згідно з виконавчим документом; залишок нестягненої суми за виконавчим документом становить 0 гривень.

Лист Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області від 17.08.2026 про те, що станом на 17.08.2026 засуджений не надав цьому відділу відомостей про сплату штрафу, факту виконання вироку не спростовує. Указаний лист засвідчує лише неповідомлення органу пробації, тоді як повне виконання судового рішення підтверджено постановою державного виконавця від 27.04.2026, ухваленою за результатами примусового виконання виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, за яке ОСОБА_3 було засуджено, з огляду на ст. 12 КК України та санкцію цієї частини статті належить до кримінальних проступків. Згідно з п. 2-1 ст. 89 КК України особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, визнаються такими, що не мають судимості після відбуття покарання.

Отже, з дня відбуття покарання у виді штрафу, факт якого підтверджено постановою про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2026, ОСОБА_3 є особою, яка не має судимості. На день вчинення кримінального проступку в цьому кримінальному провадженні, 13.08.2026, він судимості не мав, у зв`язку з чим суд визнає обвинуваченого таким, що в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, і не враховує попереднє засудження при призначенні покарання.

V. Призначення покарання

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків, ставлення до скоєного, яке полягає у щирому каятті, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання, судом визнається щире каяття. На підставі ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують покарання, також стан здоров`я обвинуваченого та наявність у нього на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

Суд ураховує, що в обвинувальному акті висновок про відсутність обставин, які обтяжують покарання, помилково вмотивовано покликанням на ст. 66 КК України, тоді як обставини, які обтяжують покарання, визначені ст. 67 КК України, а ст. 66 КК України встановлює перелік обставин, які пом`якшують покарання. Наведене є опискою, яка не змінює змісту обвинувачення, не впливає на обсяг установлених досудовим розслідуванням обставин і не перешкоджає розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні. Наявність чи відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд перевірив за переліком, наведеним у ч. 1 ст. 67 КК України, і жодної з них у цьому провадженні не установив.

Суд уважає, що підстави застосування положень ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно зі ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Відповідно до п. 7-1 ст. 51 КК України до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосовано пробаційний нагляд.

Стаття 59-1 КК України передбачає, що пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки:

1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;

2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

З урахуванням наведених обставин у справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, ставлення обвинуваченого до скоєного, яке полягає у щирому каятті, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, даних про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, за психіатричною медичною допомогою не звертався, на превентивному обліку в органах Національної поліції не перебуває, є інвалідом третьої групи та має на утриманні двох малолітніх дітей, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

VI. Цивільний позов, запобіжний захід, процесуальні витрати та доля речових доказів

Цивільний позов у провадженні не заявлений. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/44151-НЗПРАП від 17.08.2026 у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема:

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,535 г, разом із попереднім пакуванням, поміщені в опечатаний пакет з полімерного матеріалу з пояснювальними написами «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» № 6456869, що зберігаються в камері речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, слід знищити.

Керуючись ст. 12, 50, 51, 59-1, 65, 66, 67, 88, 89 КК України, ст. 49-2 КВК України, ст. 7, 17, 100, 107, 124, 302, 368-371, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирати.

Процесуальні витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/44151-НЗПРАП від 17.08.2026 у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.

Речові докази:

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,535 г, разом із попереднім пакуванням, поміщені в опечатаний пакет з полімерного матеріалу з пояснювальними написами «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА» № 6456869, що зберігаються в камері речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві, знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12026105050000702 залишити при матеріалах справи № 756/14638/26, провадження № 1-кп/756/1874/26.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1