Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №753/19220/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19220/26

провадження № 3/753/5401/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участі:

прокурора Шкурпела Р.В.

представника ОСОБА_2

особи, яка притягається до

адміністативної відповідальності ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного аудитора відділу моніторингу закупівель суб?єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки держави Департаменту моніторингу закупівель Державної аудиторської служби України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, у порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції, 16.01.2023, припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 04.03.2025 о 14:26 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, однак суду показав, що працював у Державній аудиторській службі України до 16.01.2023 року та при звільненні не подав декларацію, оскільки був поінформований про призупинення обов`язку декларування на період воєнного стану. Після відновлення декларування подав декларацію за 2022 рік 26.12.2023 року та щорічні декларації за 2023-2025 роки. Після отримання 03.03.2025 року повідомлення НАЗК про неподання декларації за період роботи при звільненні, 04.03.2025 року він звернувся до працівника НАЗК за роз`ясненням та того ж дня о 14:26 подав відповідну декларацію. За його словами, декларацію було прийнято, а претензій з боку НАЗК до нього не висловлено. Також, зазначив, що умислу на неподання декларації не мав, сумлінно виконує обов`язки декларанта та щорічно подає декларації з 2019 року.

Представник ОСОБА_1 адвокат Корсун С.І. просив закрити провадження у справі, посилаючись на закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Зазначив, що НАЗК було відомо про неподання декларації щонайменше з 19.02.2024, тоді як протокол складено лише 18.08.2026, а тому дата складання протоколу не може автоматично вважатися датою виявлення правопорушення. Також захисник звернув увагу, що декларацію ОСОБА_1 фактично подав 04.03.2025, а в разі обчислення строку з граничної дати її подання - 31.01.2024 - дворічний строк сплив 31.01.2026.

Як альтернативну підставу захист просив застосувати ст. 22 КУпАП, враховуючи своєчасне усунення порушення, відсутність даних про приховування майна чи негативні наслідки, необережний характер дій та особу ОСОБА_1 , і звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальних межах передбачених санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закон) визначено правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 45 Закону передбачено, що особи зазначені у п. 1, пп. "а", "в"- ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за формою, що визначається Національним агентством.

Дослідивши матеріали справи, що складаються із протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень, інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, супровідний лист ДСР НП України з додатками, Запит до аудиторської служби України, супровідний лист ДСР НП України з додатками відповідь Державної аудиторської служби України на запит з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, однак у мінімальних в межах, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь держави.

Керуючись ч. 1 ст. 172-6, 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 н.м.д.г., що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: